Зустріч глав МЗС Румунії та України у Бухаресті
Передача Україні головування в ЦЄІ від Румунії стала нагодою поглибити двосторонній діалог між Бухарестом і Києвом.
Василь Каптару, 11.11.2026, 12:11
Передача Україні головування в Центральноєвропейській ініціативі від Румунії стала не лише символічною подією регіональної дипломатії, а й нагодою поглибити двосторонній діалог між Бухарестом і Києвом. Під час переговорів міністрів закордонних справ Дана Некулеєску та Андрія Сибіги ключовими темами стали безпека Чорного моря, підтримка європейської інтеграції України, економічна співпраця та, особливо, забезпечення прав румунської національної меншини в Україні.
5 листопада у Бухаресті відбулася церемонія передачі головування в Центральноєвропейській ініціативі (ЦЄІ) від Румунії до України. Подія стала важливим етапом регіональної співпраці, однак її значення виходило далеко за межі формальної зміни головування. Візит міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до румунської столиці супроводжувався двосторонніми консультаціями з його румунським колегою Даном Некулеєску, під час яких сторони обговорили питання, що безпосередньо впливають на стабільність і перспективи розвитку відносин між двома сусідніми державами.
Дан Некулеєску наголосив: «Цей візит є важливим з двох причин. Міністр Сибіга – мій перший колега-міністр закордонних справ, якого я вітаю в Бухаресті з моменту вступу на посаду. І я пригадую, що коли він приступив до виконання своїх обов’язків у вересні 2024 року, його першим офіційним візитом за кордон також був візит до Бухареста. Це гарна традиція між добрими сусідами. По-друге, завтра під головуванням Румунії в рамках Центральноєвропейської ініціативи відбудеться щорічна міністерська зустріч. Це завершить наш мандат і відкриє мандат України. Ваша відданість справі є тим більш вагомою, особливо з огляду на те, що вам доводиться протистояти війні, яку веде проти вас Росія.»
Поглиблення стратегічного партнерства
У Бухаресті міністри закордонних справ України та Румунії обговорили поточний стан двосторонніх відносин, досягнуті результати та подальші пріоритети співпраці. Йшлося про поглиблення стратегічного партнерства, розширення економічних і торговельних зв’язків, розвиток прикордонної та транспортної інфраструктури, енергетичну безпеку, а також посилення взаємодії в оборонній сфері.
Переговори в Бухаресті засвідчили, що румунсько-українські відносини поступово охоплюють дедалі ширше коло практичних напрямів. Йдеться не лише про дипломатичну підтримку та безпеку, а й про енергетику, торгівлю, прикордонну інфраструктуру, транспорт і технології.
Андрій Сибіга зазначив, що Україна та Румунія мають значний потенціал для збільшення двосторонньої торгівлі. Окремий інтерес становить технологічний потенціал України, зокрема досвід використання безпілотних систем і сучасних військових технологій. Сибіга повідомив, що сторони обговорили можливість укладення угоди щодо безпілотників.
«Румунія для нас є одним із найближчих союзників і найближчих сусідів. Навіть під час війни ми закріпили стратегічний характер нашого партнерства, яке є взаємовигідним. Ми також відкриті до співпраці у сфері безпеки. Наприклад, ми обговорили з міністром можливість укладення угоди щодо безпілотників. І ми відкриті, ми готові поділитися нашими унікальними технологіями у сфері безпілотників або унікальним бойовим досвідом. Ви відкриваєте для нас свої транзитні коридори. Ви відкриваєте для нас свій порт Констанца. Наш обсяг торгівлі, наскільки я пам’ятаю, становить приблизно 2 мільярди євро, але ми маємо величезний потенціал для його збільшення, і ми обговоримо, як ми могли б сприяти цьому, як створити належні умови, розвинути прикордонну інфраструктуру та реалізувати різні ініціативи.»
Серед перспективних напрямів міністр назвав розвиток прикордонного сполучення, транспортних коридорів і транзитних потужностей. Особливу увагу сторони приділили енергетичній безпеці та можливостям поглиблення співпраці в оборонній сфері.
У зв’язку з цим Дан Некулеєску заявив: «Візит міністра Сибіги також надав нам чудову нагоду для двосторонніх переговорів. Ми зосередилися на трьох основних напрямках: безпека в Чорному морі, румунська меншина в Україні та підтримка Румунією європейського курсу України».
Національні меншини як важливий напрям двостороннього діалогу
Однією з трьох основних тем переговорів, які окреслив Дан Некулеєску, стала ситуація з румунською національною меншиною в Україні. Бухарест наголошує на необхідності регулярного діалогу з представниками спільноти та українською владою, особливо щодо рішень, які можуть впливати на реалізацію мовних, освітніх і культурних прав.
Румунська сторона підкреслила важливість відновлення роботи Спільної міжурядової комісії з питань захисту осіб, які належать до національних меншин. Цей механізм має стати майданчиком для обговорення конкретних проблем, вироблення спільних рішень і контролю за виконанням досягнутих домовленостей.
Дан Некулеєску, міністр закордонних справ Румунії: «Я також наголосив на важливості регулярних і змістовних консультацій з румунською меншиною щодо рішень, що впливають на реалізацію їхніх прав. Зі свого боку, ми відновлюємо цей діалог із нашою власною спільнотою і будемо продовжувати його. Ми розраховуємо на конструктивну взаємодію з боку української влади для вирішення наших законних занепокоєнь та забезпечення того, щоб взяті зобов’язання повною мірою втілювалися на практиці».
