Російський дрон у Галаці, відповідь Румунії та реакції світових лідерів
Падіння російського безпілотника на житловий будинок у румунському місті Галац стало безпрецедентним інцидентом для країни від початку повномасштабної війни Росії проти України.
Василь Каптару, 03.06.2026, 06:25
Падіння російського безпілотника на житловий будинок у румунському місті Галац стало безпрецедентним інцидентом для країни від початку повномасштабної війни Росії проти України. Уперше наслідком атаки, пов’язаної з бойовими діями поблизу кордонів НАТО, стали поранення цивільних громадян Румунії та руйнування житлової інфраструктури. Подія викликала різку реакцію Бухареста, призвела до дипломатичних санкцій проти Росії та привернула увагу союзників по НАТО і Європейському Союзу.
Нічний удар по житловому будинку
Трагедія сталася в ніч на п’ятницю, 29 травня, близько другої години. Безпілотник врізався у багатоповерховий житловий будинок у Галаці, розташованому неподалік українського кордону. Внаслідок удару пролунав вибух, після якого спалахнула пожежа в квартирі на десятому поверсі. Вогонь швидко охопив приміщення, а стеля квартири на останньому поверсі будинку обвалилася. Лише випадковість дозволила уникнути значно більшої трагедії. У момент обвалу в квартирі перебували двоє мешканців, однак конструкції впали не на спальню, де вони знаходилися, а в іншу кімнату. Обидва отримали поранення та були госпіталізовані. За інформацією Міністерства охорони здоров’я Румунії, їхній стан оцінюється як стабільний. Лікарі провели необхідні обстеження та призначили спеціалізоване лікування. Серед постраждалих – 53-річна жінка, яка зазнала опіків першого та другого ступенів на ногах, а також отримала поранення від уламків скла. Другим постраждалим став її 14-річний син. У підлітка діагностували опіки передпліччя без ускладнень з боку дихальної системи.
Екстрена реакція президента та ВРНО
Подія миттєво набула загальнодержавного значення. Президент Румунії Нікушор Дан скликав термінове засідання Вищої ради національної оборони для оцінки наслідків інциденту та визначення подальших дій держави. Після завершення засідання глава держави виступив із жорсткою заявою, поклавши всю відповідальність за те, що сталося, на Російську Федерацію. За словами президента, інцидент у Галаці є прямим наслідком російської агресії проти України та безвідповідального застосування Москвою ударних безпілотників поблизу кордонів НАТО. Нікушор Дан наголосив, що не існує жодних сумнівів щодо походження загрози та причин події. Він підкреслив, що Румунія розглядає цей випадок як надзвичайно серйозний виклик національній безпеці, який потребує рішучої відповіді як на національному, так і на міжнародному рівні.
Дипломатичні санкції проти Росії
Першим практичним кроком стала дипломатична реакція Бухареста. Президент оголосив про закриття Генерального консульства Російської Федерації в Констанці та про оголошення генерального консула персоною нон ґрата.
Нікушор Дан: «У зв’язку з цим генерального консула Російської Федерації в Констанці оголошено персоною нон ґрата, а Генеральне консульство Росії в Констанці буде закрито.»
Згодом міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою уточнила, що російський дипломат повинен залишити територію країни протягом 72 годин. За її словами, до Міністерства закордонних справ для офіційного вручення ноти протесту було викликано посла Росії.
Румунська дипломатія назвала інцидент серйозною та безвідповідальною ескалацією з боку Російської Федерації. У заяві МЗС наголошувалося, що порушення повітряного простору та завдання шкоди цивільному населенню є грубим порушенням міжнародного права. Водночас союзники по НАТО були поінформовані про всі обставини події, а Бухарест порушив питання про прискорення передачі сучасних систем боротьби з безпілотниками.
Чому румунська армія не збила дрон
Особливу увагу громадськості привернуло питання, чому румунські військові не змогли збити дрон до його падіння на житловий будинок. Президент Нікушор Дан пояснив, що після виявлення безпілотника радарами румунської армії за ним спостерігали два винищувачі F-16 та вертоліт IAR-330 SOCAT. Військові отримали дозвіл на знищення цілі лише за умови, що це не створить ризику для цивільного населення.
Згодом Міністерство національної оборони оприлюднило детальні роз’яснення щодо перебігу подій. За словами представників відомства, дрон був зафіксований о 01:46 за 19 кілометрів на схід від українського міста Рені. Через шість хвилин він увійшов у повітряний простір Румунії, а ще через чотири хвилини зник із радарів, пролетівши приблизно десять кілометрів над румунською територією.
У Міноборони наголосили, що часовий проміжок для ухвалення рішення був надзвичайно коротким. Крім того, дрон рухався на невеликій висоті та над населеними районами. Генерал-майор Георге Максім пояснив, що знищення цілі над міською забудовою могло спричинити ще серйозніші наслідки. Військові не мали підтвердження, чи оснащений безпілотник бойовою частиною, чи є дроном-приманкою. У разі збиття його уламки могли впасти на житлові квартали та спричинити масштабні руйнування.
