Останні дні Заходу
Що відбувається з Заходом? Він увійшов у фінальну фазу занепаду? Чи загинула західна цивілізація?
Corina Sabău, 23.06.2018, 00:17
Що відбувається з Заходом? Він увійшов у фінальну фазу занепаду? Чи загинула західна цивілізація? Чи буде ісламізована або африканізована, Західна Європа, окупована мільйонами мігрантів з Африки та Азії? Чи ми є свідками зникнення білошкірої людини?» Це деякі із запитань, з якими стикається щодня Матей Вішнєк, як журналіст Radio France Internationale. У книзі Останні дні Заходу, яка побачила світ у колекції Fiction Ltd. У Видавництві «Поліром» Матей Вішнєк, висуває ті самі запитання, на цей раз за допомогою інструментів письменника: філософські байки, історії та сповіді.
З нагоди презентації книги «Останні дні Заходу» письменник та журналіст Матей Вішнєк провів кілька зустрічей з читачами в Румунії.Модератором зустріч в Бухаресті, у книгарні Гуманітас Чішміджіу був літературний критик Іон Богдан Лефтер, який представив книгу: Матей Вішнєк каже нам, що він відчував потребу написати про ці речі, але у формі прози. Він також опублікував статті та есе на цю тему, також у Видавництві Поліром. Тепер він повертається, але в літературній формі і з цією книгою він не дає вироків, не робить чорних пророцтв, а також висуває тексти, в яких ми зустрічаємо теми, що розглядаються сьогодні: етнічні, лінгвістичні та культурні суміші, міграція, минуле і сьогодення, цінності, мислення та надмірна раціональність.
Оселившись у Франції в 1987 році, де працює журналістом Radio France Internationale, Матей Вішнєк сказав на зустрічі з читачами в книгарні «Гуманітас Чишміджіу», як він розділяється між двома культурами, двома діяльностями та двома мовами. І як актуальну тему можна перетворити на вигадку: Я намагаюся зберегти свою першу частину дня, пишучи фікцію, іноді про актуальність. Але те, що мене цікавило в останні роки це свого роду виявлення парадоксів, особливо дилем в листах, які я отримую в RFI, в газетах, які я читаю та коментарях, яких я слухаю. Тобто виявляю в сьогоденні дилеми та парадокси подібно до тих, хто вибирає золото спеціальними інструментами. Тому що головне для мене, не проблеми суспільства. Оскільки проблеми, як і в математиці, мають рішення. Те, що мене цікавить, – це дилеми, які – нам відомо від греків – не мають розв’язок. Ці дилеми турбують мене – соціальні, людські та психологічні дилеми. І я гадаю, що так я почав писати книгу, збираючи цю колекцію дилеми, яких я спостерігаю в навколишнім середовищі.
Розділений понад тридцять років між Францією та Румунією, Матей Вішнієк зазначив, що теперішній Бухарест викликає у нього суміш болю і радості: «Порівняно з іншими європейськими столицями, які я знаю в Європі, за винятком, можливо, Белграду- здається, що Бухарест розвивається повільно. Незважаючи на це, я із задоволенням прибуваю до Бухареста, тому що є так багато позитивної енергії, так багато людей, яких я люблю, стільки креативності. Це моя давня теорія, що Румунія пропонує або дає більше талановитих дітей на тисячу жителів, ніж в інших країнах, але маємо більше корумпованих політиків на тисячу жителів. Таким чином, в органічній формі, румунська земля прагне врівноважити дві ситуації і творить більше талантів, більше креативності, щоб покрити некомпетентність і токсичність політиків. Так що Румунія, для мене, це, як я часто стверджує, простір, де я приходжу, щоб набрати сили і ресурсів, і нагодувати себе. Це стартовий майданчик для драматурга Матея Вішнєка, тому що румунські театральні фестивалі дуже важливі. Театральний фестиваль у Сібіу, наприклад, є надзвичайним міжнародним фестивалем. Крім того, все більше і більше іноземних режисерів прибувають до Румунії, де вони можуть мати ключові зустрічі. Тож Румунії вдалось створити важливі культурні паломництва.»
П’єси Метея Вішнєк перекладені і постановлені у більш ніж 30 країнах. Як письменник, він отримав численні нагороди, з-поміж яких премію за поезію Спілки письменників у 1984 році за том «Мудрець п’є чай». Він був нагороджений Премією Румунської академії в 1998 році і Премією Румунського театрального союзу (UNITER) за найбільш зіграного сучасного румунського драматурга в 2016 році. У Франції він був кілька разів нагороджений Премією преси на Міжнародному театральному фестивалі в Авіньйоні , У 2009 році Спілка авторів і композиторів драматургії нагородила його Європейською премію, а в 2016 році роман Торговець початками романів був удостоєний премії Жана Моне за європейську літературу.
