Програма «CRESC» — освіта та терапія через танець

Починаючи з лютого цього року, сучасний танець стає місцем зустрічі мистецтва, освіти та здоров'я. AREAL DANS пропонує широкій публіці та фахівцям заходи, що входять до програми «CRESC», багаторічної ініціативи, яка поєднує художню творчість, освіту, здоров'я та дослідження

Йон Пуйкан і Христина Манта, 07.02.2026, 07:50

Починаючи з лютого цього року, сучасний танець стає місцем зустрічі мистецтва, освіти та здоров’я. AREAL DANS пропонує широкій публіці та фахівцям заходи, що входять до програми «CRESC», багаторічної ініціативи, яка поєднує художню творчість, освіту, здоров’я та дослідження, використовуючи танець і танцювальну терапію як інструменти інклюзії, турботи та змін для людей з особливими потребами.

Що означає цей проект для AREAL DANCE, розповідає Валентина де П’янте, співдиректорка проекту «CRESC» та викладачка Національного університету театрального мистецтва та кінематографії в Бухаресті (UNATC): «Проект «CRESC» виник на основі наших минулих проектів, а також на основі прогнозу на майбутнє, яке ми зараз починаємо, закладаємо, але ми дуже добре розуміємо, як важливо, щоб ця мрія продовжувалася у майбутніх поколіннях. Тому для нас було надзвичайно важливо мати можливість працювати в університеті, де я викладаю, у співпраці з Університетом психології та педагогічних наук, щоб навчати студентів за програмами соціальної інклюзії. Але це починається з дуже простої речі, а саме з того, як ми сприймаємо себе, як нам вдається створити спільний простір для творчості, руху, танцю через це слухання. І через доступ до особливої чутливості».

Валентина де П’янте розповіла нам більше про те, що поєднують танець, соматичну освіту та терапію в програмі «CRESC»: «Вони стають для нашого проекту інструментами творчості, виразності, самопізнання, усвідомлення між митцем, студентом, психологом, терапевтом і особливими людьми. І завдяки цим знанням, що походять із соматичної галузі, нам вдається виховати певну інтроспекцію, певну усвідомленість того, як ми функціонуємо як інтегрована система тіла, розуму, відносин, емоційності, пам’яті. І завдяки цим знанням, які маємо, ми поступово досягаємо успіху в спостереженні та творчості у відносинах з особливими дітьми та дорослими, які мають певний діагноз. …»

Валентина де П’янте розповіла ще дещо про те, як вона бачить внесок танцю в терапію: «На наш погляд, танець і рух повинні бути першими ліками в поєднанні з іншими методами лікування, але це елемент, який повинен існувати і дозволяти людині відкривати себе, дивувати себе, відчувати себе в першу чергу, щоб приносити радість від спілкування».

Психолог Лоредана Ларіонеску розповідає нам про інтеграцію танцювальної терапії в сучасні медичні стандарти: «Важливо підходити до взаємозв’язку між розумом і тілом з терапевтичної точки зору в рамках таких академічних заходів, як конференція «CRESC», що відбулася цієї осені, тому що це своєрідний «слон у кімнаті». До реальної інтеграції танцювальної терапії в медичну систему Румунії ще досить далеко. Можу сказати, що ентузіазм великий, потреба велика, але ще не усвідомлені кроки, які необхідно зробити, щоб посади танцювальних терапевтів були реально введені в штатний розклад медичних та соціальних установ. Йдеться про те, щоб, по-перше, зрозуміти, якими є стандарти підготовки фахівців, а потім – якими мають бути критерії відбору, критерії нормування, а потім – ефективно впровадити, закласти в бюджет ці посади …».

Крістіна Ліліенфельд, співдиректорка AREAL DANCE, передала наступне повідомлення для широкої публіки, яка ще не знайома з сучасним танцем, якого очікують в рамках програми «CRESC»: «Для мене сучасний танець — це чудовий спосіб пізнати себе. Зв’язатися з важливими частинами себе, нашого «я», у дуже тонкий, іноді грайливий, а найчастіше дуже глибокий спосіб. Соматичні методи висувають на перший план внутрішній діалог між тілом і розумом, допомагають нам відкрити для себе творчі ресурси, частини нас самих, які, можливо, були приховані, про які ми, можливо, не знали, силу, гармонію. … Моє послання до широкої публіки полягає в тому, що лише експериментуючи з тілом, ми зможемо по-справжньому зрозуміти сучасний танець. … Я вірю, що ми можемо довіряти своєму тілу і тому, що іноді воно розуміє так само добре, як і наш розум, а іноді навіть краще, в якому напрямку ми можемо рухатися».

У період з лютого по листопад 2026 року програма «CRESC» включатиме конференції, семінари, перформативні інсталяції та освітні програми. Наостанок Крістіна Ліліенфельд розповіла, що організатори запланували в рамках проекту: «За допомогою перформансів, майстер-класів, конференцій та, загалом, заходів, розроблених для широкої аудиторії в рамках проєкту «CRESC», ми прагнемо створити мости комунікації та емпатії між вразливими категоріями населення, такими як особи з психічними розладами, діти з інвалідністю, особи з незахищених верств населення та широка громадськість. … Я вважаю, що це, перш за все, заклик до емпатії, і ми сподіваємося, що громадськість відкриє для неї свій розум і душу».