Огляд румунсько-українських відносин у 2025 році
2025 рік став роком чіткої політичної визначеності та інтенсивної взаємодії між Румунією та Україною ...
Василь Каптару, 31.12.2025, 06:20
2025 рік став роком чіткої політичної визначеності та інтенсивної взаємодії між Румунією та Україною, закріпивши двосторонні відносини як фактичне стратегічне партнерство, засноване на спільних безпекових інтересах, європейських цінностях і солідарності в умовах триваючої повномасштабної агресії Російської Федерації проти України. Упродовж року Румунія послідовно підтверджувала свою непохитну підтримку України на найвищому державному рівні, через офіційні візити, участь у міжнародних форматах, публічні заяви та конкретні політичні, безпекові й економічні рішення.
24 лютого: символ і політичний маркер року
Ключовою датою стало 24 лютого 2025 року – третя річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У цей день Румунія вкотре чітко і публічно підтвердила солідарність з Україною. Виконувач обов’язків Президента Румунії Іліє Боложан узяв участь, по відеозв’язку, у саміті «Підтримуй Україну» в Києві під головуванням Президента Володимира Зеленського. У своїй промові він наголосив, що безпека України є невід’ємною складовою безпеки Румунії та всієї Європи, а підтримка Києва має тривати не лише під час війни, а й у період мирного процесу та відбудови.
Позиція Румунії була чіткою і послідовною: лише справедливий і тривалий мир, до переговорів щодо якого мають бути залучені Україна та Європейський Союз, може забезпечити стабільність на континенті. Цього ж дня солідарність з Україною була продемонстрована і на парламентському рівні: Палац Парламенту в Бухаресті був підсвічений кольорами українського прапора, український прапор піднято над будівлею, а члени Палати депутатів вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих.
Міністерство закордонних справ Румунії у своїй офіційній заяві назвало війну Росії проти України найсерйознішою загрозою європейській безпеці з часів Другої світової війни, підтвердивши повну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.
Політична підтримка і внутрішній консенсус
Упродовж року румунська влада неодноразово підкреслювала, що підтримка України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. Цю позицію поділяли як уряд, так і парламент, а також значна частина експертного середовища та громадянського суспільства.
Круглий стіл, організований Союзом українців Румунії наприкінці лютого, став майданчиком для підтвердження цього консенсусу, наголосивши на важливості гарантій безпеки для України та ролі Європи і США.
Президентські вибори у Румунії і підтвердження прозахідного курсу
Важливим внутрішньополітичним чинником 2025 року стали президентські вибори в Румунії. Перемога проєвропейського та проукраїнського кандидата Нікушора Дана забезпечила спадкоємність зовнішньополітичного курсу щодо України. Під час кампанії та після обрання він чітко заявляв, що безпека Румунії та Республіки Молдова безпосередньо залежить від того, як завершиться війна в Україні. Нікушор Дан наголосив, що мир в Україні має бути справедливим і визначатися виключно українською стороною, а Захід має допомагати Україні, щоб запобігти подальшій регіональній напруженості.
Президент України Володимир Зеленський одним із перших привітав Данa з перемогою, відзначивши важливість Румунії як надійного партнера та закликав до зміцнення стратегічного співробітництва. Після виборів президенти провели першу телефонну розмову, обговоривши двосторонню та регіональну співпрацю, перспективи безпеки й продовження підтримки України. Нікушор Дан підтвердив намір продовжувати активну закордонну політику на підтримку Києва на європейському рівні.
9-й Чорноморсько-балканський безпековий форум
Наприкінці травня у Бухаресті відбувся 9-й Чорноморсько-балканський безпековий форум, організований Центром «Нова стратегія» за підтримки румунських оборонного та зовнішньополітичного відомств. Форум підтвердив свій статус ключової платформи безпеки у Чорноморському та Балканському регіонах, зібравши близько 200 учасників, включно з урядовцями, дипломатами, військовими та аналітиками з ЄС, НАТО та партнерських держав.
Одним з головних фокусів заходу стала підтримка України в умовах війни з Росією та обговорення майбутнього миру, а також гарантій безпеки для Києва. Учасники проаналізували уроки конфлікту, шляхи відновлення України, енергетичну безпеку та дезінформаційні загрози, а також потенційні ризики скорочення військової присутності США в Європі і поведінку Росії після можливого миру. Особливу увагу приділили підтримці Молдови та стабілізації регіону.
