Денніс Делетант та історія Румунії, побачена з Великої Британії
Серед іноземних істориків, які вивчали історію Румунії, ім'я британця Денніса Делетанта виділяється різноманітністю текстів і ретельністю, яку він проявив. Його ім'я згадується у всіх важливих бібліографіях з історії Румунії XX століття.
Стеліу Ламбру і Христина Манта, 15.12.2025, 06:49
Серед іноземних істориків, які вивчали історію Румунії, ім’я британця Денніса Делетанта виділяється різноманітністю текстів і ретельністю, яку він проявив. Він та американець Кіт Хітчінс (1931-2020) присвятили історії Румунії значну частину своїх досліджень і можуть вважатися найважливішими іноземцями другої половини XX століття, які писали про Румунію. Ім’я Денніса Делетанта згадується у всіх важливих бібліографіях з історії Румунії XX століття.
Делетант, який народився 1946 року в Норфолку, Англія, здобув історичну освіту в Лондонському університеті та став професором Школи слов’янських та східноєвропейських досліджень Університетського коледжу Лондона. Його доробок включає книги про політичну історію Румунії у 20 столітті, історію румунського комунізму, історію комуністичних розвідувальних служб у посткомунізмі та таємну діяльність британців у Румунії під час Другої світової війни. Через його продемократичну діяльність, режим Ніколае Чаушеску оголосив його персоною нон грата ще до 1989 року. Він нагороджений Орденом Британської імперії від британської держави та Почесною грамотою від румунської держави. Він також є почесним доктором кількох університетів.
Остання книга Денніса Делетанта присвячена Румунії за часів комунізму, це синтез того, що означав політичний, економічний і культурний режим між 1945 і 1989 роками. Під час презентації британський історик торкнувся однієї з головних тем сучасної політичної історії Румунії, про яку писали і він, і інші, а саме про кризу ідентичності РКП в міжвоєнний період: «Що сталося відразу після Першої світової війни в Соціалістичній партії? Більшість членів не були румунами. Документи, які ми маємо від самих росіян, тобто радянські документи, показують, що Соціалістична партія Румунії в перші роки 1920-х років була домінована більшістю членів, які належали до етнічних меншин Румунії. Комінтер ледве знайшов румунського першого секретаря для Комуністичної партії Румунії. Був один, Георге Крістеску, який потрапив до комуністичних в’язниць після 1944 року, він був єдиним першим секретарем Румунської комуністичної партії в міжвоєнний період. Всі інші перші секретарі обиралися з числа представників етнічних меншин Румунії, і легко зрозуміти, чому ці лідери вели партію в бік Москви».
РКП проводила політику проти румунської держави, що призвело до того, що в 1924 році держава оголосила її терористичною групою та поза законом. За словами Денніса Делетанта, вжитий захід вважався справедливим: «Тодішня РКП прийняла антирумунську політику в тому сенсі, що хотіла, щоб такі провінції, як Бессарабія, увійшли би до складу Радянського Союзу. Звичайно, така політика викликала ворожість і обурення більшості румунів. У міжвоєнний період РКП не мала жодних шансів прийти до влади з такою політикою, натхненною Сталіним».
Денніс Делетант у своїх працях використовував також метод особистих інтерв’ю з важливими дійовими особами історії. Так він зустрівся з Георге Апостолом, конкурентом Ніколая Чаушеску за крісло лідера в 1965 році, після смерті Георге Георгіу-Дежа: «Пан Апостол, який прийняв мене у себе вдома після революції, звичайно ж, розповідав мені всілякі абсолютно захоплюючі речі. Було очевидно, що він тоді дуже злився на Чаушеску. Звичайно, вони обоє змагалися за посаду лідера комуністичної партії після смерті Дежа. Те, що Апостол, скажімо так, програв змагання, не давало йому спокою. Я зрозумів, що він не міг терпіти того нахабного Чаушеску».
Серйозність текстів Денніса Делетанта принесла йому авторитет навіть в очах колишніх представників репресивного апарату: «Я проводив дослідження в CNSAS (Національній раді з вивчення архівів колишньої політичної поліції Секурітатя) для своєї книги про Антонеску і про 23 серпня 1944 року. І коли я там досліджував, до мене підійшов чоловік, якого я знав, я знав, що він із розвідуальної служби, і він дав мені кілька аркушів, на яких була написана стаття-лист Апостола. І сьогодні я отримую, не просячи, документи про комуністичну епоху від колишніх співробітників розвідуальної служби, які мають якісь секрети і хочуть надати мені певну інформацію. Я, звичайно, приймаю їх із великим задоволенням. Але це нагадує мені про те, що сказав мені пан Вірджіл Магуряну (перший керівник Румунської розвідки в посткомуністичний період, прим. ред.) влітку 1993 року, про що я розповів у своїх мемуарах. Тоді я отримав доступ до архіву Секурітеті і знайшов там документи, яких, здається, сьогодні в архіві Національної ради з вивчення архівів колишньої політичної поліції Секурітатя вже немає. Коли пан Магуряну дав мені дозвіл на доступ до цього архіву, я запитав його, чому саме мені, іноземцю, він дозволяє це зробити? Він відповів, що довіряє мені, а іншим не довіряє. Мені пощастило, що, будучи іноземцем, люди довіряють мені і вважають мене дуже врівноваженою людиною».
Денніс Делетант зробив внесок у вивчення сучасної історії Румунії та допоміг у формуванні нових поколінь румунських істориків після 1989 року. А видатні історики можуть бути визнані сучасністю як професійні приклади та громадянські зразки.
