Спільні дрони та відбудова: новий етап співпраці України і Румунії

Румунія та Україна активізують стратегічну співпрацю в оборонній сфері, зосереджуючись на спільному виробництві дронів і розвитку технологічних рішень для безпеки.

Василь Каптару, 08.04.2026, 12:22

У середу, 1 квітня, у приміщенні Уряду Румунії відбулася стратегічна зустріч у форматі B2B-матчмейкінгу між компаніями дронної галузі України та представниками оборонної промисловості Румунії. Головною метою заходу було налагодження прямих контактів між бізнесами обох країн, активізація технічного діалогу та формування професійної мережі співпраці. Основну увагу учасники приділили розвитку спільних проєктів у сфері безпілотних літальних апаратів, а також сучасних систем їх виявлення та протидії.

B2B-зустріч у Бухаресті: діалог між оборонними індустріями

«Оборонна промисловість Румунії має розвиватися з урахуванням досвіду України. Зміцнення національної та регіональної безпеки є одним із стратегічних пріоритетів уряду поряд із формуванням конкурентоспроможного економічного середовища, здатного залучати та підтримувати інвестиції у високотехнологічні галузі. Ми прагнемо використати досвід, здобутий нашими українськими партнерами на полі бою, і спільно розробляти ефективні оборонні рішення, адаптовані до сучасних викликів», – заявив Міхай Журка, керівник канцелярії прем’єр-міністра та спеціальний представник Румунії з питань відбудови України.

Подія стала важливим кроком у контексті нещодавнього укладення домовленостей про стратегічне партнерство між двома державами. Ініціатива покликана зміцнити двосторонню промислову кооперацію та трансформувати накопичений технологічний досвід у практичні рішення для посилення колективної безпеки східного флангу НАТО.

Таким чином уряд Румунії підтвердив свою відданість зміцненню регіональної стійкості та стимулюванню співпраці з Україною у високотехнологічних секторах із високою доданою вартістю. Водночас йдеться про інтеграцію румунських компаній у виробничі та інноваційні ланцюги, що формуються довкола українського досвіду та потреб оборони, – зазначається у заяві кабінету міністрів.

Спільне виробництво дронів: переговори на рівні міністерств

Напередодні Міністр національної оборони Румунії Раду Міруце провів переговори із заступником міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергієм Боєвим щодо можливості спільної розробки та виробництва безпілотних літальних апаратів у межах європейської ініціативи SAFE. Про це йдеться у пресрелізі міністерства.

Як повідомили у Міністерстві національної оборони, сторони проаналізували варіанти реалізації проєкту в рамках прямої співпраці, зокрема із залученням механізмів передачі технологій.

«Проєкт отримає 200 мільйонів євро в межах програми SAFE у форматі спільного виробництва, і ми прагнемо, щоб Міністерство національної оборони відігравало в цій співпраці центральну роль, а не було лише бенефіціаром», – заявив Раду Міруце.

Він також зазначив, що наразі тривають обговорення щодо створення спеціальної робочої групи для реалізації ініціативи, а підписання контракту заплановане на кінець травня.

У своєму дописі у Facebook міністр підкреслив, що Збройні сили Румунії мають використовувати перевірені рішення: «Україна, без сумніву, володіє одним із найцінніших у світі досвідів застосування дронів у реальних бойових умовах».

За його словами, Румунія зможе скористатися цим досвідом, а також отримати доступ до відповідних кадрів і виробничої інфраструктури у сфері військової техніки.

«Це також вигідно для України, адже завдяки участі Румунії в проєкті SAFE фінансуватиметься виробництво дронів», – додав він.

Українські розробки як технологічна база для співпраці

Майбутній завод із виробництва дронів у Румунії має постійно оновлювати технології, заявив в ефірі RFI міністр оборони.

«Якщо сьогодні виготовити дрони з найсучаснішими технологіями, то вже за пів року їх можна буде використовувати хіба що для биття горіхів, адже за цей час технології зміняться і вони втратять свою перевагу на полі бою», – пояснив він.

Раду Міруце додав, що особливістю цього проєкту є додаткова умова від Європейської комісії: «Окрім наших 21 проєкту в межах програми SAFE, Європейська комісія заявила, що виділить 200 мільйонів євро, якщо вдасться налагодити спільне виробництво дронів з українським партнером. Звісно, цей проєкт нас також цікавить».

