ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Проект Repair Café

Пілотний проект Repair Café стартував в місті Клуж-Напока з метою тестування реакції громадськості на інший вид переробки речей.

Проект Repair Café
Проект Repair Café

, 08.11.2016, 09:42

Сьогодні здається, що зручніше купувати нові речі, ніж відремонтувати старі речі. Але повага до речей, яких ми купуємо та використовуємо певний час, означає повага до людей, які зробили ці речі та більше того, повага до навколишнього середовища. Пілотний проект Repair Café стартував в місті Клуж-Напока з метою тестування реакції громадськості на інший вид переробки речей. Цей проект розгортався упродовж кількох тижнів, а потім почав рости.

Дан Синпетряну є одним із ініціаторів проекту Repair Café в місті Клуж-Напока. Він захоплений механікою, ремонтом різних речей і вважає, що кожен з нас може боротися, щоб змінити менталітет людей у зв’язку з тим, що ми вважаємо відходами. Він прагнув здійснити це ще до старту вищезгаданого проекту: Нам вдалося набратися багато досвіду від людей з Румунії та із-за кордону. Ми дали собі справи, що нам потрібно переорієнтувати наші економічні зусилля, таким чином, щоб існуючі ресурси можна було використовувати більше разів. Саме тому ми заснували цю асоціацію. Ми почали розробляти конкретні проекти, які стосуються зокрема тривалого використання ресурсів. Це поняття називається 5-R та передбачає скорочення до мінімуму споживання, шляхом переробки закуплених речей або ремонту зіпсованих речей, а якщо не можна їх відремонтувати то дати їм іншу ціль, а лише потім відвезти їх до пункту утилізації.

Проект Repair Café розгортається від грудня минулого року, але ініціатори бажають продовжити його, щоб люди навчилися роздільно збирати відходи, навчилися те, що відходи не є сміттям, а цінними ресурсами, яким можна дати нове призначення, – сказав наш співрозмовник, який додав: Я зустрів людей, які зрозуміли, що до вжитих речей треба ставитися по-інакшому, не вважати відходи сміттям. Були випадки, коли люди призналися, що хотіли кинути пластикову кришку, яку більше не використовували, але після дискусій з нами, подумали що насправді, не треба кинути її на сміття, бо може комусь вона потрібна.

Малі ремонти приносять великі зміни або Чи викидати речі?, Ні в якому разі! є лише кількома із девіз клузьких майстрів, а Дан Синпетряну сказав нам, що учасники проекту працюють, щоб кількість відходів скоротилася, оскільки насправді немає відходів, це лише тлумачення споживчого способу життя: Я думаю, що настав момент більше не ставитися до ресурсів, як до необхідних матеріалів. Першими учасниками, першими людьми, які прийшли відремонтувати свої речі безплатно, були люди другого і третього поколінь, люди, які жили тоді, коли стикалися із відсутністю речей і техніки, люди, які розуміють цінність цих речей та які хочуть відремонтувати їх. У свою чергу, дуже молоде покоління зацікавлене у цьому, але є ще багато людей, які воліють купувати весь час нові речі.

Майстер-класи Repair Café хочуть передати ідею, що відходи є насправді добрими речами, але в невідповідному місці: Нові покоління констатують, що ресурси обмежені, що у нас є проблеми, пов’язані з глобальним потеплінням, у нас є проблеми, пов’язані з забрудненням, у нас є проблеми зі звалищами. Нове покоління шукає відповідні рішення. У нас немає ідеальних рішень, у нас немає рішень для всієї країни, але у нас є невеликі проекти, які намагаються створити платформу, загальну ідею для румунського суспільства. Також треба привернути увагу і на те, що відбувається з моменту покупки речей до їх утилізації. Як можна більш корисно вживати ці речі у суспільстві, перед тим як віддати їх на утилізацію, тому що під час переробки використовуються інші енергетичні ресурси.

Проект Repair Café ознайомлює нас і з соціальними витратами, внаслідок надмірного споживання. Таким чином, люди, які знали б відремонтувати речі не мають де працювати, а люди, які не працюють але не заробляють достатньо грошей, не можуть дозволити собі новий товар. Цими висновками, – кажуть ініціатори проекту Repair Café, не треба нехтувати.

фото: Balet Studio Felicia Şerbănescu
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Листопада 2026

Про здійснені мрії та балет

Танцівниця та прима-балерина, викладачка, хореографка та художня керівниця — це професії, в яких Фелічія Шербанеску відзначилася протягом своєї кар’єр…

Про здійснені мрії та балет
На подіумі навіть після 35-ти
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Листопада 2026

На подіумі навіть після 35-ти

Наприкінці жовтня вже увосьме відбулася презентація моди «Cardinalia», яка об’єднала колекції відомих румунських дизайнерів і 37 моделей – жінок та чо…

На подіумі навіть після 35-ти
Реміснича гастрономія «La pas»!
Неповторна Румунія Вівторок, 27 Жовтня 2026

Реміснича гастрономія «La pas»!

Банат готується стати Європейським гастрономічним регіоном. На щоденні рішення впливають кліматичні зміни або, навпаки, вони можуть мати значний вплив…

Реміснича гастрономія «La pas»!
(фото: facebook.com/AFU Romania oficial/Ancaio Cam)
Неповторна Румунія Вівторок, 20 Жовтня 2026

Новий голос університетських жінок

Асоціація університетських жінок Румунії (AFU Romania) на початку жовтня провела в Бухаресті конференцію «University Women of Europe» (UWE) 2026 — євр…

Новий голос університетських жінок
Неповторна Румунія Вівторок, 13 Жовтня 2026

Румунія зсередини

«Виїхали з країни, але ніколи не виїхали з Румунії» – так звучить підзаголовок документального фільму, автори якого досліджують, що відбувається з наш…

Румунія зсередини
Неповторна Румунія Вівторок, 06 Жовтня 2026

Там, де це можливо!

У комуні Троянул на заході повіту Телеорман є молодіжний центр, музей та нагороди від Nike для юнацької футбольної команди. За цією історією стоїть фі…

Там, де це можливо!
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Вересня 2026

Печера Колібоая — на шляху до визнання ЮНЕСКО

Робота над підготовкою досьє для ЮНЕСКО щодо печери Колібоая в повіті Біхор ведеться ще з 2017 року. Згодом документацію неодноразово доповнювали та п…

Печера Колібоая — на шляху до визнання ЮНЕСКО
Неповторна Румунія Вівторок, 22 Вересня 2026

На хвилях до професіоналізму 

Створення національної спортивної федерації в Румунії здійснюється шляхом об’єднання спортивних клубів та повітових асоціацій за видами спорту за умов…

На хвилях до професіоналізму 

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company