Перспективи регіону на тлі поточних викликів та загроз для безпеки країн Чорномор’я
На тлі останніх подій в Україні, яка втратила контроль над Кримом та частиною східної території, і ситуації в молдовському Придністров'ї, і все це в контексті дуже агресивної політики Росії, нині значної актуальності набуло питання забезпечення безпеки...
Василь Каптару, 28.10.2014, 05:02
На тлі останніх подій в Україні, яка втратила контроль над Кримом та частиною території Луганщини і Донеччини, та неспокійної ситуації в Республіці Молдова, яка вже багато років не може вирішити проблему статусу Придністровя, і все це в ширшому контексті дуже агресивної політики Росії, нині значної актуальності набуло питання забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні. Офіційний Бухарест неодноразово наголошував на необхідності якнайшвидшого врегулювання так званих «заморожених конфліктів», які гальмують економічний розвиток і процвітання країн регіону.
Нещодавно Траян Бесеску заявив, що на його думку важливим стратегічним завданням партнерів по НАТО є зміцнення безпеки Чорноморського регіону, стверджуючи, що навіть неозброєним оком можна побачити як Москва створила «кільце вогню» навколо Чорного моря. «Нагірний Карабах, Абхазія, Південна Осетія, Придністровя, Крим… найбільша проблема полягає в тому, що кнопка всіх цих заморожених конфліктів знаходиться в Москві, при чому Москва, в залежності від своїх інтересів, може як дуже швидко вирішити їх, так і підірвати – по черзі або всі одночасно», – сказав Траян Бесеску.
Торкаючись напруженої ситуації в сусідній Україні, зокрема зусиль з деескаляції напруженості, радник президента Юліан Кіфу заявив нещодавно, що, на жаль, цей тип конфлікту може тривати багато часу: «Ми стали свідками подій, військової агресії, що призвели до анексії Криму. Це фундаментальна зміна, тому що фактично вперше з часів холодної війни певна країна силою змінює кордони, встановлені в просторі ОБСЄ. Ми спостерігаємо за військовою агресією на сході України, за гібридною війною, змішаною війною, інформаційною та кібервійною. Ці події викликають сильну стурбованість в регіоні, вони можуть викликати труднощі в більшості держав регіону. Слід відзначити, однак, що в даний момент докладаються зусилля з деескаляції, деконфліктизації ситуації на сході Україні і ми сподіваємося, що ці зусилля увінчаються успіхом, хоча, якщо бути реалістами, щоб не казати песимістами, цей тип конфлікту матиме тривалі наслідки і буде тривати довгий час.»
Отож в умовах коли до тепер лише придністровський конфлікт уповільнював процес розвитку регіону та створював значні перепони на шляху втілення спільних регіональних проектів, не можна говорити про позитивну перспективу зараз, коли Москва має на меті «придністровізацію» східних регіонів України, з тим, щоб не дозволити зближення України та Молдови з ЄС та НАТО. Радник глави румунської держави Юліан Кіфу каже, що значних зрушень в плані виходу з кризи, в якій опинився регіон, у близькому майбутньому нам очікувати не варто, хоча безпека в Україні та Р.Молдова була обговорена й на останньому саміті НАТО: «Ми знаходимося в цій складній ситуації: вибори в Україні 26 жовтня, у Республіці Молдова – 30 листопада, президентські вибори у Румунії. Усі ці елементи, очевидно, перешкоджають проведенню реальних переговорів довкола ключових питань, які насправді повязані зі статусом сепаратистського регіону в складі суверенної, незалежної і цілісної Республіки Молдова. Що стосується безпеки Республіки Молдова та України, ці питання були розглянуті і включені до Підсумкової декларації саміту НАТО в Уельсі.»
Заходи по реалізації політичних рішень, прийнятих на саміті НАТО в Уельсі стали однією з центральних тем зустрічі в Брюсселі міністра закордонних справ Румунії Тітуса Корлецяна з новим генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом. Тітус Корлецян: «Ми обговорили перші кроки, які необхідно зробити в рамках Альянсу для реалізації політичних рішень, прийнятих на останньому саміті, зокрема подальшу співпрацю з Грузією, Україною та Республікою Молдова. Я озвучив чітку політичну позицію Румунії, яка прагне, щоб наступний саміт в 2016 році став самітом розширення.»
Ситуація в Україні та Молдові та подальша співпраця, передусім в економічному плані, з Києвом і Кишиневом були обговорені минулого тижня на саміті лідерів ЄС в Брюсселі. У світлі парламентських виборів 26 жовтня, глави держав і урядів ЄС знову заявили про свою готовність підтримати Україну у вирішенні політичних та економічних реформ відповідно до зобовязань, взятих на себе обома сторонами згідно з Угодою про асоціацію. Лідери країн ЄС також оголосили, що сподівається, що парламентські вибори в Молдові 30 листопада стануть ще одним кроком в європейському напрямку після недавнього укладення угоди про асоціацію.
