ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Комунізм і лінгвістика

Улітку 1950 року Сталін опублікував серію статей під назвою «Марксизм і питання мовознавства» у газеті «Правда» Радянський лідер намічав нові напрямки в лінгвістичних дослідженнях, які б перекреслили все, що було зроблено до нього. Навіть у Румунії ...

Комунізм і лінгвістика
Комунізм і лінгвістика

і , 25.03.2024, 06:49

Комуністичний режим настільки втручався в життя людей, що намагався змінити не лише їхні найглибші переконання, але й способи вираження думок, ідей та почуттів. Мову комунізму називали «дерев’яною» мовою, яка була одночасно і мовою, і поведінкою. Сам Йосип Сталін зробив свій внесок в її розвиток, хоча йому абсолютно не вистачало навичок.

Улітку 1950 року Сталін опублікував серію статей під назвою «Марксизм і питання мовознавства» у газеті «Правда». Радянський лідер намічав нові напрямки в лінгвістичних дослідженнях, які б перекреслили все, що було зроблено до нього. Навіть у Румунії, окупованій з 1944 року радянськими військами, лінгвістичні люстрації Сталіна були одразу введені в обіг в академічних і наукових колах під суворим і жорстоким контролем ідеологічних активістів.

Перекладачка і румуністка, колишня політична ув’язнена Мікаела Гіцеску розпочала навчання в університеті в 1949 році, через рік після освітньої реформи 1948 року, яка скасувала стару систему освіти. Нова система запровадила політичну освіту і надавала перевагу дітям робітників за рахунок інших, незалежно від рівня їхніх знань. Мікаела Гіцеску, яка у 2002 році дала інтерв’ю Центру усної історії Румунського радіо, згадувала, що політична освіта пала подвійний вплив на  якість змісту.

«З одного боку, викладали марксизм-ленінізм, і це були курси на цілий рік. Потім, французькою мовою, ми робили те, що називалося «поточні справи». Тоді була війна в Індокитаї, війна французів у В’єтнамі, і про це нам викладали на курсах французької. Пригадую, що нам розповідали, наприклад, що французькі солдати їдять в’єтнамських полонених, що вони канібали. Це було те, що ми повинні були просто проковтнути без коментарів.»

З 1948 року новою «зіркою» лінгвістики став Микола Якович Марр, який підкорив розуми лінгвістів своєю теорією про розвиток усіх мов світу в єдиному глотогонічному процесі зі спільних чотирьох першоелементів через спільні для всіх мов стадії, в яких структура мови, як він твердив, віддзеркалює класову структуру суспільства. Мікаела Гіцеску згадує свій контакт з іншими ідеями Марра, які перевернули те, що вона та її покоління вивчали в шкільні роки.

 «Курс загального мовознавства з лінгвістичною теорією Марра викликав багато запитань. Марр стверджував, що мова – це передусім надбудова; зі зміною структури та соціальної класової структури змінювалася і мова. Ще одна теорія, яка нас дуже зачепила, – це те, що мова набуває характеру народу-завойовника, який є останнім, який останнім приходить на певну територію. Отже, оскільки слов’яни прийшли останніми, наша мова мала слов’янський характер. Таким чином румунська мова перестала бути латинською мовою, це більше не говорили.»

Але проти яфетичної теорії Марра різко виступив Йосиф Сталін у статті «Марксизм і питання мовознавства», зокрема тому,  що вона не відповідала повоєнній політиці піднесення російської мови й культури. Національна мова більше не походила з однієї протомови і не була проявом надбудови, а була мовою трудового народу. Мікаела Гіцеску.

«Втручання Сталіна в лінгвістику перевернуло тези Марра, раптово Марр потрапив у немилість. Сталінська теорія превалює над якістю культури народу, тому саме вона накладала відбиток на мову цієї території. Звичайно, переважала латинська культура, тож румунська  раптом знову стала латинською мовою, просто за один день. У день іспиту ми не знали, що саме відбувається. Іспит був того самого дня, коли в газетах з’явилося те, що називали «блискучим втручанням товариша Сталіна в лінгвістику», що перекреслило усе, що нам викладали на курсі Граура. Уранці у нас була письмова робота, після обіду – усний іспит, і вранці, на письмовій роботі, Граур прийшов до аудиторії дуже пізно і врешті-решт сказав нам писати те, що ми хочемо. А після обіду, на усному іспиті, він сказав нам прочитати газету, де на кількох сторінках була надрукована ця промова Сталіна.»

Текст Сталіна також викликав реакцію не лише серед філологів, а й серед інших професійних категорій, наприклад істориків. Археолог Петре Дякону згадував у 1995 році, як був заарештований один його колега.

«Я пригадую, що в 1953 році, коли з’явилася праця «Марксизм і питання мовознавства», провідні партійні інструктори, університетські професори сказали, що все, що було написано раніше про мову, треба викинути. Базовою стала нова праця Сталіна. На відкритому засіданні в Інституті історії Кєрєкєш, який був заступником директора і партійним активістом, встав і почав говорити, що товариш Сталін каже тото і тото. А потім встав археолог Володимир Думітреску і сказав: «Та вже лишіть нас у спокої, ви і до цього часу пхали нам в горло тези Сталіна та не даєте нам жити спокійно й зараз.». Я вже потім збагнув, що це було навесні, а влітку, в липні, його заарештували прямо на місці розкопок.»

Амбіції Сталіна як теоретика лінгвістики тривали до його смерті в 1953 році. І хоча мова комунізму продовжувала існувати і після його смерті, а ідеологія придушувала вільну думку, повсюдно відчувалося певне полегшення.

Апостольська нунціатура Ватикану в Бухаресті
Сторінки історії Понеділок, 17 Червня 2024

Відносини Румунії з Ватиканом

Румунський простір, який сьогодні є переважно християнсько-православним, був...

Відносини Румунії з Ватиканом
План Z
Сторінки історії Понеділок, 10 Червня 2024

План Z

Окуповані після 1945 року та з нав’язаними комуністичними партійними режимами...

План Z
Дезертирство з румунської армії у Першій світовій війні
Сторінки історії Понеділок, 03 Червня 2024

Дезертирство з румунської армії у Першій світовій війні

У стані війни, сконцентрованої в суворій інституційній формі, такій як армія,...

Дезертирство з румунської армії у Першій світовій війні
Радіо NOREA
Сторінки історії Понеділок, 27 Травня 2024

Радіо NOREA

У період між 1945 і 1990 роками румунська мова звучала по радіо не тільки з Бухареста,...

Радіо NOREA
Сторінки історії Понеділок, 20 Травня 2024

Радіотеатр для дітей

Радіо зробило своєю пріоритетною місією навчання та виховання всіх. Діти –...

Радіотеатр для дітей
Сторінки історії Понеділок, 13 Травня 2024

Інститут технічної документації Румунії

Інституційна історія не завжди є такою ж захоплюючою, як повсякденна історія, як...

Інститут технічної документації Румунії
Сторінки історії Понеділок, 29 Квітня 2024

З історії жіночої преси в Румунії

Права і свободи людини, проголошені з 18-го століття, поставили в основу...

З історії жіночої преси в Румунії
Сторінки історії Понеділок, 22 Квітня 2024

Румунський гумор до 1989 року

Диктаторські, авторитарні та неліберальні політичні режими не люблять гумор,...

Румунський гумор до 1989 року

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company