Стрес-тести на кордонах

Захід уважно стежить за зосередженням російських військ на кордоні з Україною, побоюючись, що Москва готує масштабний напад, найімовірніше у січні.

Corina Cristea, 17.12.2021, 06:37

Захід уважно стежить за зосередженням
російських військ на кордоні з Україною, побоюючись, що Москва готує масштабний
напад, найімовірніше у січні. Росія розгорнула тут чимало бойових танків та
майже 100 тис. військовослужбовців, а розгортання сил триває у результаті чого ситуація
стає все більше напруженою. Те, чого ми не робили в 2014 році, ми готові
зробити зараз, попередив Володимира Путніа Джо Байден, говорячи про можливість
нового вторгнення Росії в Україну, подібного до незаконної анексії Криму.

Під
час розмови по захищеному каналу відеозв’язку президент США попередив, що якщо
Росія знову вторгнеться в Україну, США та європейські союзники відповідуть
сильними економічними заходами, Вашингтон надасть Україні більше летального
оборонного озброєння, а позиції союзників на фланзі НАТО буде посилено. З
іншого боку, Володимир Путін каже, що його армія нікому не загрожує і вимагає
гарантій, що НАТО не розшириться на Схід, а отже, і в Україну. Москва
звинувачує Альянс у швидкому руйнуванні архітектури безпеки в Європі, в тому
числі шляхом розміщення елементів ПРО в Румунії та Польщі, а також розширюючи
свою військову інфраструктуру до кордонів Росії.

Гостя Радіо Румунія
професорка Університету національної оборони Алба Попеску торкнулася геополітичної
ситуації в регіоні. «Насправді першопричиною є позиція цього регіону з
географічної точки зору, на так званому Чорноморсько-Балтійському перешийку,
який деякі географи вважають справжнім кордоном Європи. Смуга землі між південним
берегом Балтійського моря і північним берегом Чорного моря, між Моравськими
воротами і Кавказькими горами, яка з геополітичної точки зору є буферним
простором, котрий зараз знаходиться між
державою, яка вже кілька століть контролює центральну частину Євразії, котра
зараз називається Російською Федерацією, з одного боку, і домінуючими державами
в атлантичній Європі, з іншого. Територія, де географічно переважають рівнини і
є західним кордоном Російської Федерації. Ось тут і починається проблема, адже
це її найбільш вразливий кордон. Більше того, це простір з величезною
геостратегічною роллю, адже це територія, яку можна перетворити або на бар’єр,
або на ворота, що полегшує чи перешкоджає, навпаки, потокам між Європою та
Азією, між північчю і півднем континенту. Отже, йдеться про стрижневий простір,
як його називають у геополітиці та геостратегії, важливий вузол з
геоекономічної та геополітичної точок зору, отже, найважливіший геостратегічний
простір Євразії.»

Щоб запобігти дрейфу
в бік конфронтації, – каже Москва, обов’язковою умовою є довгострокові гарантії
нерозширення НАТО на схід і нерозміщення поблизу кордонів Росії зброї, що
загрожує її безпеки. Позиція Москви пов’язана з російським «кільцем безпеки»,
каже професорка Алба Попеску. «Безпекове кільце складається з тих держав і
водних мас, які оточують Росію, цей територіальний колос, що має умовну форму
кільця. Росіяни розглядають це кільце безпеки як простір свого фактичного впливу,
життєво важливий для них, як стратегічний простір. Тому все, що наближається до
їхнього кордону, вважається ними прямою загрозою. Таким чином, це кільце
безпеки є червоною лінією. Воно включає Україну, кавказькі держави, Молдову,
Білорусь. Усі ці держави є частиною кільця безпеки. Тому, коли Росія помічає віддалення
чи спробу цих держав вийти із російської сфери впливу і приєднатися до західної
сфери впливу, вдається до різних дій. І ми бачили, як вона діяла на початку
90-х. Щойно після розпаду імперії вона спричинила ці конфлікти, котрі
заморозила і час від часу підігріває, як ми бачили. Ми також бачили її дії в Україні, і в
Грузії, і в Нагірному Карабаху… Отже ситуація в цьому регіоні розвиваються в
різних напрямках. І всі вони мають відношення до цього імперативу Росії,
стратегічного імперативу, вже історичного, панування в регіоні, який з часів Петра
І-го був включений до її сфери панування, що сьогодні реалізується шляхом гібридних
дій Російської Федерації в цьому Чорноморсько-балтійському регіоні. Тобто в
Причорномор’ї, де ми знаходимося, і, звісно, ​​в Балтійському регіоні, де інші цілі
– країни Балтії, Польща і Швеція так само. Тож це може бути поясненням такої поведінки,
яка стає все більш агресивною.»

Конфлікт в Україні,
на мій погляд, не буде вирішено, – каже Алба Попеску, – адже Росія не
зацікавлена в цьому. Вона не буде його підігрівати в наступний період, але й не
хоче врегульовувати у тій чи іншій формі, Україна має залишатися в цій «сірій»
зоні разом з іншими державами. НАТО, з іншого боку, вважає неприйнятною навіть ідею
про те, що Росія може мати власну сферу впливу, – сказав Генеральний секретар
Альянсу Єнс Столтенберг. «Саме це питання змушує нас виявляти підвищену пильність та відсилає до того, що є
неприйнятним – ідея про те, що Росія матиме сферу інтересів. Це означало б
фактичне визнання того, що Росія може контролювати дії своїх сусідів, які є
суверенними державами», – заявив Столтенберг.