ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Кампанія «Сезонники» та робітники на фермах Австрії

Щороку тисячі румунів вирушають на сезонні роботи до Австрії, де працюють на фермах, збираючи спаржу, полуницю або овочі в теплицях.

Спаржа (фото: jackmac34 / pixaby.com)
Спаржа (фото: jackmac34 / pixaby.com)

і , 05.08.2026, 04:21

Згідно з офіційними даними, на початку 2025 року в Австрії проживало приблизно 155 000 громадян Румунії. Румунія є однією з головних країн походження іммігрантів і посідає друге місце після Німеччини, випереджаючи Боснію і Герцеговину. Для частини цих людей сезонна робота в сільському господарстві є одним із ключових джерел доходу, особливо під час збору спаржі, полуниці, салату, огірків або абрикосів.

Іоана Попеску – аспірантка в Австрії та волонтерка ініціативи «Сезонники», кампанії, що діє вже понад десять років і займається захистом юридичних і трудових прав сезонних працівників в Австрії. Вона розповідає про складні умови, з якими стикаються румунські працівники, та про діяльність групи активістів, з якою співпрацює. За її словами, працівникам часто платять 5–6 євро за годину, тоді як робочий день може сягати 12 годин, або 60 годин на тиждень. Такожлюди працюють без мінімальних перерв, а робота нерідко триває й у неділю, тоді як субота майже завжди є робочим днем.

«Протягом багатьох років ми пробували різні види діяльності. Я беру участь у цій ініціативі вже майже два роки. Загалом ми спостерігаємо такі проблеми: по-перше, людям часто платять менше, ніж встановлений законом мінімум. Якщо говорити приблизно, у Відні цей мінімум становить близько 9 євро нетто за годину. І загалом це та зарплата, яку кожен мав би отримувати, тобто мінімум, хоча може бути й більше – залежно від домовленостей із роботодавцем. Однією з найбільших проблем є те, що працівникам не виплачують належну суму.»

Ще одна проблема, на яку звертає увагу аспірантка, – це тепловий стрес, якого зазнають працівники, як через глобальне потепління, так і через відсутність належної організації робочого часу, щоб уникати перебування під прямим сонцем у найспекотніші години. Багато з них повідомляють про випадки гіпертонії, нудоти та відсутність захисного спорядження як у теплицях із високою температурою, так і на відкритих полях.

Однією з тенденцій, що набирає обертів, є зростання залучення працівників із країн, що не входять до ЄС, – зазначає Іоана Попеску.

«Протягом останнього року ми помітили тенденцію до найму працівників з Азії, зокрема з Непалу, В’єтнаму, Індії, – фактично відбувається заміна дешевої робочої сили зі Східної Європи, на яку традиційно спиралися, на ще дешевшу робочу силу, яку не лише дешевше залучати, але й легше контролювати».

За словами Іоани Попеску, підвищена вразливість працівників із-за меж ЄС пов’язана з їхнім нестабільним правовим статусом. Громадяни ЄС не потребують візи та можуть у будь-який момент змінити роботодавця, тоді як працівники, які приїжджають за робочою візою, повністю залежать від роботодавця, який їх привіз до Австрії. Вона також зазначає, що азійські працівники часто несуть значні витрати на переїзд, які потім поступово відшкодовують із заробітної плати.

«Ми, як група, проводимо низку заходів. Наша мета – інформувати якомога більше працівників про їхні права. Для цього ми виходимо безпосередньо в поля і роздаємо листівки під час роботи, адже в теплиці зайти неможливо. Ми спілкуємося з людьми та поширюємо інформаційні матеріали.

Також ми організували курс німецької мови в районі Відня, розташованому поруч із теплицями, де працює дуже багато людей. Район називається Зьомерінг. Там ми намагалися не лише навчати мові, а й створити спільний простір. Це не повністю спрацювало, але саме такою була ідея, і ми хочемо продовжувати подібні ініціативи: більше працювати над формуванням спільноти, а не лише над інформуванням, адже люди часто не можуть безпосередньо застосувати отриману інформацію».

