ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Тепло в оселях – «гаряча» проблема

З приходом зими ростуть і рахунки за опалення. Скасування субсидій на центральному рівні, подорожчання природного газу на 5% для населення і на 10% для фірм, створили проблеми для румунів.

Тепло в оселях – «гаряча» проблема
Тепло в оселях – «гаряча» проблема

, 09.01.2013, 11:00


З приходом зими ростуть і рахунки за опалення. Скасування субсидій на центральному рівні, подорожчання природного газу на 5% для населення і на 10% для фірм, створили проблеми для румунів. І в цьому році газ подорожчає на 10%, також у 2014, а з 2015 по 2018 рік ціна буде підвищуватися на 12% щорічно. З великими проблемами стикаються жителі в містах, де місцеві влади не можуть дозволити собі субсидіювати опалення.


Тобто суми, надані меріями, відрізняються, залежно від можливостей. На національному рівні, середня ціна, яку населення платить за гігакалорію, становить приблизно 250 лей, тобто 55 євро. Слід сказати, що в Румунії середня чиста зарплата покриває 6 гігакалорій, – так як у вересні 2012 року її рівень становив 1538 лей – приблизно 340 євро, а середня пенсія в третьому кварталі року становила 771 лей – 171 євро.



Під час зими ціна за опалення квартир через мережу теплоцентралей складе від 250 до 500 лей – приблизно 110 євро, в залежності від опаленої площі. Місто з найнижчою ціною за гігакалорію – 150 лей (35 євро) – Плойешти. Щасливими можна назвати і жителів столиці, де гігакалорія коштує лише 170 лей (майже 40 євро), так як мерія прийняла рішення субсидіювати виробничу ціну, яка доходить до 400 лей – приблизно 90 євро. А в місті Решіца, наприклад, люди повинні платити 259 лей – 57 євро за гігакалорію, субсидована місцевою владою.



У цих умовах, румуни намагаються використовувати більш дешеві системи опалення, газові котли, дрова або електрику. Багато відключилися від центральної системи опалення та придбали індивідуальні котли. Тільки за останні 10 років централізована система теплоцентралей втратила майже мільйон клієнтів. Так, якщо в 2002 році вона обслуговувала 2,5 мільйона квартир, сьогодні споживачів залишилося лише мільйон 470 тисяч, згідно з оцінками виробника устаткування і послуг для опалення та забезпечення гарячою водою.



Ми запитали кількох людей, як вони справляються з проблемою опалення житла. Ось що каже мешканка з Бухареста: ”Взимку витрати ростуть. У мене двокімнатна квартира, кухня, коридор, ще й квіти у мене … але я більше 20 градусів не прогріваю. У мене термометр і я програмую газовий котел . Минулої зими я платила 400 лей на місяць .”



У міста П’ятра Нямц ціна гігакалорії – 356 лей (80 євро), привід для переходу до індивідуальних котлів, хоча для цього необхідна інвестиція в приблизно 1000 євро: ”У мене котел вже 10 років. Я його встановив, тому що у нас не було гарячої води і не було досить тепло у квартирі. Звичайно, це перевага котла, опалюєш квартиру скільки хочеш. Однак ціна гігакалорії підвищилася, а зарплати залишилися такими ж. Складно … У місті П’ятра Нямц більшість людей встановили котли, тому що якщо в підїзді було 4-5 квартир або 10 з котлами, решта сімей повинні були покривати теплові втрати. Дуже мало людей залишилося без індивідуальних котлів.”



Для жителів Бухареста залишається як і раніше вигідніше бути включеним до централізованої системи. І це особливо в будинках, де була пророблена термічна ізоляція, і таким чином, централізована система опалення залишається найдешевшим варіантом: ”Наш будинок був ізольований термічно і це відчулося в рахунках. Якщо два роки тому, до ізолювання будинку, взимку ми платили певну суму, ця сума скоротилася до половини взимку 2011 – 2012 рр.. У нашому будинку всі задоволені.”



Крім субсидій для опалення, румуни з дуже маленькими доходами отримують також і допомогу для опалення протягом 5 місяців, але лише в певних умовах. Георге Стенеску, адміністратор будинку в Бухаресті: ”Кожна мерія, в разі Бухареста, кожен район, в залежності від бюджету, може надати чи ні допомогу з опалення. Закон регламентує умови надання допомоги. Громадянин з невеликими доходами, незважаючи, користується він послугами централізованої системи, або має свій котел, або пічку на дровах або з вугіллям, має вкластися у певні рамки. У цьому році можуть отримати цю допомогу особи, доходи яких за місяць, на кожного члена сімї не перевищують 786 лей (175 євро), або ті, хто живе поодинці і його місячні доходи не перевищують 1082 лея (240 євро). Якщо говорити про субсидії, їх отримує все населення Бухареста, незважаючи на доходи.”



