ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Дизайн у воєнний час: як архітектура відповідає на виклики війни

Про те, як народилася концепція «Дизайн у воєнний час» ми поговорили з професором Богданом Черкесом у Бухаресті.

Дизайн у воєнний час: як архітектура відповідає на виклики війни
Дизайн у воєнний час: як архітектура відповідає на виклики війни

, 18.11.2026, 07:46

Війна змінює не лише міста, архітектуру та звичний спосіб життя, а й саме розуміння того, яким має бути дизайн і для чого він потрібен. У час, коли суспільство стикається з руйнуваннями, вимушеним переселенням, небезпекою та психологічними травмами, дизайн стає не просто інструментом творчості, а способом реагування на виклики війни, пошуку рішень для виживання та майбутньої відбудови.

Саме цій темі присвячена виставка «Дизайн у воєнний час», представлена в Університеті архітектури та урбаністики імені Іона Мінку в Бухаресті. Вона об’єднала проєкти студентів Львівської політехніки та Віденського технічного університету, які спробували осмислити, як архітектура і дизайн можуть відповідати на реальні потреби людей у час війни. Серед представлених ідей – житло для вимушених переселенців, захисні укриття, рішення у сфері військового дизайну, інструменти арттерапії та проєкти, спрямовані на відновлення зруйнованого.

Ініціатором проєкту та одним із його координаторів став професор Богдан Черкес – архітектор, доктор наук, представник Львівської політехніки. Для нього ця виставка – не лише академічна співпраця українських та австрійських університетів, а й спроба показати, як досвід життя та роботи в умовах повномасштабної війни породжує нові ідеї, підходи й відповідальність архітекторів та дизайнерів.

Про те, як народилася концепція «Дизайн у воєнний час», які завдання ставили перед собою студенти, як дизайн може допомагати людям переживати війну та якою має бути архітектура майбутнього відновлення України, ми поговорили з професором Богданом Черкесом у Бухаресті.

Василь Каптару: Доброго дня, пане професоре. Вітаю вас у Румунії, в Бухаресті. Розкажіть, будь ласка, про ваш проєкт, який ви сьогодні представляєте тут в Бухаресті, в Університеті архітектури – «Дизайн у воєнний час».

Богдан Черкес: Дякую. Ми сьогодні представляємо частину нашого проєкту «Дизайн у воєнний час», і це спільний проєкт між Віденським технічним університетом і Національним університетом «Львівська політехніка». Цей проєкт ми почали зразу після початку війни в 22-му році, і я почав читати такий курс «Місто і війна» у Віденському технічному університеті. Це був, якби, курс за вибором, елективний курс. Спочатку на той курс записалося десь 15 людей, в 26-му році записалося вже 120 людей. І тут ми представляємо, якби, частину проєктів до 2025 року, так, бо після цього були зроблені також багато проєктів. Це, якби, частина австрійська, тобто віденська. Друга частина – це частина львівська з Національного університету «Львівська політехніка». Я об’єднав ті всі проєкти, тому що якщо подивитися на загал, то десь є коло 200 проєктів, а те, що ми маємо зараз там в каталозі, то там є 19 проєктів з Австрії, Німеччини, Палестини, Іспанії, України, тому що інтерес до цього проєкту дуже великий.

Василь Каптару: Виставка «Дизайн у воєнний час» порушує надзвичайно актуальну тему, як ви сказали. Чи змінилося саме розуміння ролі архітектора та дизайнера в умовах війни?

Богдан Черкес: Це дуже серйозна тема, яку ви піднімаєте. От в нас рік назад був конкурс дипломних проєктів у Львові з цілої України, і я маю такого друга – професора Філіпа Мойзера. Він займається складною проблематикою – це відбудовою міст в Україні, які зазнали дуже сильних руйнувань. І він пішов спеціально подивитися на ці проєкти, приїхав до України, і ви уявіть собі, що кількість проєктів, якщо ми візьмемо, значить, там 100%, а проєктів було багато, десь біля 300 проєктів, то тільки приблизно 8–10% займаються оцією проблематикою, так сказати, дизайну і архітектури в часі війни. Він був дуже, якби, розчарований, тому що, як це не дивно, люди, вони втікають від цієї теми. Їм краще займатися проєктуванням найтклабу або ресторану, або індивідуального житлового будинку, ніж думати про укриття, про табори для біженців чи про арт-терапію. Це складна тема. Це, значить, людина повинна мати певний тип психіки, тому що, ви ж прекрасно знаєте, як починається війна, то всі паралізовані, в шокові. От. І це треба себе пересилити і починати жити в тих умовах. От як цей мій друг Філіп Мойзер, він одягає каску, так по-простому, розумієте, їде в Запоріжжя або вздовж лінії фронту і досліджує, що розбито, що знищено. Але тут треба мати певний тип психіки, від кожної людини це не можеш вимагати.

Василь Каптару: Чи можна говорити про формування нової архітектурної філософії, в якій безпека, захищеність і стійкість стають такими ж важливими, як естетика і функціональність?

