Культура безпеки – необхідний щит
Безпека - тема, яка дедалі частіше присутня в нашому повсякденному житті. Ідеться не лише про військовий вимір, а про значно ширше поняття...
Коріна Крістя і Василь Каптару, 08.10.2025, 06:26
Безпека – тема, яка дедалі частіше присутня в нашому повсякденному житті. Ідеться не лише про військовий вимір, а про значно ширше поняття, адже реалії останніх років показують: сучасні війни більше не ведуться лише за допомогою танків і літаків.
Гібридна війна без кордонів: битва за розум і довіру
Класичний конфлікт в Україні, поблизу кордону Румунії, має наслідки, що виходять далеко за межі лінії фронту. Це гібридна війна, яка поєднує традиційні методи з тактиками, спрямованими на вплив на сприйняття, довіру та спосіб мислення людей.
«Те, що відбувається нині, – це навіть більше, ніж гібридна війна», – сказав професор Юліан Кіфу, аналітик із питань зовнішньої політики та безпеки, коментуючи поточну ситуацію в інтерв’ю Радіо Румунія. «Ми спостерігаємо зростання кількості загроз, їхню диверсифікацію та взаємне поєднання, а також появу нових осередків нестабільності й конфронтації, тобто воєн. Уся ця сукупність нових чинників, разом із сучасним розумінням безпеки та різноманіттям її інструментів, призводить до фундаментальних змін.
Якщо раніше – ще століття тому – ми говорили про зіткнення армій, а згодом про конфлікти між державами, їхніми інституціями й ресурсами, то пізніше побачили появу гібридної війни – атак, спрямованих безпосередньо на суспільства. Сьогодні ж ми маємо справу з війною повного спектра – війною, що ведеться з різними цілями та за допомогою найрізноманітніших засобів: військових, цивільних, а іноді навіть на перший погляд безпечних, але ретельно організованих і таких, що здатні завдати серйозної шкоди. Такі дії вражають об’єкти, які мають військове або стратегічне значення, і суттєво змінюють саму структуру безпеки.
Ми маємо готуватися до цієї нової реальності – до світу завтрашнього дня. У ньому доведеться управляти набагато ширшим спектром загроз та інструментів. І робити це вже не можуть лише держави чи державні інституції. До цього процесу мають бути залучені бізнес, громадські організації та самі громадяни. Лише об’єднавши зусилля, можна ефективно захистити суспільство – у технологічному вимірі, в соціальних мережах, у сфері інформаційної та когнітивної війни, яку ми спостерігаємо вже сьогодні.»
Безпека починається зі свідомості суспільства
Завдяки членству в НАТО та Європейському Союзі Румунія має надійні гарантії безпеки. Водночас суспільне сприйняття часто позначене відчуттям певної незахищеності. Це може бути пов’язано з тим, що одним із найважливіших полів сучасного протистояння є когнітивний простір — сфера, в якій інформаційні меседжі посилюють страхи, підривають довіру до інституцій та експлуатують розколи в суспільстві. Таким чином, створення відчуття небезпеки саме по собі стає стратегічним інструментом впливу.
Сьогодні існують різні виміри небезпеки, окрім очевидної військової загрози, що актуалізувалася в контексті війни в Україні. Йдеться про економічну незахищеність, коли під тиском конфлікту зростають ціни; соціальну, коли посилюється недовіра між людьми; та інформаційну, коли дедалі важче відрізнити правду від маніпуляції.
Усе це породжує відчуття вразливості, яке може суттєво впливати на суспільство, спричиняти соціальну напругу та навіть економічні труднощі. Іншими словами, це тонка, але надзвичайно ефективна форма зброї.
Перед обличчям таких викликів оборона більше не обмежується військом і зброєю. Вона вимагає скоординованої відповіді всього суспільства — держави, інституцій, бізнесу та громадян.
Це пов’язано з поняттям культури безпеки — рівнем обізнаності громадян щодо питань безпеки, їхньою активною участю у вирішенні таких питань і підтримкою необхідних заходів для захисту держави та суспільства. Культура безпеки передбачає свідому й активну участь як на індивідуальному, так і на колективному рівнях, а формується вона насамперед через освіту.
Що це означає на практиці? Прикладом може слугувати Норвегія, яка завдяки масштабним інвестиціям у цивільну та військову підготовку, а також тісній співпраці між громадянським суспільством і державними структурами, зуміла адаптуватися до регіональних загроз, зокрема з боку Росії. Це дозволило їй зберегти стабільну рівновагу та зміцнити національну безпеку.
Про це наголошує аналітик із питань зовнішньої політики та безпеки Юліан Кіфу. «Освітня складова має надзвичайно важливе значення. Уже сьогодні в навчальних програмах та системі державного управління поступово впроваджуються елементи, спрямовані на розуміння явищ інформаційної війни, дезінформації, фейкових новин і маніпуляцій.
Однак цього недостатньо, адже агресор постійно вигадує нові інструменти впливу. Коли йдеться про Російську Федерацію, то для неї не існує жодних моральних чи демократичних обмежень.