Для України конструктивне розв’язання цього питання має особливе значення з огляду на європейську інтеграцію. Захист прав осіб, які належать до національних меншин, є складовою європейських стандартів, яких Україна прагне дотримуватися та впроваджувати у своє законодавство і практику державного управління.
Андрій Сибіга наголосив, що українська влада налаштована на забезпечення високих стандартів захисту національних меншин, зокрема румунської спільноти. Він також підкреслив, що представники цієї спільноти є невіддільною частиною українського суспільства, а багато з них захищають Україну на фронті.
Окремо міністр згадав про запровадження в Україні спеціального свята, присвяченого румунській мові. За його словами, це свідчить не лише про символічне визнання культурної присутності румунської спільноти, а й про прагнення держави підтримувати її ідентичність.
Водночас під час спілкування з журналістами Сибіга відреагував на порушені румунською стороною проблеми, пов’язані з можливими спробами обмежити права представників меншини, зокрема учнів.
Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України: «Україна прагне дотримуватися та запроваджувати найвищі стандарти захисту національних меншин. Звісно, у тому числі й щодо румунської меншини. Вони є частиною нашого суспільства. Представники румунської меншини борються за нашу батьківщину, за наш дім також і на полі бою. Тож, ще раз наголошую, усі такі випадки є неприйнятними. І ми належним чином реагуватимемо, якщо такі випадки траплятимуться, ми проведемо розслідування».
Важливим результатом переговорів стала домовленість якнайшвидше скликати Змішану міжурядову Румунсько-Українську комісію з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Це створює можливість перевести обговорення проблем на інституційний рівень, де вони зможуть отримувати конкретні відповіді та рішення.
Некулеєску також наголосив на необхідності двох паралельних форматів діалогу: між румунською владою та представниками власної спільноти в Україні, а також між урядами двох держав. Він повідомив, що контакти між міністрами освіти вже відбулися і співпраця в цьому напрямі продовжуватиметься.
Безпека Чорного моря: спільний інтерес Києва та Бухареста
Другим ключовим напрямом переговорів стала безпека Чорноморського регіону. Для України це питання безпосередньо пов’язане з російською агресією, захистом портової інфраструктури, експортними маршрутами та свободою судноплавства. Для Румунії ситуація має не менш важливе значення, оскільки безпекові загрози дедалі більше впливають на її морські райони та торговельне сполучення.
Дан Некулеєску звернув увагу на збільшення кількості атак на торговельні судна, зокрема в морських районах, що перебувають під юрисдикцією Румунії. Він підкреслив, що погіршення ситуації в Чорному морі безпосередньо зачіпає румунські інтереси.
Дан Некулеєску, міністр закордонних справ Румунії: «Ми спостерігаємо серйозне погіршення ситуації з безпекою у Чорному морі. Бачимо дедалі частіші удари по торговельним суднам, зокрема у морських районах, що перебувають під юрисдикцією Румунії. Ми також бачимо зростаючі загрози свободі та безпеці судноплавства. Ці події безпосередньо впливають на Румунію. Їм потрібно покласти край. Нам потрібен справедливий і тривалий мир. Сьогодні я також ще раз підтверджую непохитну підтримку Румунією суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, і ми продовжуватимемо надавати допомогу.»
Під час переговорів Андрій Сибіга поінформував румунського колегу про ситуацію на фронті, російські атаки на цивільне населення та українські зусилля для досягнення миру. Сторони також обговорили необхідність посилення тиску на Росію, зміцнення обороноздатності України та відновлення свободи судноплавства в Чорному морі.
Важливим елементом співпраці залишається використання транспортних і транзитних можливостей Румунії, зокрема портової інфраструктури Констанци та «Шляхів солідарності». Україна зацікавлена в подальшому розвитку цих маршрутів, які мають стратегічне значення для експорту та економічної стійкості держави.
Європейська інтеграція як спільний стратегічний інтерес
Третім ключовим напрямом переговорів стала підтримка Румунією європейського курсу України. Бухарест підтвердив готовність сприяти просуванню переговорного процесу та підтримувати відкриття останніх переговорних блоків для України й Молдови.
Дан Некулеєску наголосив, що румунська підтримка ґрунтується на принципі оцінювання досягнень країн-кандидатів. Він також привітав прогрес України, відображений у документах Європейської комісії щодо розширення.
Для Києва підтримка Румунії має особливу вагу. Географічне сусідство, спільні інтереси в Чорноморському регіоні та членство Румунії в Європейському Союзі роблять її одним із важливих партнерів України на шляху до європейської інтеграції.
Андрій Сибіга наголосив на необхідності відкриття до кінця року двох останніх переговорних блоків ЄС для України та подякував румунській стороні за підтримку.
Важливу роль у цьому процесі може відіграти й українське головування в Центральноєвропейській ініціативі. Організація об’єднує 16 держав Центральної та Південно-Східної Європи та є майданчиком для політичного діалогу, регіональної співпраці й підтримки європейської інтеграції.
Київ має намір використати головування для поглиблення взаємопов’язаності країн регіону, розвитку інфраструктури, енергетичної безпеки, торгівлі, відновлення економіки та співпраці у сфері кібербезпеки й протидії дезінформації.
