Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову виставку: «Природні барвники. Від наукових музейних досліджень до сучасного мистецтва».
Йон Пуйкан і Аліна Околот, 02.11.2024, 06:17
З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову виставку: «Природні барвники. Від наукових музейних досліджень до сучасного мистецтва». Виставка має на меті використати результати наукових досліджень і показати роль природних барвників у сучасному мистецтві. Створити через колір зв’язок між сучасним і традиційним текстилем, а також зробити інформацію більш доступною для широкої публіки, завдяки результатам наукових досліджень.
Про концепцію виставки ми поговорили зі співкураторкою заходу, хіміком-дослідником Іриною Петровічу: «За допомогою натуральних барвників ми намагаємося поєднати, з одного боку, музейні текстильні експонати та музейну спадщину, скажімо, з традиційним текстилем, а з іншого – з сучасним матеріалом, так чи інакше роблячи результати наукових досліджень доступними для широкого загалу. Натуральні барвники є центральним елементом, головною концепцією виставки. Усе будується навколо них. Як хімік-дослідник, я вивчаю румунську текстильну спадщину з точки зору аналізу кольорів. Ці дослідження ґрунтуються на тому, що весь текстиль, який ми бачимо в музейних експозиціях до кінця 19 століття, коли стали доступними синтетичні барвники, був пофарбований натуральними речовинами. Спочатку використовувалися природні барвники, які можна було здобути з рослин, комах, грибів, молюсків або лишайників, причому кожен з них – лише на своїй території. Пізніше деякі з них почали продавати, при цьому початок комерціалізації був пов’язаний з історичними подіями або географічними відкриттями».
Що пропонує виставка з точки зору дослідження природних барвників?, – запитали ми Ірину Петровічу. «Завдяки доступним сьогодні аналітичним методам ми можемо ідентифікувати природні барвники та біологічне джерело, до якого вони належать, а також можемо допомогти розмістити історичні експонати в певному контексті на основі їх аналізу. На виставці ми представляємо натуральні барвники, характеризуючи їх з різних точок зору – структури, методології фарбування тощо. Деякі фарбувальні речовини більш стійкі до дії факторів навколишнього середовища, інші менш стійкі в музейному текстилі. Ми знаходимо найбільш відомі з них. Також можна побачити текстильні матеріали пофарбовані натуральними барвниками. Окрім розповіді про барвники в історичному текстилі, на виставці також можна знайти інформацію про барвники з рослин, які ми зустрічаємо у повсякденному житті і які, можливо, могли б використовуватися для фарбування. Це інвазивні рослини або просто рослини, які ми маємо, наприклад, у саду. Використовуючи їх як фарбувальну речовину, ми могли б мати гарніший сад і водночас деякі тканинні вироби природного кольору. Вони також є барвниками, які ми маємо у залишках, отриманих від домашньої діяльності. Це кісточки авокадо, ягоди, барвники з гранатової шкірки, дуже популярне лушпиння цибулі та багато іншого.»
Ірина Петровічу розповідає, що можна побачити на виставці «Природні барвники» в Національному музеї історії Румунії: «У першій частині ми маємо літургійні текстильні вироби з колекцій Національного музею історії Румунії, Національного художнього музею Румунії та музею монастияр Путна, переважно ті, що раніше характеризували перспективу натуральних фарбувальних речовин. Інша частина виставки присвячена традиційному одягу. Ми хотіли побачити, досліджуючи текстильні вироби з румунських музейних колекцій, наскільки барвники все ще використовувалися наприкінці 19-го століття. Виставка продовжується описом кількох нещодавніх проєктів, присвячених природним фарбам, які також переходять у сучасне мистецтво. Натуральні барвники присутні в сучасному світі, з одного боку, в новому традиційному текстилі, а з іншого – у творах сучасних художників. Ми маємо приклади таких робіт на виставці. Тому виставку треба обов’язково побачити, тому що її дуже важко описати словами. Тут є роботи відомих художників. Деякі з них звикли працювати з натуральними барвниками, інші сприймають це як виклик. І так само є роботи молодих художників, які тільки починають працювати з натуральними фарбами.»
Наприкінці Ірина Петровічу розповідає, коли можна відвідати виставку та які ще заходи пропонує Національний музей історії Румунії. «Ми анонсували її до кінця жовтня, але вона точно продовжиться до кінця листопада. Готуємо заходи, пов’язані з виставкою і, можливо, організуємо майстер-класи з живопису протягом листопада.»
