Кінострічка “Випускні іспити” на DVD
В рамках Міжнародного книжкового ярмарку Гаудеамус 2016 року, на стенді видавництва Хуманітас, відбулася офіційна презентація на DVD фільму Випускні іспити, нагородженого в цьому році в Каннах премією за кращу режисуру.
Corina Sabău, 07.01.2017, 00:57
В рамках Міжнародного книжкового ярмарку Гаудеамус 2016 року, на стенді видавництва Хуманітас, відбулася офіційна презентація на DVD фільму Випускні іспити, нагородженого в цьому році в Каннах премією за кращу режисуру. На презентації, разом з режисером Крістіаном Мунджіу і актором Адріаном Тітієні, виконавця головної ролі, взяли участь директор видавництва Хуманітас, Габрієль Лійчану, та письменник і видавець Маріус Ківу.
Кінострічка Випускні іспити, яку побачили більше 55.000 глядачів в кінотеатрах з Румунії, має буде поширена в більш ніж 50 країнах світу. В кінці 2016 року, вона була показана на екранах у Франції і Іспанії, а цього місяця в Канаді, США і Великобританії у березні 2017 року: Козирем Крістіана Мунджіу як режисера та сценариста є те, що він намагається вирішити майже нерозв’язні моральні рівняння, надзвичайно складні, рівняння, в яких зустрічаються такі сильні почуття і поняття, як борг, відповідальність, моральність, любов, речі, які іноді є раціональними, а іноді ні. Центром ваги його фільмів є спосіб, в якому всі персонажі мають одночасно рацію, і тобі як глядачу дуже важко зрозуміти, чия істина є твердішою, хто правий, хто перебільшує. Випускні іспити є першим фільмом Мунджіу в якому не йдеться про смерть. Це питання пов’язані з життям і особливо з успіхом в житті. Що дивує тут, і я радий, що вперше ми маємо доступ до друкованої форми сценарію, є те як Крістіану Мунджіу вдається побудувати ці характери і діалоги між ними в занадто точній і збалансованій формі.
В ході презентації ДВД на Міжнародному книжковому ярмарку Гаудеамус, філософ і видавець Габрієль Лійчану проаналізував фільм Крістіана Мунджіу з історичної точки зору. На жаль, Румунія, вступивши у сучасність, тягне за собою історію Леванту, тобто історію суспільства, заснованого не так на правилах, як на відносинах. Фасад суспільства був сучасно прикрашений, це правда, законами і демократичними інститутами, але всередині цього суспільства продовжують працювати запізнілі структури. Вигляд став сучасним, але фонд залишився левантським, сказав Лійчану, який послався на суспільство, що ми знаходимо у фільмі Муджіу: Суспільство, яке вловлюється в розломі історії, в якому індивіди не можуть піднятися до статуту громадянина, які примусили б їх жити відповідно до законів і правил. Перед законом, індивід стає завжди абстрактним. Цей світ описується у фільмі Крістіана Мунджіу. Світ цих конкретних осіб, де не працюють правила і закони, але відносини солодкої сентиментальності, нескінченного гуманного почуття. А цей сентименталізм обволікав світ і дає нам відчуття, що все може бути влаштовано, все може бути змінено через ці відносини. Трансплантація печінки не чекає черги, список очікування не працює, відносини мають вирішальне значення, все засновано на відносинах між хорошими хлопцями, на скритих порозуміннях, основними є особисті зв’язки і не абстрактне правило, що створює враження сучасного суспільства. Наслідком для суспільства, яке не може зробити стрибок від стосунків до правил, є корупція. І цю корупцію талановито показує у своїй постановці Крістіан Мунджіу, тому що це суспільство, в якому соціальні позиції займають не внаслідок іспитів, не по заслугах, а по ланцюгу слабких місць. Але Зло, – хитре, підступне, з’являється вперше в світі під виглядом добра. Що вражає у фільмі є те, що всі є хорошими хлопцями, всі на чолі з заступником мера, а потім директором середньої школи, вони всі хороші хлопці. І тоді у чому полягає драма того, хто відмовляється від цього всесвіту і хоче врятувати дитину, відправляючи її геть з цього суспільства? Щоб відмовитися від цього всесвіту, перш за все ти повинен поникнути в нього. І з того моменту, починається поступове забруднення. Так стається з лікарем, який був чесною людиною, по мірі того як він входить у цей всесвіт, поступово стає брудним.
Режисер Крісітан Мунджіу: Врешті-решт, цей фільм рушив з великого відчаю, якого я бачу, якого я зрозумів і якого відчуваю у морі дилем, точно не знаю чи це моральні дилеми, а особливо особисті дилеми по відношенню до нашого віку, нашого майбуття, наших рішень, по відношенню до наших дітей. Ми можемо казати багато абстрактних речей дітям, особливо, коли вони дуже малі, але з того моменту коли вони ступають у реальне життя і стикаються з різними ситуаціями, вони приходять до висновку, що наші дуже послідовні домашні поради не мають ніякого зв’язку з реальним світом, в який вони потрапили. Я зустрічаюся з цими моментами щодня, і тому вирішив, що, хоча у мене немає рішень, можу зняти фільм, в якому підняв би ці питання.
Показаному вперше на Каннському кінофестивалі і нагородженому Призом за кращу режисуру, фільму Вступні іспити було присвоєно 5 зірок з 5-ти Пітером Бредшоу, відомим критиком The Guardian. Фільм румунського режисера є складним, це психологічне дослідження як приклад морального вибору про дріб’язкові вибори людей, щоб прориватися через життя, написав Бредшоу.
Кінострічка «Випускні іспити» розповідає про лікаря з невеликого трансільванського міста. Він разом із легко депресивною своєю дружиною виховує дочку, яка має закінчити школу. Для батька вкрай важливо дати єдиній дочці гідну освіту, і він робить усе можливе, щоб відправити її навчатися за кордон. І коли здається що, все йде за планом, дівчині треба всього лише успішно скласти випускні іспити, насильницький напад на неї змінює ситуацію.