Серед почесних гостей були генерали НАТО Філіп Брідлав і Майк Скапарротті, російські опозиціонери та представники українського опору, які висвітлили наслідки агресії Росії. Новообраний президент Румунії Нікушор Дан підтвердив підтримку прозахідного курсу України та Молдови та готовність румунської сторони долучитися до відбудови України.
Енергетична дискусія підкреслила стратегічну роль Чорного моря та проєкту Neptun Deep для зміцнення енергетичної безпеки ЄС та підтримки України. Форум підсумував необхідність єдиних підходів до безпеки, стримування агресії та посилення регіональної співпраці задля стабільності та розвитку.
Перший закордонний візит Президента Нікушора Дана
2 червня Президент Румунії Нікушор Дан здійснив свій перший закордонний візит, взявши участь у саміті Бухарестської дев’ятки та північних країн у Вільнюсі. Присутність Президента України Володимира Зеленського надала саміту чіткий проукраїнський фокус. Глава румунської держави наголосив, що безпека Чорноморського регіону та стабільна Україна є стратегічними інтересами Румунії. У спільній декларації учасники підтвердили непохитну підтримку незалежності й територіальної цілісності України та готовність продовжувати військову, економічну й гуманітарну допомогу.
У кулуарах саміту Нікушор Дан провів першу зустріч з Володимиром Зеленським, запевнивши його у подальшій підтримці України та її євроатлантичних прагнень. Президенти обговорили санкції проти Росії, дипломатичні зусилля заради миру та співпрацю в оборонній, економічній і відбудовчій сферах. Після саміту Президент Румунії підтвердив, що стабільна й демократична Україна та справедливий мир є стратегічним інтересом Румунії і складовою її власної безпеки.
Візит до Одеси на саміт «Україна – Південно-Східна Європа»
А вже 11 червня Нікушор Дан відвідав Україну де взяв участь у саміті «Україна – Південно-Східна Європа» в Одесі, присвяченому підтримці України та співпраці у регіоні. У заході брали участь лідери Молдови, Чорногорії, Сербії, Греції, Хорватії, Болгарії та інших країн. Президент Румунії засудив дії Росії, підкреслив єдину позицію ЄС у захисті міжнародного права та права України на мир. Учасники обговорили координацію політики безпеки, підтримку економічної та енергетичної стабільності, а також відбудову України. Саміт став першим проведеним на українській території і продемонстрував міжнародну солідарність із Києвом.
На полях саміту в Одесі відбулася тристороння зустріч президентів України, Румунії та Р.Молдова де обговорювалися питання безпеки, енергетики, логістики, протидії гібридним загрозам і європейської інтеграції. Президент Дан наголосив на важливості підтримки Молдови та України, посиленні санкцій проти Росії та спільному русі двох сусідніх країн до ЄС.
Військова допомога та навчання українських військових
З початку повномасштабного вторгнення Росії Румунія надала Україні 22 пакети військової допомоги, а 23-й вже готовий до відправки. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль після зустрічі з румунським колегою Йонуцом Моштяну у Києві 25 серпня. Допомога включає боєприпаси, тактичне обладнання, сучасні технології та навчання українських військовослужбовців у Румунії. Міністр оборони Румунії наголосив на важливості цієї підтримки для безпеки України та регіону. Під час зустрічі сторони обговорили розвиток двосторонньої військової співпраці, зокрема спільне виробництво дронів-перехоплювачів, FPV-дронів та далекобійних дронів, а також механізм SAFE для обміну технологіями та розвитку українського виробництва на території Румунії. Розглянули залучення Румунії до ініціативи PURL, що забезпечує українських військових американською зброєю, а також проаналізували виклики, пов’язані з російською агресією.
Міністр оборони України високо оцінив підтримку Румунії та її внесок у навчання пілотів F-16 і формування протиповітряного щита. Денис Шмигаль подякував уряду та народу Румунії за ефективну співпрацю та солідарність. Міністр оборони Румунії відвідав Київ у День Незалежності України, де взяв участь у церемонії вшанування загиблих, Форумі оборонного співробітництва та зустрічах із керівництвом ЗСУ. На полях візиту Моштяну провів зустріч із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, з якою обговорив відбудову України, розвиток економічного та промислового співробітництва, модернізацію та відкриття пунктів пропуску на кордоні, розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури, а також активізацію залучення європейського фінансування.