Тому демократичні держави мають навчитися протистояти таким загрозам власними засобами – у межах закону, через освіту, стратегічну комунікацію та зміцнення довіри між суспільством і владою.
Цей процес тривалий і складний, але саме він є ключем до стійкості – через постійне навчання, відкритий діалог і відповідальне лідерство на всіх рівнях через посилення взаємодовіри між лідерами і населенням.»
Це нелегко, особливо під час кризи, – каже Юліан Кіфу, – але ми повинні добре подумати про те, що робимо з нашою безпекою, всі разом.
Безпека як спільна відповідальність
Сьогодні культура безпеки набуває не лише стратегічного, а й цивілізаційного значення для всього регіону Східної та Південно-Східної Європи. В умовах війни, яка давно вийшла за межі традиційних бойових дій, поняття «безпека» перестало бути виключно компетенцією військових чи спецслужб. Це спільна справа держав, бізнесу, освіти, медіа і, зрештою, кожного громадянина.
Гібридна війна ведеться не лише на фронті, а й у свідомості людей, через інформаційний простір, економічні тиски, кібератаки та політичний вплив. Спроби Росії впливати на результати виборів у сусідніх країнах, зокрема в Румунії, Молдові та інших державах Європи, є яскравим прикладом того, як дезінформаційні кампанії використовуються для підриву довіри до інституцій і посилення соціальних розколів.
У такому контексті культура безпеки означає здатність суспільства розпізнавати загрози, критично мислити, перевіряти інформацію та не піддаватися паніці. Вона включає активну участь громадян у забезпеченні власної та колективної безпеки: від дотримання правил цивільного захисту до відповідальної поведінки в соціальних мережах.
Інформаційна грамотність стає важливою складовою обороноздатності. Дезінформація та фейкові новини можуть підривати довіру до державних інституцій, медіа та навіть до суспільних норм. Тому навчання критичному мисленню, розвиток навичок медіаграмотності та стратегічної комунікації є ключовими елементами сучасної культури безпеки.
Гібридна війна ведеться на кількох рівнях одночасно — від кібератак і поширення фейків до психологічного тиску та економічних провокацій. Відповіддю на це може бути лише всебічна мобілізація суспільства — створення системи, у якій кожен розуміє свою роль у збереженні національної та регіональної стійкості.
Гібридна атака на демократію
У цьому контексті, у п’ятницю, 3 жовтня, Адміністрація Президента Румунії оприлюднила повний текст доповіді під назвою «Аналіз гібридної війни, розв’язаної Російською Федерацією проти Румунії», яку президент Нікушор Дан представив напередодні європейським лідерам під час засідання Європейської політичної спільноти.
«Румунія стала улюбленою мішенню широких гібридних кампаній в контексті виборів 2024 року, коли ворожі суб’єкти прагнули постійно впливати на громадську думку, дестабілізувати здатність державних органів влади приймати рішення і послабити ступінь згуртованості в суспільстві», – йдеться в доповіді.
Згідно з документом, який також був представлений лідерам ЄС, стратегія була спрямована на «підрив безперебійного перебігу виборчого процесу».
«Кампанія, розгорнута в румунському просторі, проявилася через кібератаки, заходи з дестабілізації громадського порядку, а також кампанії мікротаргетингу, дезінформації та впливу на виборців. На цьому рівні було підкреслено наступальний характер гібридних агресій, які експлуатували вразливість національної аудиторії, як шляхом різнобічного використання соціальних платформ, відповідно, в обхід їхньої політики щодо викриття людей з політичного спектру, так і за допомогою методів соціальної інженерії, спрямованих на сегментацію населення з метою донесення персоналізованих повідомлень до сприйнятливої аудиторії, з очікуваним результатом підриву оптимального проведення виборчого процесу», – зазначається в документі.
Стійкість суспільства як ключ до протидії гібридним загрозам
Таким чином, результати доповіді свідчать, що гібридні операції Російської Федерації мають не лише технічний чи політичний вимір, а й глибокий соціальний ефект, спрямований на послаблення внутрішньої єдності та довіри громадян до власних інституцій. У цьому контексті питання підвищення стійкості суспільства набуває особливої актуальності. Водночас приклад результатів президентських виборів у Румунії та парламентських виборів у Республіці Молдова демонструє, що спільними зусиллями державних установ, бізнесу, громадських організацій та пересічних громадян можна ефективно протистояти потужній пропагандистській машині Росії, яка не шкодує жодних ресурсів для досягнення своїх деструктивних цілей.
Отже, спільна робота державних структур, медіа, освітніх установ і громадських організацій допомагає створювати сильну і стійку спільноту, здатну протистояти маніпуляціям і загрозам.
У сучасних умовах культура безпеки – це не лише оборона від фізичних атак, а й вміння захистити суспільство від інформаційного і психологічного впливу, підтримувати довіру між громадянами та владою і зміцнювати соціальну згуртованість. Саме поєднання знань, довіри та солідарності формує стійкість суспільства в регіоні та дозволяє ефективно протистояти гібридним загрозам.