Розповідаючи про труднощі організації спільноти, Іоана Попеску зазначає, що сезонні працівники в Австрії є дуже ізольованими. Багато з них живуть на фермах або поблизу них, інколи навіть у віддалених районах. Частина приїжджає лише на три місяці й потім виїжджає, можливо, назавжди. Інші залишаються на роки, але постійно сприймають своє перебування як тимчасове.

«Ти ніколи не знаєш напевно, і це було однією з проблем для курсів німецької мови, бо люди казали: “Навіщо мені німецька, я ж тут не залишаюся”. І водночас вони живуть там по три, п’ять років».

На запитання, як би вона визначила сезонного працівника, аспірантка визнає, що однозначної відповіді немає.

«Це справді складне питання, бо зазвичай сезон асоціюється лише з літом або осінню, коли триває збір урожаю. Але для деяких людей сезонність виглядає інакше: вони можуть працювати майже цілий рік у різні періоди активності. Частина працівників приїжджає на довший термін, тоді як роботодавці, навпаки, зацікавлені в максимально гнучкій і мобільній робочій силі, яку можна залучати або відпускати залежно від обсягів роботи».

 

ключі, житло Foto: mastersenaiper / pixabay.com
Суспільство сьогодні Середа, 18 Листопада 2026

ЄС та житлова криза

Європейський Союз вже кілька років поспіль стикається з житловою кризою, яка зачіпає дедалі більше громадян: ціни на житло з 2015 року дотепер зросли …

ЄС та житлова криза
фото: pixabay.com@
Суспільство сьогодні Середа, 11 Листопада 2026

Що змінилося у боротьбі з домашнім насильством

Проблема домашнього насильства знову опинилася в центрі уваги громадськості після того, як румунська поліція опублікувала найсвіжіші статистичні дані.…

Що змінилося у боротьбі з домашнім насильством
Фото: Vitaly Gariev / unsplash.com
Суспільство сьогодні Середа, 04 Листопада 2026

Румунська молодь та ринок праці

Дані Євростату свідчать, що нині Румунія має найвищу в Європейському Союзі частку молоді, яка не працює і не навчається. Що стосується безробіття сере…

Румунська молодь та ринок праці
Foto: pixabay.com
Суспільство сьогодні Середа, 28 Жовтня 2026

Якість життя румунів

Якість життя вимірює загальний рівень добробуту, комфорту та щастя людини в суспільстві, отож є складним багатовимірним поняттям. Коли ми говоримо про…

Якість життя румунів
Суспільство сьогодні Середа, 21 Жовтня 2026

Цифрове благополуччя дітей у Румунії

Програма, реалізована організацією «Врятуйте дітей» та Фондом Vodafone, забезпечила доступ до цифрової освіти для понад 21 000 учнів у Румунії. Багато…

Цифрове благополуччя дітей у Румунії
Суспільство сьогодні Середа, 14 Жовтня 2026

«Платформа не працює»

У квітні уряд Румунії ухвалив нову постанову щодо найму та працевлаштування іноземних працівників після кількох місяців переговорів із представниками …

«Платформа не працює»
Суспільство сьогодні Середа, 07 Жовтня 2026

Чи румунів стає дедалі менше, і вони стають дедалі старшими?

Станом на 1 січня 2026 року в Румунії налічувалося 19.041.322 резидентів — про це свідчать попередні дані, опубліковані наприкінці серпня Національним…

Чи румунів стає дедалі менше, і вони стають дедалі старшими?
Суспільство сьогодні Середа, 30 Вересня 2026

Тести PISA – реальна картина покоління?

PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів) — це наймасштабніше міжнародне оцінювання в галузі освіти, порівняльне дослідження, започатковане Органі…

Тести PISA – реальна картина покоління?

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company