Візит румунських парламентарів до України
З 19 по 22 серпня Україну відвідала делегація Групи дружби з Україною Парламенту Румунії – перший двосторонній парламентський візит з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Під час візиту делегація обговорила ключові напрямки співпраці з місцевою владою та громадами в Ізмаїлі, Одесі та Миколаєві, зосереджуючись на підтримці румунської культури, освіти та економічного розвитку регіону. Було приділено увагу модернізації румуномовних шкіл, академічній мобільності та спільним науковим проєктам між університетами. Також обговорювали участь Румунії у відбудові України через інфраструктурні, транспортні та енергетичні проєкти, створення сприятливого середовища для інвестицій і зміцнення економічного партнерства.
Візит завершився зустрічами на високому рівні, в тому числі з Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, Головою Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті Віктором Єленським та Заступником Міністра закордонних справ Євгеном Перебийнісом.
Під час дискусій було підкреслено важливість парламентської дипломатії у зміцненні двосторонніх відносин та зосереджено увагу на конкретних ініціативах у сферах міжпарламентської співпраці, захисту національних меншин та просування процесу європейської інтеграції України.
Були високо оцінені зусилля України щодо приведення законодавства про захист нацменшин у відповідність до європейських та міжнародних стандартів, а румунська модель була відзначена як приклад передової практики. Водночас було обговорено роль румунської та української громад в обох країнах як міцних мостів між Румунією та Україною.
Зустріч у Міністерстві закордонних справ була присвячена перспективам розвитку стратегічного партнерства між Румунією та Україною та твердій підтримці Румунією суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Румунська сторона підтвердила свою відданість європейському шляху України та Республіки Молдова, підкресливши, що розширення Європейського Союзу є стратегічною інвестицією в безпеку регіону.
Візит продемонстрував важливу роль парламентської дипломатії у зміцненні двосторонніх відносин та підтвердив тверду підтримку Румунією суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, а також її європейського майбутнього.
Румунія підтримує Україну: безпека та відбудова
7–8 серпня 2025 року міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою здійснила офіційний візит до України, під час якого провела зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Програма включала тристоронню зустріч Румунія–Україна–Молдова у Чернівцях та зустріч з представниками румунської громади в Україні. Під час переговорів зі спікером Верховної Ради обговорювалися реформи, модернізація держави та захист прав національних меншин, а парламентська дипломатія була визначена ключовим інструментом для зміцнення двосторонніх відносин і європейської інтеграції України.
З прем’єркою Юлією Свириденко обговорювали спільні економічні та оборонні проєкти, будівництво мосту через Тису, транспортну та прикордонну інфраструктуру, а також залучення румунських компаній до відбудови України. З президентом Зеленським обговорено безпекову ситуацію, підтримку протиповітряної оборони, програми тренування українських військових у Румунії та розвиток двосторонніх інфраструктурних і енергетичних проєктів. На зустрічі з міністром Андрієм Сибігою обговорювалися стратегічні питання: транскордонна інфраструктура, транспортні коридори, захист нацменшин, економічна та оборонна співпраця. 8 серпня у Чернівцях відбулося четверте засідання тристороннього формату Румунія–Україна–Молдова («Одеський трикутник»), присвячене координації у сфері безпеки, енергетики, інфраструктури та європейської інтеграції України і Молдови. Зустріч підтвердила високу ефективність співпраці та стратегічну роль формату для регіональної стабільності й розвитку.
Тристороння ініціатива культурної спадщини Трипілля-Кукутень
18 вересня Республіка Молдова, Румунія та Україна започаткували історичну тристоронню ініціативу щодо внесення культурного комплексу Трипілля-Кукутень до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Процес стартував у Національному музеї історії Молдови в Кишиневі під час міжнародної конференції «Виняткова універсальна цінність культурного комплексу «Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля», де був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між урядами трьох країн.
Документ підписали міністри культури Румунії, України та Молдови. Він передбачає створення спільних експертних груп для підготовки транснаціонального номінаційного досьє, яке обґрунтує виняткову універсальну цінність Кукутень-Трипільської культури на основі археологічних пам’яток у трьох країнах.
