Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття
У Бухаресті проходить виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття», що має на меті реконструювати тодішнеє повсякденне життя.
Йон Пуйкан і Аліна Околот, 14.12.2024, 06:58
Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття», що проходить у столичному Будинку Філіпеску-Чесіану, одному з приміщень Бухарестського муніципального музею, має на меті реконструювати уривок повсякденного життя, а саме, ритуал споживання їжі бухарестською елітою під впливом глибинних культурних трансформацій, між суворим довоєнним етикетом і більш розкутими соціальними установками, що просувалися в міжвоєнний період.
Одна з кураторок виставки, Андрея Минічану, розповіла нам про етикет бухарестського суспільства на початку 20-го століття: «У першій половині 20-го століття етикет і стиль життя бухарестської еліти був відзначений кількома характерними елементами, такими як західний вплив, оскільки більшість представників бухарестської еліти здобували освіту за кордоном, передусім у Франції, що призвело до адаптації західних манер і способу життя. Мода, архітектура та соціальні звичаї відображали ці впливи.»
Андрея Минічану також розповіла про тогочасний одяг: «Бухарестська еліта також приділяла особливу увагу одягу. Джентльмени носили елегантні, модні костюми, натхненні західноєвропейськими тенденціями, в той час як дами одягалися у вишукані сукні, часто пошиті будинками моди. Численні бали та прийоми були важливою нагодою продемонструвати цю елегантність».
Виставка також представляє громадськості, як жила еліта в Бухаресті в першій половині 20-го століття, з точки зору житла та соціального життя: «Резиденції еліти в Бухаресті в першій половині 20-го століття часто розташовувалися в центральних районах, таких як Каля Вікторієй або Котрочень, і мали еклектичний архітектурний стиль, поєднуючи в собі елементи неокласики, модерну або неорумунського стилю. Представники еліти ходили на бали, прийоми та вечері, організовані в Королівському палаці або інших розкішних резиденціях. Розкішні кафе, клуби та ресторани, такі як Капша, були місцями зустрічей політиків, аристократів та митців… Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність» досліджує перехід і взаємовпливи між стилем життя та житловим простором у довоєнний і міжвоєнний періоди, підкреслюючи динаміку між екстер’єром та інтер’єром. У довоєнний період аристократичний спосіб життя визначався розкішшю та вишуканістю, що простежувалося в архітектурі та дизайні інтер’єру будинків. Відчувався сильний вплив зовнішнього середовища, особливо в дизайні інтер’єрів, натхненних західними зразками та мистецькими течіями, такими як бароко. Будинки відображали стиль життя, орієнтований на видовищність і соціальний статус, а внутрішні простори були спроектовані так, щоб вражати гостей. Меблі, оздоблення та матеріали, що використовувалися в довоєнних будинках, виражали цей зв’язок нерозривності між величчю екстер’єру та інтер’єру. Через чергування динаміки між екстер’єром та інтер’єром виставка висвітлює, як соціальні та економічні зміни двох періодів вплинули на сприйняття та організацію довоєнного домашнього простору. Внутрішній простір був відображенням зовнішнього світу, соціальних ієрархій та етикету, тоді як у міжвоєнний період зміни зсередини у повсякденному житті та естетичних уподобаннях починають формувати спосіб сприйняття та організації зовнішнього простору.»
Андрея Минічану також розповіла про тогочасне культурне життя: «Бухарестська еліта також мала тісний зв’язок з культурним життям. Цей соціальний клас цінував оперу, театр і художні виставки. Крім того, меценатство у сфері мистецтва та літератури було для еліти способом продемонструвати свій престиж.»
За словами Андреї Минічану виставка в Будинку Філіпеску-Чесіану представляє динаміку трансформацій у бухарестському суспільстві в першій половині 20-го століття. «Таким чином, виставка “Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття” розповідає про еволюцію від суспільства, зосередженого на статусі та видовищах, до функціонального, індивідуалістичного суспільства, де приватність і особистий комфорт починають переважати над показухою та соціальною величчю.»
