ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Концентраційні табори в Береганському регіоні

Історично малонаселений, але сільськогосподарський родючий регіоном, Береган став місцем, обраним комуністичним режимом для покарання близько 40.000 людей, яких він вважав ворогами режиму.

Концентраційні табори в Береганському регіоні
Концентраційні табори в Береганському регіоні

і , 08.04.2024, 15:56

Історично малонаселений, але сільськогосподарський родючий регіоном, Береган став місцем, обраним комуністичним режимом для покарання близько 40.000 людей, яких він вважав ворогами режиму. Усі свідчення тих, хто провів кілька років свого життя в цій східній частині Румунської рівнини, деякі з них також записані Центром усної історії Румунського товариства радіомовлення, описують однакові умови життя в 1950-х роках.
У 1951 році комуністичний режим почав відправляти до Берегану деякі категорії людей, які мали бути покарані за те, ким вони були: середні селяни, деякі представники німецької, сербської, угорської, арумунської меншин, румунські бесарабці, які втекли з окупованої радянськими військами Бессарабії в 1944 році. Серед них була учениця Елена Борош, біженка з Бессарабії, яка разом з батьками опинилася на заході Румунії, в Банаті: «Я навчалася у сільськогосподарському технікумі в Санніколау Маре, коли забрали моїх батьків. Тоді, в одну ніч, не тільки з Банату, а й з Мехедінці всіх забрали. Але з того, що мені розповіли батьки, о 12 годині ночі прийшов охоронець і міліціонер і сказали їм збирати свої речі, тому що вони повинні були виїхати. Наступного дня мені зателефонував батько і сказав, щоб я терміново приїхала додому, першим же поїздом, і що я не знайду їх вдома, а на вокзалі. Коли я приїхала на вокзал, батьки вже стояли з багажем на пероні і чекали на мене. Як тільки я приїхала, нас одразу ж завантажили у вагон, і ми поїхали.»
Страх людей був величезним. Вони не знали, куди їх везуть, жили під страхом повернення до Радянського Союзу та заслання до Сибіру. Елена Борош пригадала свої перші враження про те, куди далі пішло її життя: «Коли ми приїхали вранці на станцію Ніколешть-Жяну, потяг зупинився. Мій батько запитав працівника політичної поліції, чи будемо далі подорожувати. Він відповіві нам, що ми залешимося там. Під’їхало кілька порожніх вантажівок, вони забрали у кожного багаж, ми сіли на іншу вантажівку, яка відвезла нас до місцевості Сату Ноу. Насправді не було ніякого нового села, це було відкрите поле. Село було нанесено на карту, з вулицями і місцями для будинків, де кожна земельна ділянка мала бути у 2500 квадратних метрів. Дехто, де зупинявся, бачив, що місце вільне, і оселявся там. Там, де ми зупинилися, була посіяна пшениця, але стояли якісь кілки, і ми сказали, що зупинимося тут. Ми там розвантажилися і залишилися під відкритим небом. І ми думали, що нам робити далі.»
Першу ніч вони спали просто неба, вкрившись ковдрами та килимами. Наступного дня вони почали будувати свої домівки, першими з’явилися курені. Потім викопали колодязі для води. Через тиждень приїхали представники влади і відправили людей на ферму збирати бавовну. Васіле Неніца також був депортований до Берагану в дитинстві. І він пам’ятає пустелю, де він дійшов разом з його батьками та іншими людьми, які опинилися в скрутному становищі: «У Берегані було дуже спекотно. Води не було, нам привозували воду цистернами з Борчі, люди ходили за водою, і ми пили її протягом тривалого часу. Багато людей захворіли від цієї води. Найбільший біль, який я пам’ятаю, все ж таки я був ще дитиною, мені було 11 років, це те, що в перший рік вони зробили дуже велике кладовище. Багато хто не пережив тієї зими, особливо старі люди з Банату. Клімат у Банаті був помірний, а в Берегані – холодний. Була сувора зима, і вони не змогли вижити. Багато хто помер. І це сталося скрізь, і в інших селах Берагану, не тільки в нашому селі. В Берегані не було нічого, окрім відкритих полів. За 100-200 метрів можна було побачити дерево. Таким був Бераган, на скільки сягало око, це було поле! А коли налітали вітри та вихори, як у романі “Чулини Берагану”, це було ще страшніше!»
Васіле Неніце також пригадав випадок, коли сама Ана Паукер, міністерка закордонних справ у комуністичному уряді, приїхала з візитом, щоб спонукати депортованих будувати житла: «Вона прилетіла на гелікоптері і приземлилася там. Перед цим приїхала міліція і барабанила в селі, щоб всі зібралися в певному місці. Ми не знали, для чого. Там нам сказали, що ми повинні будувати будинки. І вони зробили бригади по 8-10 людей, і був встановлений порядок будівництва будинків. Будинки робили з битої землі, клали дошки і насипали землю. Кукурудзою били, поки не піднімалася стіна. І робили хати з двома кімнатами і кухнею, криті. Вони привезли нам деревину, дах і папуру.»
Після 4 років екстремальних умов, у 1955 році, влада дозволила депортованим їхати, куди вони захочуть. Більшість вирішила повернутися до місць свого походження, залишивши позаду екстремальний життєвий досвід.
Апостольська нунціатура Ватикану в Бухаресті
Сторінки історії Понеділок, 17 Червня 2024

Відносини Румунії з Ватиканом

Румунський простір, який сьогодні є переважно християнсько-православним, був...

Відносини Румунії з Ватиканом
План Z
Сторінки історії Понеділок, 10 Червня 2024

План Z

Окуповані після 1945 року та з нав’язаними комуністичними партійними режимами...

План Z
Дезертирство з румунської армії у Першій світовій війні
Сторінки історії Понеділок, 03 Червня 2024

Дезертирство з румунської армії у Першій світовій війні

У стані війни, сконцентрованої в суворій інституційній формі, такій як армія,...

Дезертирство з румунської армії у Першій світовій війні
Радіо NOREA
Сторінки історії Понеділок, 27 Травня 2024

Радіо NOREA

У період між 1945 і 1990 роками румунська мова звучала по радіо не тільки з Бухареста,...

Радіо NOREA
Сторінки історії Понеділок, 20 Травня 2024

Радіотеатр для дітей

Радіо зробило своєю пріоритетною місією навчання та виховання всіх. Діти –...

Радіотеатр для дітей
Сторінки історії Понеділок, 13 Травня 2024

Інститут технічної документації Румунії

Інституційна історія не завжди є такою ж захоплюючою, як повсякденна історія, як...

Інститут технічної документації Румунії
Сторінки історії Понеділок, 29 Квітня 2024

З історії жіночої преси в Румунії

Права і свободи людини, проголошені з 18-го століття, поставили в основу...

З історії жіночої преси в Румунії
Сторінки історії Понеділок, 22 Квітня 2024

Румунський гумор до 1989 року

Диктаторські, авторитарні та неліберальні політичні режими не люблять гумор,...

Румунський гумор до 1989 року

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company