Сюрреаліст Герасім Лука
Цього року сповнилося 100 років від народження авангардистського румунського письменника Герасіма Луки.
România Internațional, 21.09.2013, 01:44
Цього року сповнилося 100 років від народження авангардистського письменника, відомого під ім’ям Герасіма Луки. Про нього, румунський есеїст, перекладач і літературний критик Петре Реїляну писав: «На сторінках щомісячного журналу «Дилематека» знаходимо інформацію, яка завершує довершує румунський сюрреалізм одним з його ключових текстів.»
Йдеться про винайдення рукопису румунською мовою під назвою «Пасивний вампіризм», про який дотепер вважалося, що він був написаний французькою (як засвідчувало оригінальне видання «Le Vampire pasif», видавництво «l’Oubli», Бухарест, 1945 р.). Рукопис, відредагований румунською мовою, дуже важливий у дослідженні творів Герасіма Луки.
Він народився 23 липня 1913 р. в Бухаресті. Його батько, Берл Локер, єврейський кравець, помер у 1914 році. Юний Лука розмовляв 4 мовами: ідиш, румунською, німецькою та французькою. З 1938 року він постійно відвідував Париж, де швидко приєднався до представників сюрреалізму. Початок Другої світової війни та посилення антисемітизму в Румунії змусили його вдатися до самовигнання. З 1945 по 1947 роки він заснував групу артистів-сюрреалістів, до якої відносилися Джеллу Наум, Паул Пеун, Вірджіл Теодореску та Долі Трост. За короткий час їхні твори почали друкуватися, включно й поеми французькою. Він вигадав кубоманію і разом з Долі Тростом був автором знаменитого маніфесту «Діалектика діалектики». Зазнавши утисків в Румунії і будучи схопленим, втікаючи з країни, самоназваний «зарубіжним євреєм» (“étran-juif”), він у 1952 році покидає Румунію і через Ізраїль переїжджає до Парижа.
Герасім Лука (справжнє ім’я Салман Локер і, який помер 9 лютого 1994 року, кинувшись у Сену) був теоретиком сюрреалізму та румунським єврейським поетом, якого дуже часто цитували в роботах Жиля Дельоза і Фелікса Гваттарі. Ще у ранній молодості він приєднався до авангардистського руху, будучи видатним членом гурту журналу «Алдже»/Alge (1930, 1933 рр.). В рамках другої хвилі сюрреалізму він приєднується до гурту Джеллу Наума, Віктора Браузера та Джека Херольда.
«Герасім Лука робить з «Пасивного вампіризму» емблему свого онтопоетичного всесвіту. Тут зібрані алювіальні пропозиції та впливи, зазначені та незазначені в тексті, від авторів, які стали в румунській фазі його творів постійними та наполегливими посиланнями, послідовні у бажанні приєднатися до спільноти духу: Саду, Лотреамона, Рембо, Гюїсманса, Бретона.» Це був короткий уривок із вступу збірки Герасіма Луки «Пасивний вампіризм» — двомовного видання, яке готується до друку у видавництві «Віня».
Професор, доктор наук Іон Поп, один з тлумачів Герасіма Луки, сказав: «Це правда, що в останні роки свого життя Герасім Лука викликав справжню сенсацію кількома публічними читаннями, він мав справжній талант декламації. Я його чув і бачив у декількох записах, в яких він зберігає дуже очевидний румунський акцент. Він продовжив публікувати безліч книг, одна винахідливіша за іншу, розраховуючи на свого роду омофони, на свого роду гру слів, тому що грайлива сторона мовлення дуже вирізняється. Зараз це, звичайно, одне з опорних імен французької поезії. Він мав дуже цікаве життя, підтримував зв’язки з кількома друзями з Румунії. Хоча мав чисельні зв’язки з Румунією, він прожив у свого роду ізоляції, маргіналізації і був визнаний відносно пізно».
Щоб відзначити століття від народження Герасіма Луки, Національний музей румунського селянина в Бухаресті організував вечір, присвячений цьому поету-сюрреалісту, за участі поета Валері Ойштяну, який мешкає зараз у США.