«У випадку невеликих безпілотників, які рухаються на низькій висоті та з відносно невеликою швидкістю, час для ідентифікації, оцінки, класифікації загрози та ухвалення рішення про її нейтралізацію іноді є вкрай коротким. Рішення пілота про вступ у бій із ворожим дроном у національному повітряному просторі ґрунтується на ретельній оцінці ризиків. Можливе ураження цілі над міською територією створює значні ризики для населення та інфраструктури. У багатьох випадках уламки, які утворюються після знищення повітряного об’єкта, можуть спричинити наслідки, співмірні або навіть серйозніші, ніж сам удар дрона. На той момент ми не мали підтвердженої інформації, чи йдеться про дрон із бойовим зарядом, чи про дрон-приманку. Усі наявні дані вже були проаналізовані для точного встановлення послідовності подій, і висновок полягає в тому, що реальної можливості безпечно збити дрон не існувало», – заявив Георге Максім, заступник командувача Об’єднаного командування Збройних сил Румунії.
Попри це, суспільна дискусія щодо ефективності системи протиповітряної оборони та механізмів реагування на подібні загрози лише посилилася.
Розслідування підтвердило російське походження
Вирішальним моментом у розвитку подій стали результати технічного розслідування походження безпілотника. 31 травня президент Нікушор Дан опублікував фотографії уламків і повідомив, що експерти однозначно встановили російське походження дрона. Згідно з висновками фахівців, на фрагментах було виявлено напис кирилицею «ГЕРАНЬ-2». Аналіз електронних компонентів, навігаційних систем, двигуна, модулів керування та конструктивних елементів показав повну відповідність іншим безпілотникам типу «Герань-2», які раніше знаходили на території Румунії та ідентифікували як виготовлені в Росії.
Додаткові фізико-хімічні дослідження підтвердили ідентичність використаних матеріалів та пального з уже відомими зразками цих безпілотників. На підставі всіх доказів розслідування дійшло однозначного висновку: уламки належать російському дрону «Герань-2». Президент повторив, що сам факт потрапляння такого апарата в житловий будинок на території Румунії є надзвичайно серйозним випадком, а відповідальність за нього повністю лежить на Російській Федерації.
На результати розслідування відреагував і президент України Володимир Зеленський. У неділю ввечері він подякував Нікушору Дану за чітку та принципову позицію, наголосивши, що «факти – найкращий засіб проти путінської брехні і вони доводять, що маніпуляції Росії не пройдуть». Зеленський також підкреслив готовність України до тісної співпраці з Румунією для протидії спільним загрозам та зміцнення безпеки в регіоні. За його словами, захист життя громадян є спільним завданням не лише для України та Румунії, а й для всієї Європи.
Що сталося насправді: версія Бухареста
Паралельно Нікушор Дан пояснив міжнародним партнерам обставини інциденту. В інтерв’ю BBC він повідомив, що дрон був частиною великої атаки на український порт Рені на Дунаї. За його словами, у нападі брали участь 43 безпілотники. Один із них був уражений українською системою протиповітряної оборони, після чого змінив траєкторію польоту та потрапив у румунський повітряний простір. Президент наголосив, що безпілотник не був спрямований безпосередньо проти Румунії, однак це жодним чином не зменшує відповідальності Росії, оскільки саме російська атака створила небезпечну ситуацію. Водночас глава держави попередив, що у випадку повторення подібних інцидентів Бухарест може вдатися до ще жорсткіших дипломатичних кроків, включно з можливою висилкою російського посла.
Контакти Румунії та України після інциденту
Події в Галаці також стали предметом безпосередніх контактів між Румунією та Україною. У день інциденту Нікушор Дан провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Румунський лідер наголосив, що Росія демонструє повну зневагу до міжнародного права та життя мирних громадян. Під час переговорів сторони обговорили не лише наслідки удару, а й перспективи поглиблення оборонного співробітництва. Зокрема, йшлося про прискорення проєктів спільного виробництва безпілотників. На думку Нікушора Дана, український досвід у сфері дронів та сучасних військових технологій становить стратегічну цінність для зміцнення безпеки всього східного флангу НАТО.
Володимир Зеленський зі свого боку висловив підтримку Румунії та побажав якнайшвидшого одужання постраждалим мешканцям житлового будинку в Галаці. Президент України наголосив: важливо, що є принципова, оперативна й сильна реакція Румунії на те, що сталося. «Україна готова підтримати безпеку Румунії, яка вже пʼятий рік послідовно допомагає нам захищатися від російських ударів. З ночі наші військові були на звʼязку, і зараз ми обговорили подальшу взаємодію на рівні наших команд», – зазначив глава української держави.
Президенти домовилися бути в постійній комунікації й працювати разом і надалі, щоб захистити життя від усіх потенційних російських загроз.