Міністр оборони вважає, що румунсько-український проєкт із виробництва безпілотників можна реалізувати приблизно за шість місяців: «За моїми оцінками, це триватиме близько пів року. У частині програмного забезпечення все можна зробити швидше, однак узгодження комерційних умов, безумовно, потребуватиме певного часу».

Європейська ініціатива SAFE: фінансування та перспективи проєкту

З іншого боку Міністерство оборони України повідомляє, що українські виробники, які вже довели ефективність своїх рішень на полі бою, забезпечують технологічну основу співпраці. Румунія, своєю чергою, отримує доступ до сучасних технологій та практичного досвіду застосування безпілотників у бойових умовах.

Ініціативою передбачено не лише закупівлю, а і повноцінне розгортання виробництва на території Румунії. Сторони працюють над узгодженням технічних рішень, які можуть бути швидко впроваджені, а також над формуванням виробничих команд і інфраструктури. До процесу вже залучені українські виробники дронів, які презентують свої технологічні рішення для адаптації під потреби румунських Збройних сил. Ініціатива передбачає локалізацію виробництва дронів у Румунії у співпраці з українськими компаніями, а також передачу технологій і розгортання постійного інноваційного циклу.

Конференція про відбудову України: стратегічна роль Румунії

З іншого боку, Уряд Румунії у партнерстві з Групою Світового банку нещодавно організував конференцію «Зміцнення ролі Румунії в процесі відновлення та відбудови України» за участю представників державних інституцій, громадських організацій і бізнесу.

Під час заходу обговорили актуальні оцінки потреб України у відновленні, реконструкції та модернізації, а також можливості посилення ролі Румунії у підтримці цих процесів у стратегічних секторах.

Румунія має вигідне геостратегічне положення для сприяння відбудові України. У цьому контексті учасники зосередилися на тому, як максимально реалізувати цей потенціал, а також визначили необхідні кроки у коротко- та середньостроковій перспективі для формування відповідного бачення і стратегії.

«Румунія залишається надійним партнером України, тому ми прагнемо відігравати активну роль у процесі її відновлення та відбудови. Уряд має намір діяти скоординовано на національному і місцевому рівнях, щоб посилити залучення державних установ і сприяти виходу румунських компаній на український ринок. Ми розробляємо чітку концепцію та план дій, щоб використати цю можливість для Румунії з урахуванням фіскальної консолідації та переваг географічної близькості», – заявив керівник Канцелярії Прем’єр-міністра та спецпредставник Румунії з питань відбудови України Міхай Журке.

Партнерство зі Світовим банком: економічні можливості та виклики

Своєю чергою, директорка Світового банку з питань Європейського Союзу Анна Агалкаці відзначила активну участь Румунії у підтримці України від початку війни. Вона також наголосила на значному потенціалі країни у процесі відбудови, потреби якої, за останніми оцінками Світового банку, становлять 588 мільярдів доларів. «Румунські компанії у сферах будівництва, енергетики, логістики та цифрових послуг мають усі передумови для участі в цих процесах, що сприятиме створенню робочих місць і економічному зростанню всередині країни. Група Світового банку готова підтримати Румунію у використанні її конкурентних переваг і перетворенні їх на довгострокові економічні здобутки», – зазначила вона.

Інфраструктура, енергетика, логістика: ключові напрями відбудови

Щодо стратегічних секторів, Міністерство енергетики підкреслило потенціал Румунії у зміцненні регіональної енергетичної безпеки та незалежності, зокрема завдяки видобутку газу в Чорному морі та використанню українських газосховищ. Водночас країна розширює підтримку України як торгового партнера у сфері електроенергії та активізує регіональну співпрацю шляхом розвитку ліній електропередач між Чернівцями і Сучавою, а також між Порубним і Сіретом.

Представник Міністерства транспорту окреслив ключові пріоритети Румунії у процесі відбудови України. Серед них – розвиток залізничної та дорожньої інфраструктури (зокрема за фінансуванням у межах програми SAFE), відкриття нових пунктів пропуску на кордоні з Україною, розвиток порту Констанца та збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу.

Окрім інституційного та фінансового виміру, внесок Румунії передбачає активну участь приватного сектору. Учасники заходу обговорили чинні механізми стимулювання участі румунських компаній, а також можливості й виклики, пов’язані з їх залученням.

Серед інструментів фінансової підтримки інвестиційних проєктів були відзначені фонди згуртування, програма East-Invest та платформи Світового банку.

У конференції взяли участь представники уряду Румунії, регіональних агентств, бізнес-асоціацій і ділових кіл.