З іншого боку в Румунії ми стикаємося з незвичайним становищем, якщо порівнювати з тим, що відбувається в інших країнах ЄС, щодо вживання систем опалення в рамках однієї будівлі: ”Днями в Урядовому віснику була опублікована директива ЄС про заходи енергетичної ефективності, які повинні застосовуватись всіма країнами-членами, включно і Румунією. Якщо говорити про Бухарест, у нас все одно немає енергетичної стратегії в звязку з ситуацією в столиці. Необхідно щоб в якомусь кварталі були тільки квартирні котли, а в іншому, опалення здійснювалося тільки централізованою компанією РАДЕТ. У нас такої стратегії немає. В певний час було божевілля з котлами, кожен купував і ставив їх собі в квартиру. Однак не всі відключилися від централізованого опалення, тобто в одному будинку працюють дві системи опалення, що призвело до неполадок у централізованій системі опалення в Бухаресті. В інших європейських країнах існує єдина система в будинку, і так само розподіляються і витрати.”



Теплові насоси, термічна плазма та випромінюючі щити не використовуються румунами. По суті, всі зводяться до ідеї, що вони опалюють твій дім на 75% дешевше, ніж котли, але з досить великою первісною інвестицією. Наприклад, в місті Орадя використовуються такі системи опалення. Йосип Ножа, адміністратор фірми, що продає такі технології: ”Деякі люди відключилися від централізованої системи опалення та встановили собі теплові насоси, які беруть дві третини з енергії землі і також використовують небагато електроенергії. Таким чином, можна, наприклад, забезпечити опалення будинку площею в приблизно 150 кв. метрів 350-400 леями в місяць. Але головна умова – щоб у будинку була ізоляція, щоб вікна мали потрійні скляні панелі. Тобто необхідно дотримуватись умови термоізоляції, і тоді витрати на опалення і гарячу воду невеликі. У багатоповерховому будинку, десь 60 кв. м таке обладнання забезпечить тепло в цьому році за приблизно 550-600 лей на місяць. Це багато. Небагато вдаються до цих систем, як раз через великі витрати. Устаткування тепловим насосом коштує приблизно 10-15.000 євро.”



Якщо залишатися в області відновлювальних енергій, можна сказати, що найщасливіші румуни, коли мова йде про комунальні платежі, живуть в місті Беюш, в повіті Біхор (захід), місцевість де проживає лише 10 тисяч людей. Там була побудована централізована система опалення на основі геотермальної води, яка забезпечує тепло за лише 80 лей за гігакалорію. І жителі міста Інторсура Бузеулуй (південь) добре справляються з цією проблемою. Вони платять 114 лей за гігакалорію, завдяки центральній теплостанції, що працює на основі деревяної стружки.

Фото: pixabay.com
Суспільство сьогодні Середа, 24 Квітня 2024

Проблема ожиріння у Румунії

Щороку на початку березня відзначається Всесвітній день боротьби з ожирінням,...

Проблема ожиріння у Румунії
Скелелазіння: від терапії до спортивних досягнень
Суспільство сьогодні Середа, 09 Серпня 2023

Скелелазіння: від терапії до спортивних досягнень

Бухарестська асоціація спортивних клубів Climb Again, яку заснував і якою керує...

Скелелазіння: від терапії до спортивних досягнень
Переможниці домашнього насильства
Суспільство сьогодні Середа, 02 Серпня 2023

Переможниці домашнього насильства

Психологічне насильство стало головною темою театральної п'єси...

Переможниці домашнього насильства
Як виглядав ринок праці минулого року і чого чекати цього року?
Суспільство сьогодні Середа, 11 Січня 2023

Як виглядав ринок праці минулого року і чого чекати цього року?

Для ринку праці 2022 рік був дуже вдалим, - кажуть фахівці з підбору персоналу, маючи...

Як виглядав ринок праці минулого року і чого чекати цього року?
Суспільство сьогодні Середа, 23 Листопада 2022

Неповнолітні матері з малозабезпечених сільських громад 

10% пологів у Румунії походять від матерів-підлітків, так як 45% пологів у...

Неповнолітні матері з малозабезпечених сільських громад 
Суспільство сьогодні Середа, 09 Листопада 2022

Про страх людини у соціальному середовищі

Страх є психічним явищем, але може мати потужні фізичні прояви. Більшості з нас це...

Про страх людини у соціальному середовищі
Суспільство сьогодні Середа, 02 Листопада 2022

Via Transilvanica або про румунську ідентичність

НУО «Tășuleasa Social» допомогла молодим людям зрозуміти, що волонтерство - це...

Via Transilvanica або про румунську ідентичність
Суспільство сьогодні Середа, 19 Жовтня 2022

Румуни та спорт для відпочинку і здоров’я

38% європейців займаються спортом або займаються певною формою фізичної...

Румуни та спорт для відпочинку і здоров’я

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company