Конференція тривала два дні та включала наукові та технічні сесії, обговорення автентичності й цілісності об’єктів та встановлення графіка підготовки досьє. Кукутень-Трипільська культура (5050–2950 рр. до н.е.) охоплювала території сучасної Молдови, західної України та північно-східної Румунії, вирізнялася великими поселеннями, високою щільністю населення, розвиненими технологіями та унікальним мистецтвом, зокрема керамікою.
Ініціатива зміцнює культурні та європейські зв’язки між країнами, сприяє захисту та популяризації спадщини і має на меті закріпити Кукутень-Трипільську культуру як явище виняткової універсальної цінності в європейському та світовому культурному просторі.
Україномовний аудіогід відкрили в музеї Бухареста
7 листопада 2025 року в Бухаресті, у Національному музеї природничої історії імені Григорія Антіпи, відкрили україномовний аудіогід. Ініціатива, започаткована першою леді України Оленою Зеленською у 2020 році, спрямована на популяризацію української мови у світі та підтримку культурного зв’язку українців за кордоном. Відтепер українські відвідувачі музею можуть слухати коментарі, читати описи експонатів і користуватися інтерактивними панелями рідною мовою.
Директор музею Луїс Овідіу Попа зазначив, що українці є другою за чисельністю групою відвідувачів музею після румунів, а аудіогід допомагає їм легше пізнавати експозицію. Посол України в Румунії Ігор Прокопчук підкреслив символічне значення проєкту та його внесок у глобальну культурну програму України. Держсекретарка Міністерства культури Румунії Діана Бачуна відзначила важливість заходу, що збігся з Днем української мови в Румунії, як прояв поваги до сусідньої країни та її культурної спадщини.
Музей ім. Г. Антіпи, відомий інтерактивними експозиціями та великою колекцією флори, фауни й палеонтологічних артефактів, тепер пропонує екскурсії українською, румунською, англійською та турецькою мовами. Відкриття аудіогіда є проявом культурної дипломатії, підтримки українців за кордоном та зміцнення дружніх відносин між Україною та Румунією. Це також крок до утвердження української мови як частини світового культурного простору та символ міжнародної солідарності.
Відбудова України і стратегічне бачення
11–12 грудня в Бухаресті відбувся Міжнародний форум «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції» під егідою МЗС Румунії та України, організований New Strategy Center. Протягом двох днів учасники обговорювали безпеку, інфраструктуру, фінансування, зелену енергетику, цифровізацію, захист прав національних меншин і транскордонну співпрацю. Форум зібрав близько 130 представників урядів, міжнародних організацій, бізнесу та експертного середовища з Європи, Північної Америки та Азії.
Румунія підкреслила свою стратегічну роль у відбудові України через географічну близькість, логістичні можливості та розвиток портів і транспортної інфраструктури. Виступаючі наголошували, що відновлення України є політичною, економічною та безпековою необхідністю для Європи, а відбудова поєднується з європейською інтеграцією та реформами. Підкреслено важливість трикутника Румунія–Україна–Молдова для регіональної стабільності та розвитку транспортних коридорів, зокрема Дунайського.
Дискусії також охоплювали мирні переговори, міжнародну підтримку України, енергетичні проєкти, цифрову та фінансову стійкість, управління інвестиціями й соціальну реінтеграцію внутрішньо переміщених осіб і ветеранів. Особливу увагу приділено безпеці Чорного моря, розвитку відновлюваної енергетики та регіональній співпраці в оборонній сфері.
Загальний висновок форуму: ефективна відбудова України потребує комплексного підходу, що поєднує безпеку, стійку інфраструктуру, економічний розвиток та соціальну згуртованість. Форум засвідчив, що партнерство, інновації та координація інвестицій стануть ключем до стабільності України та регіону, а Румунія готова відігравати важливу роль у цьому процесі.
Висновок
2025 рік засвідчив, що румунсько-українські відносини вийшли на рівень зрілого стратегічного партнерства. Через офіційні візити, міжнародні формати, політичні заяви та практичні кроки Румунія підтвердила свою непохитну підтримку України. Безпека України була і залишається ключовим елементом безпеки Румунії, а спільне європейське майбутнє — стратегічною метою обох держав.