«Ми домовились з президентом, з Нікушором, що Україна підтримає Румунію в цій ситуації. Наші команди, наші військові, наші спеціалісти попрацюють над тим, щоб посилити захист неба. Підтримуючи одне одного зараз, ми робимо сильніше наші спільні позиції. Це важливо», – наголосив Володимир Зеленський.
Реакція ЄС, НАТО та міжнародних партнерів
Реакція міжнародних партнерів виявилася швидкою та однозначною. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія «перетнула ще одну межу», коли її дрон влучив у густонаселений район на території держави-члена Європейського Союзу. Вона наголосила, що ЄС повністю солідарний з Румунією та її громадянами. Не менш рішучою була реакція НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте повідомив про телефонну розмову з президентом Румунії та запевнив Бухарест у повній підтримці союзників. За словами Рютте, безвідповідальна поведінка Росії становить загрозу для всіх країн Альянсу, а події в Галаці ще раз демонструють, що наслідки війни не зупиняються на державних кордонах. Генсек НАТО також підкреслив готовність Альянсу захищати кожен сантиметр території держав-членів і продовжувати зміцнювати оборонний потенціал східного флангу.
Свою позицію висловили й українські посадовці. Президент України Володимир Зеленський у дописі на платформі X закликав до посилення міжнародного тиску на Росію після нічної атаки, під час якої російський дрон влучив у житловий будинок у румунському місті Галац. За словами Зеленського, Росія здійснила цілеспрямований удар по Одеській області, що межує з Румунією. Він наголосив, що атака була спрямована проти цивільної інфраструктури, зокрема контейнеровозів та об’єктів у портах. «Один із дронів, фактично аналог “Шахеда”, також влучив у звичайний житловий будинок у Румунії», – написав президент України. Володимир Зеленський заявив, що Україна готова підтримати Румунію «будь-яким чином, який буде необхідним за цих обставин», та наголосив на необхідності посилення санкцій проти Росії. «Необхідно посилити тиск на Росію, щоб ця війна не затягувалася і не розширювалася. Ми розраховуємо, що нові санкційні заходи Європейського Союзу проти Росії будуть дійсно жорсткими і змусять Росію відчути, що її удари означають значні втрати для неї самої», – зазначив Зеленський.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що вибух російського дрона в житловому районі Галаца вкотре підтверджує: російська агресія становить реальну загрозу для всього Чорноморського регіону та Європи. Він наголосив на необхідності подальшого посилення санкцій проти Росії та зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка захищає не лише Україну, а й сусідні держави.
До міжнародної реакції долучилася і президентка Молдови Мая Санду. Вона рішуче засудила інцидент та заявила, що війна Росії проти України вже давно вийшла за межі двостороннього конфлікту, створюючи ризики для всієї Європи. На її думку, події в Галаці ще раз довели необхідність єдності демократичних держав у захисті миру та безпеки.
Солідарність із Румунією висловив і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він заявив, що єдність Європи та НАТО сьогодні важливіша, ніж будь-коли, особливо в умовах зростання безпекових викликів у регіоні. Мадяр також наголосив, що Угорщина «найрішучіше» засуджує всі атаки, які становлять загрозу для цивільного населення та порушують територіальну цілісність і повітряний простір суверенної держави – члена Європейського Союзу та НАТО.
Наслідки для регіональної безпеки
Інцидент у Галаці став важливою віхою не лише для Румунії, а й для всього регіону. Він продемонстрував, наскільки тісно війна в Україні вже пов’язана з безпекою сусідніх країн та наскільки складними стають виклики для держав, що межують із зоною бойових дій.
Попри те, що дрон не був спрямований безпосередньо проти Румунії, його падіння на житловий будинок стало символом того, як наслідки війни можуть виходити далеко за межі поля бою. Саме тому реакція Бухареста виявилася настільки жорсткою, а міжнародна підтримка – настільки одностайною.
Для Румунії цей випадок став серйозним випробуванням системи безпеки та водночас сигналом про необхідність подальшого посилення оборонних можливостей. Для НАТО та Європейського Союзу – нагадуванням про те, що російська агресія продовжує створювати ризики не лише для України, а й для всього європейського простору безпеки.
Символічний удар по району Мазепи
Удар російського дрона по житловому будинку в Галаці має й виразний символічний підтекст. Будинок, який зазнав ураження, розташований у мікрорайоні Мазепа, названому на честь українського гетьмана Івана Мазепи. Для Галаца ця постать має особливе значення. Після поразки у Полтавській битві гетьман знайшов прихисток на території сучасної Румунії, а після смерті був похований у церкві Святого Георгія в Галаці. У 2004 році в місті також відкрили пам’ятник Івану Мазепі. Тому той факт, що російський дрон влучив саме в район, який носить ім’я одного з найвідоміших борців за незалежність України від Росії, надає цьому інциденту додаткового символічного значення на тлі війни, яку Москва веде проти України.