Богдан Черкес: Це тоже дуже гарне питання. Навіть сьогодні я мав лекцію тут в OMNIMK University. Дійсно, я ще раз підтверджую, це прекрасний університет, значить, один з найкращих в Європі архітектурних університетів. Невипадково тут (ред. Патріку) Шумахеру – вчора була вручена доктор гоноріс кауза, як ми знаємо, це партнер Zaha Hadid. І якраз сьогодні на тій лекції, ну, до мене було питання: «Що, в принципі, є смислом архітектури?» І я відповів, що смислом архітектури є, в принципі, безпека для людини, створення безпеки для людини. Бо якщо ви будите будинок чи там офіс, чи лікарню, і там не забезпечена безпека, ну ви себе там будете недобре почувати. Тому це дуже актуальна тема. Я не можу сказати, що вона, якби, ввійшла в кров архітекторів і інженерів, і дизайнерів в Україні, бо це характерно для людей – забувати цю тему, втікати від цієї теми, розумієте. А це досить дорогі речі – створення безпечних камер, як в Ізраїлі, так званих мамадів, де ви в разі якоїсь загрози можете піти і, по крайній мірі, як в капсулі знати, що ви менш-більш середній удар ракети чи дрона переживете. Але це здорожчує будівництво, і замовники не дуже йдуть на це, тому що ментальність замовника, вона не міняється, чи девелопера. Він хоче якнайбільше заробити, якнайменше вкласти. Але цю ментальність треба міняти. От в мене є там досить багато аспірантів, і я з ними роблю теми різні, реферати, дискусії. Вони мені починають показувати там проєкти, і я їх питаю якраз от про ту тему, якої ви торкнулися. Ну так, де безпечні приміщення? Ну вони мені починають там гаражі показувати і так дальше. Ну якщо ви вже проєктуєте гаражі, ну це добре, що вони є, ви можете там сховатися, але в гаражах теж повинні бути оті мамади чи безпечні камери, де ви маєте сховатися. Подивіться на торгові центри, просто пройдіться в торговому центрі, там під торговим центром є там тисячі квадратних метрів площі, і там, ну є відгороджене якесь там одне місце для автомобіля і там написано, що це от, значить, безпечний простір, що це укриття. Тобто над тим треба багато працювати.

Василь Каптару: Україна вже майже 5 років живе в умовах повномасштабної війни. Який найважливіший урок український архітектурний і містобудівний досвід може запропонувати європейським країнам?

Богдан Черкес: Україна може дуже багато запропонувати. Ну, наприклад, навіть цей маленький проєкт, який тут виставлений, тому що виставлено з тих 120 проєктів половина тут, вони показують, як будувати укриття. Але я думаю, що є от дійсно видатні люди, такі, наприклад, як мій колега Олексій Марков, який живе в Запоріжжі, і він кожен день вилітає дронами над знищеними будинками, фіксує їх. Крім того, займається проєктуванням знищених вже будинків, зруйнованих, він орієнтується прекрасно, які частини того чи іншого будинку можна спасти, а які частини неможливо спасти. Так що є дуже багато тем. Так і з другого боку, якщо дивитися на Україна так в загальному, то, наприклад, в таких регіонах, там як Закарпаття там чи Буковина, то там іде масове житлове будівництво. Це в основному для біженців. Але цікаво, що вони будують то житлове будівництво, але я не можу сказати, щоб вони будували так же активно укриття в тих житлових будинках чи переходять на якісь інші матеріали. Я коли дивлюся на фасади абсолютно скляні і думаю, що там от маленький дрон – я вже не кажу про реактивний дрон, так і того фасаду немає, то все летить як осколки там з посуди вниз, да? – то мені аж страшно стає. Тобто оця культура експертизи, розумієте, безпечності будівництва обов’язково треба проводити і досягати його.

Василь Каптару: Попри війну, все більше людей говорять вже про відбудову, відновлення України під час і після війни. Чи бачите ви можливості для співпраці між українськими та румунськими архітекторами, університетами, науковими установами у сфері створення нових будівель, створення безпечного та стійкого міського середовища?

Богдан Черкес: От я сьогодні зустрічався з ректором OMNIMK University, і ми якраз в тому напрямі один другого дуже добре зрозуміли. І ми будемо організовувати спільні проєктні семінари чи воркшопи якраз по відбудові тих чи інших міст в Україні, так? І я думаю, що в Румунії є дуже великий досвід, навіть от тепер, як мені сказали, зараз йде будівництво нової інфраструктури під Бухарестом. І от в мене на лекції сьогодні були якби представники тих інфраструктурних фірм. І для них це було відкриття, бо вони почали думати, що коли ви робите, наприклад, каналізаційний колектор там чи інтернетний колектор, чи ще щось, і якраз моя лекція, вона спонукала їх до думки про те, що вздовж цього колектора вони повинні закладати укриття. І я думаю, що от такі роботи великі, які робляться зараз, ну я не знаю, в інших містах, там в Бухаресті, так це ж колосальне місто, 2 мільйони населення, розумієте, вони дуже серйозно пригодяться при відбудові України, і при відбудові цілих міст, і навіть частини міст, знищених там же ж в Одесі, чи Запоріжжі, чи в Дніпрі.

