ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Румунія на Венеційській бієнале

Проєкт «Ти друге я - Храм тіла» представить Румунію на 59-ій Венеційській бієнале. Його авторкою є румунська режисерка Адіна Пінтіліє, яка у 2018 здобула «Золотого ведмедя» у номінації «Кращий дебютний фільм» Берлінського кінофестивалю.

Румунія на Венеційській бієнале
Румунія на Венеційській бієнале

, 12.03.2022, 05:26




Проєкт «Ти друге я – Храм тіла» представить Румунію на
59-ій Венеційській бієнале. Його авторкою є відома
румунська режисерка і сценаристка Адіна Пінтіліє, яка у 2018 здобула «Золотого
ведмедя» у номінації «Кращий дебютний фільм» Берлінського кінофестивалю за фільм
«[Не]
торкайся». Проєкт був відібраний за результатами національного конкурсу,
організованого Міністерством культури, Міністерством закордонних справ та Румунським
інститутом культури.




Про це нам розповів Аттіла
Кім, комісар румунського павільйону на бієнале у Венеції: «Переможця було
обрано шляхом конкурсу, який почався минулого року і завершився цього року.
Переможцем конкурсу став проєкт Адіни Пінтіліє, тому, що він якось
відокремлюється від загальної медійної галузі, що прославила Адину Пінтіліє,
тобто від кінопродукції, і робить крок назустріч публіці, глядачам, деконструює
та розбирає на частини саме поняття кінематографії та запрошує глядачів до
діалогу на тему близькості та стосунків з тілом. Цей досвід доповнюється
інсталяцією віртуальної реальності, за допомогою якої глядачам пропонується
відчути почуття персонажів документального фільму, у новій галереї Румунського інституту
культури у Венеції чи онлайн.»


Від Аттили Кім ми також
дізналися, де проводитимуться румунські заходи на Венеційській бієнале: «Заходи
Румунії відбуватимуться у нашому власному приміщенні, у румунському павільйоні,
розташованому в самому центрі Венеційської бієнале, у Садах Бієнале, з 1938
року. Ціла низка країн має національні павільйони у Венеції, але Румунія
знаходиться в унікальному становищі, бо заходи нашої країни відбуватимуться у
двох різних приміщеннях, у румунському павільйоні в Садах Бієнале та у Новій
галереї Румунського інституту культури у Венеції. Як завжди, основною
експозицією Бієнале, окрім національних павільйонів, є міжнародна мистецька
виставка, куратором якої цього року буде Сесілія Алемані. У цій виставці
візьмуть участь 213 художників, у тому числі дві румунські художниці – Александра
Піріч, перформанс якої представляв Румунію на 55-й Венеційській бієнале у 2013
році, і скульпторка Андра Урсуце, яка нині мешкає у Нью-Йорку. Крім присутності
на міжнародній художній виставці, яка є стрижнем Венеційської бієнале, Румунія
також бере участь в інших проєктах, наприклад у павільйоні ERIAC, який
фокусується на просуванні культури та мистецтва ромів з усієї Європи. У цьому
павільйоні Румунію представляє румунський художник Єуджен Рапортору.»




Ми поговорили з Адіною
Пінтіліє про проєкт її команди – про концепцію та художнє дослідження, про
роботу над проєктом та про візуальний та емоційний вплив проєкту на
відвідувачів румунського павільйону. «Ми дуже раді, що мали можливість
здійснити цей проєкт і на нас чекає важкий, але дуже цікавий період. Художнє
дослідження, тобто не сам проєкт, а власне художнє дослідження, результатом
якого став цей проєкт, почалося багато років тому. Воно народилося зі
своєрідної цікавості та розуміння того, що всіх нас необхідно перевиховувати,
якщо можна так сказати, у плані інтимності та тілесності. Тобто всі ми знаємо,
що в сім’ї, в суспільстві ми виростаємо на певних уявленнях про тіло, про
красу, про кохання, про стосунки, які часто перебувають у суперечності з реаліями
нашого життя. Таким чином, з цікавості, разом з партнерами, виконавцями та членами
робочої команди, ми створили свого роду лабораторію, так би мовити, емоційний
інкубатор, в якому намагалися забути про все, що знаємо, і по-новому
подивитись, як насправді це відбувається, незалежно від того, на яких ідеях та
міфах ми всі виросли. Саме це ми й хочемо донести до публіки шляхом нашого проєкту
самовизначення та експериментів у сфері відносин із іншими. Дуже важливу роль у
цьому відіграє аудіовізуальна мова, з якої цей вид художнього дослідження може
бути переданий аудиторії і за допомогою якої публіка може стати частиною цього
дослідницького процесу. Першою формулою, якою ми скористалися, став фільм «[Не] торкайся», який вийшов
у 2018 році. А зараз нам дуже сподобалося працювати у форматі відеоінсталяції.
Ми працюємо одночасно в декількох форматах: відеоінсталяції, кіно,
інтерактивний перформанс, друк та онлайн. Цього разу ми наголошуємо на
мультимедійній аудіовізуальній інсталяції, яку ми приготували для павільйону.
Її доповнює розширення віртуальної реальності, яка буде представлена ​​в
приміщенні Румунського інституту культури, тому що це зовсім інший вид
мистецтва в порівнянні з кіно, що пропонує публіці можливість випробувати
зовсім інші стосунки між тілом відвідувача та тілом виконавців. Тому на відміну
від досвіду кінематографа, глядач дуже далекий від переживань на екрані, тут він
потрапляє у виставковий простір. І не опосередковано проходить запропонований
нашим художнім дослідницьким простором маршрут – і фізично, і емоційно, і на
рівні самоаналізу. Я знаходжу цю художню мову дуже, дуже цікавою.»




