Румунські фільми на Міжнародному кінофестивалі «Sundance»

Гостями сьогоднішньої передачі «Світ культури» є Раду Чорнічук та Александру Нанау, румунські режисери, фільми яких були відібрані змагатися на найбільшому фестивалі незалежного кіно в США «Sundance», який пройшов з 23 січня по 2 лютого 2020 року.

Corina Sabău, 08.02.2020, 09:13

Гостями сьогоднішньої передачі «Світ культури» є Раду
Чорнічук та Александру Нанау, румунські режисери, фільми яких були відібрані
змагатися на найбільшому фестивалі незалежного кіно в США «Sundance», який
пройшов з 23 січня по 2 лютого 2020 року.

Кінострічка Колектив режисера
Александра Нанау взяла участь у категорії Spotlight, а кінострічка
Вдома, My Home, режисера Раду Чорнічук взяла участь у розділі World
Cinema Documentary Competition. Дебютний фільм режисера Раду Чорнічука Вдома, My Home отримав
Спеціальну премію журі «за найкращу операторську роботу». Премію отримали
режисер та оператор кінострічки Мірча Тополяну. Фільм розповідає про історію
родини, яка прожила 20 років у пустелі дельти Векерешть, поки це місце стало
охоронюваною територією – першим міським природним парком Румунії. Протягом
чотирьох років Раду Чорнічук досліджував велику пригоду, через яку
пройшла сім’я Енаке від життя в цілковитій гармонії з природою до складного
життя в румунській столиці.

Команда фільму провела паралельно соціальний
проект, до якого долучилися численні спеціалісти та гуманітарні організації. 11
членів сім’ї Енаке жили ізольовані від суспільства: без документів, без освіти
та доступу до системи охорони здоров’я. Тепер усі дев’ятеро дітей сім’ї мають
документи, ходять до школи, та регулярно до лікаря, а дорослі мають стабільні
місця праці. Журналіст та режисер Раду Чорнічук подає деталі: Я міг би
сказати, що Вдома, My Home – це сімейний драматичний фільм. Фільм
розповідає історію цієї сім’ї упродовж чотирьох років. Ми знімали майже два
роки, коли вони жили в дельті Вакарешті, а потім ще два роки після їхнього переселення до міста, під час їхнього процесу соціальної інтеграції. Це
документальний фільм, зроблений у співпраці зі сценаристом Ліною Вдовий. Згодом, до нашого проекту долучився Мірча Тополяну. Ніхто з нас не мав досвіду в
галузі кінематографії, але нам вдалося співпрацювати, а потім ми почали працювати й з досвідченим продюсером. Оскільки ми журналісти за фахом, ми мали доступу до окремих каналів інформування, через які ми завжди спілкувалися з людьми, які підтримали наш проект. Це була також спроба успішно завершити соціальний
проект, який ми розпочали, ціллю якого було менш травматичний перехід дітей та
їхніх батьків. Завдяки тим, хто нас
підтримав, ми змогли здійснити цей мультимедійний проект Вдома, My Home.

Кінострічка Колектив режисера Александру
Нанау була відібрана брати участь у Міжнародному кінофестивалі
Санденс у
категорії Spotlight після здобутого успіху у Венеції й Торонто. Це документальний
фільм про події, які відбулися протягом першого року після пожежі, що сталася
30 жовтня 2015 року в бухарестському нічному клубі «Колектив», в результаті
якої померли 64 молоді люди, а також про відносини між владою та журналістами у
спробі виявлення правди. Кінострічка Колектив розповідає про
людей та владу, про тонку межу між правдою та неправдою, про відвагу та
відповідальність. Деталі подає режисер Александру Нанау: Ми вирішили, що слід
розповісти історію про те, що сталося, щоб люди зрозуміли процеси, які
відбуваються в румунському суспільстві. Я зібрав команду документалістів,
досліджував, що сталося зі всіх точок зору і разом з Антоанетою Опріш,
співавтором фільму, ми дали собі справу, що повинні покладатися на пресу, адже преса
може краще розшифрувати відносини між владою і громадянами. Саме тому, ми
вирішили розповісти цю історію очима преси, оскільки у ті часи, преса, точніше
команда Gazeta Sporturilor (Спортивної газети), що складається з Кателіна
Толонтана, Мірели Няг та Резвана Луцака, була єдиною, яка почала ставити запитання. Врешті, у всіх ЗМІ офіційні особи брехали та дезінформували. Вони
стверджували, що потерпілих можуть оперувати в Румунії тому, що існують всі необхідні умови. Однак команда Спортивної газети виявила, що
опікове відділення лікарні Флоряска, де мали бути оперовані потерпілі від пожежі, було закрите. І так ми далі собі справи, що можна більше показати про
цю історію. І оскільки команда під керівництвом Кателіна Толонтана була відомою
своїми розслідуваннями, у нас виникла ідея звернутися до них, щоб отримати щось
додаткове, щось нове, над чим вони працюють, щоб виявити цю брехню з боку
держави та попросили їх допустити нас бачити, як вони досліджують цю тему.
Спочатку вони були дуже неохочі, але побачивши, що наша команда так глибоко
досліджувала цю тему, вони почали довіряти нам і ми почали працювати разом. Під
час зйомок ми зрозуміли, що створюємо трилер, сюжет якого походить з реального
життя.