Василь Каптару: Відбудова України вже сьогодні потребує не лише відновлення зруйнованих будівель, а й переосмислення міського простору. Якою ви бачите концепцію майбутньої відбудови України?

Богдан Черкес: Всі ми зараз говоримо про зрівноважений розвиток, про розвиток, орієнтований на збереження клімату, і ми безперечно в тому напрямі повинні і думати. Але є такий архітектор з лауреат Прітцкерівської премії Шігеру Бан – абсолютно геніальна людина. І він каже: «Перед тим, як почати думати над такими глобальними проблемами, треба дати людям дах над головою». І тому я думаю, що ми не повинні зараз там гнатися за якимись екзотичними формами чи страшно вартісними спорудами, ми повинні просто кожному громадянину України дати нормальні людські умови для проживання. І я людина скромна, взагалі-то апологет скромної архітектури, не архітектури, яка коштує космос, а просто архітектури, щоб людина могла прийти додому, помитися, одягнутися, зігрітися і почувати себе в безпеці.

Василь Каптару: І моє останнє запитання: яке головне послання ви хотіли б донести до архітекторів, студентів і представників академічної спільноти Румунії через свій досвід і результати цієї міжнародної ініціативи?

Богдан Черкес: Я просто хочу сказати, що ми живемо на одному континенті, який називається Європа, і ми ці гуманітарні європейські цінності – чи в Румунії, чи в Україні, чи в Німеччині, чи в Швеції – ми повинні їх відстоювати і відчувати себе як європейці. Це наш континент, це наше право жити на цьому континенті в мирі і ніколи не піддаватися якимось демагогічним заявкам, що прийде якийсь черговий вождь і зробить життя краще. Життя краще можемо зробити тільки ми спільно в Румунії, в Україні, в Молдові, в Швеції, в Німеччині, тобто в Європі.

Василь Каптару: Дякую вам і бажаю якомога більше проєктів в умовах миру в мирній Україні.

Богдан Черкес: Дуже вам дякую, дуже приємно мені було з вами спілкуватися. Дуже дякую за такі розумні питання.

 

Міністри закордонних справ Румунії та України, Дан Некулеєску та Антрій Сибіга
Взаємини Середа, 11 Листопада 2026

Зустріч глав МЗС Румунії та України у Бухаресті

Передача Україні головування в Центральноєвропейській ініціативі від Румунії стала не лише символічною подією регіональної дипломатії, а й нагодою пог…

Зустріч глав МЗС Румунії та України у Бухаресті
Київ, наслідки російських бомбардувань
Взаємини Середа, 04 Листопада 2026

Холод як зброя, війна на виснаження і пошук сталого миру для України

Коли Росія не може досягти вирішальних успіхів на полі бою, вона знову вдається до тактики терору цивільного населення, намагаючись перетворити холод …

Холод як зброя, війна на виснаження і пошук сталого миру для України
Конференція «Відбудова України», організована центром «Нова стратегія»
Взаємини Середа, 28 Жовтня 2026

Конференція «Відбудова України», організована центром «Нова стратегія»

22–23 жовтня у Бухаресті пройшов третій міжнародний форум «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції», присвячений відновленню України. Орган…

Конференція «Відбудова України», організована центром «Нова стратегія»
Антикорупційна співпраця між Румунією та Україною
Взаємини Середа, 21 Жовтня 2026

Антикорупційна співпраця між Румунією та Україною

19 жовтня в Бухаресті відбувся перший Міжнародний антикорупційний форум IACF 2026, організований Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) за п…

Антикорупційна співпраця між Румунією та Україною
Взаємини Середа, 14 Жовтня 2026

Виклики транзиту українського зерна через Румунію

Експорт українського зерна через Румунію став одним із найважливіших напрямів економічної співпраці двох країн після початку повномасштабного російськ…

Виклики транзиту українського зерна через Румунію
Взаємини Субота, 10 Жовтня 2026

Клуж-Напока зміцнює румунсько-українське партнерство

10 жовтня в місті Клуж-Напока, Румунія, відбулася урочиста церемонія відкриття Почесного консульства України, яке очолив Серьожа Васіле Рускован. Відк…

Клуж-Напока зміцнює румунсько-українське партнерство
Взаємини Середа, 07 Жовтня 2026

Україна на порозі п’ятої зими повномасштабної війни

Війна Росії проти України вступає в нову зиму, і цього разу перспективи завершення конфлікту залишаються невизначеними. Через чотири з половиною роки …

Україна на порозі п’ятої зими повномасштабної війни
Взаємини Середа, 30 Вересня 2026

Україна на порядку денному президента Румунії на ГА ООН

Президент Нікушор Дан очолив делегацію Румунії на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, що відбулася в Нью-Йорку. 23 вересня глава держави виступив із …

Україна на порядку денному президента Румунії на ГА ООН

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company