З чого все почалося?
Який психічний та творчий механізм ліг в основу цього проєкту, запитали ми Адіну
Пінтіліє: «Чесно кажучи, ми не підходили до цієї теми з погляду суспільства.
Інтерес до цієї сфери, до теми тілесності та інтимності прийшов зсередини, з
усіх нас, тих, хто бере участь у проєкті. У кожного з нас власне ставлення до
власного тіла, до переживання ідентичності і, практично, ми разом досліджуємо
ті аспекти, які викликають у глядача певну реакцію, коли витвір мистецтва
досягає суспільного простору. Я переконана, що це допоможе розпочати розмову на
такі теми, як тіло, близькість, ідентичність – дуже важливі теми для кожного з
нас. Це дуже чутливі речі, про які іноді некомфортно говорити.»





Актриса Доріна Лазер / Фото: Agerpres
Світ культури Субота, 12 Вересня 2026

Доріна Лазeр отримала нагороду за видатні досягнення у кар’єрі

Актриса Доріна Лазер отримала премію за видатні досягнення у кар’єрі на церемонії вручення премій Гопо 2026. Ця нагорода відзначає акторський шлях, що…

Доріна Лазeр отримала нагороду за видатні досягнення у кар’єрі
Програма «Культиватори життя»
Світ культури Субота, 05 Вересня 2026

Програма «Культиватори життя»

Програма «Культиватори життя», започаткована бухарестською організацією «Транзит» у партнерстві з MODEM — Дебреценським центром сучасного мистецтва та…

Програма «Культиватори життя»
Фільм Катане
Світ культури Субота, 29 Серпня 2026

CATANE  –  дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно

Після успішного міжнародного туру, світової прем'єри на IFFI Goa/ Міжнародному кінофестивалі в Індії, номінації на Голлівудську премію за оригінальну …

CATANE  –  дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно
Фільм "Нічні метелики"
Світ культури Субота, 22 Серпня 2026

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»

У 89 років Марина Войку залишається чарівною та напрочуд молодою душею. «Нічні метелики», дебютний фільм Андрія Реуцу, пропонує інтимний погляд на її …

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»
Світ культури Субота, 15 Серпня 2026

«Світле майбутнє» — архів колективної історії

Документальний фільм «Світле майбутнє», знятий режисеркою Андрою МакМастерс та спродюсований Монікою Лазурян-Горган, який мав свою світову прем’єру на…

«Світле майбутнє» — архів колективної історії
Світ культури Субота, 08 Серпня 2026

Кизим – між традицією і свободою

«Кизим», новий фільм Раду Поткоави, вперше демонструє на екрані історію, натхненну татарською громадою в Румунії. Знятий за сценарієм, підписаним Еліа…

Кизим – між традицією і свободою
Світ культури Субота, 01 Серпня 2026

Gipsy Queen – ідентичність і мужність

Аліна Шербан, перша ромська артистка, нагороджена Орденом «За заслуги в культурі», побудувала свою кар’єру на перетині соціального театру, кіно та кул…

Gipsy Queen – ідентичність і мужність
Світ культури Субота, 25 Липня 2026

«Межа» – між реалізмом і гумором

Село в Республіці Молдова, дві сусідні родини та шматок землі, який стає причиною справжньої війни. З цієї, на перший погляд, простої передумови народ…

«Межа» – між реалізмом і гумором

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company