Чорне море та уроки інциденту з українським морським дроном у Констанці
Інцидент з українським морським дроном у порту Констанца ще раз показав, що наслідки війни в Україні безпосередньо впливають на безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні.
Василь Каптару, 10.06.2026, 06:58
Через понад чотири роки після початку повномасштабної російської агресії проти України Румунія дедалі гостріше усвідомлює, що ця війна вже не є віддаленою реальністю. Після інциденту в Галаці, де російський дрон впав на житловий будинок, новий випадок знову привернув увагу до вразливостей системи безпеки в Чорноморському регіоні. Цього разу йдеться про український морський дрон, який самознищився в порту Констанца після втрати керування внаслідок впливу російських засобів радіоелектронної боротьби.
Хоча інцидент не призвів до жертв чи значних матеріальних збитків, він спричинив превентивну евакуацію людей та активізував дискусію щодо спроможності Румунії контролювати й захищати свій морський кордон у регіоні, який став однією з найчутливіших стратегічних зон НАТО.
За інформацією румунської влади, дрон входив до складу групи з чотирьох безпілотних морських апаратів, які Україна використовувала під час операцій у Чорному морі. Усі вони втратили керування через перешкоди, створені російськими системами радіоелектронної боротьби. Один із дронів опинився в порту Констанца та самознищився. Ще два вибухнули у відкритому морі, а четвертий – за межами портової акваторії.
Українська сторона заявляє, що своєчасно поінформувала румунську владу про інцидент, аби запобігти можливим жертвам серед цивільного населення. В офіційній заяві ВМС України зазначається, що один із морських безекіпажних катерів під час виконання завдань у Чорноморській операційній зоні втратив керування та опинився біля берегів Румунії. За твердженням українських військових, дрон «втратив керування під впливом засобів РЕБ противника» та опинився поблизу румунського узбережжя. Українські військові наголосили, що необхідна інформація була оперативно передана румунській стороні для вжиття заходів із захисту цивільного населення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий також повідомив, що українська сторона завчасно попередила румунських партнерів про втрату контролю над дроном, а компетентні органи двох держав підтримували постійний контакт, що дало змогу своєчасно забезпечити безпеку людей та локалізувати ризики, пов’язані з інцидентом.
Завдяки своєчасному інформуванню румунська влада змогла провести евакуацію небезпечної зони та відвести персонал, задіяний у реагуванні на інцидент до моменту самознищення дрона. Було запроваджено низку превентивних заходів, зокрема в кількох туристичних районах узбережжя, а діяльність у порту тимчасово обмежили.
Для аналізу обставин інциденту та його можливих наслідків для національної безпеки президент Румунії Нікушор Дан 6 червня скликав у Констанці робочу нараду за участю представників структур, відповідальних за оборону та безпеку.
«Ми провели тривале засідання, присвячене як учорашньому інциденту, так і загальному питанню нашої готовності до подібних ситуацій. Наразі вже встановлено, що це був український дрон – один із чотирьох українських безпілотників, завантажених вибухівкою, які втратили керування. Водночас слід чітко наголосити: Україна є державою, яка зазнала нападу. Тому відповідальність за події такого характеру лежить на Росії як на державі-агресорі, тоді як Україна змушена захищатися всіма доступними їй засобами».
Президент повідомив, що перші групи фахівців прибули на місце події менш ніж за годину після отримання первинної інформації, а всі передбачені для таких ситуацій процедури були виконані належним чином. За його словами, на першому етапі операції було оточено небезпечну зону та евакуйовано всіх осіб, які не брали безпосередньої участі в реагуванні на інцидент. Згодом, після того як українська сторона поінформувала про заплановане самознищення дрона, всі задіяні підрозділи відвели на безпечну відстань, щоб мінімізувати будь-які ризики.
Глава держави наголосив, що загрози для населення не існувало, а дії влади повністю відповідали чинним протоколам. Водночас інцидент порушив низку важливих питань щодо реального рівня готовності Румунії до протидії новим типам загроз.
Тим більше, що морські дрони є лише одним із новітніх видів озброєння, які суттєво змінили характер бойових дій у Чорноморському регіоні. Останніми роками Україна продемонструвала високу ефективність цих безпілотних систем у протистоянні з російським Чорноморським флотом. Поєднуючи застосування морських дронів і протикорабельних ракет, Київ зміг значно обмежити оперативні можливості російських військово-морських сил та змусити Москву передислокувати частину кораблів із Севастополя до Новоросійська.
На думку експертів із безпеки, інцидент у Констанці став тривожним сигналом, який засвідчив необхідність прискореної адаптації румунських інституцій до нової стратегічної реальності.
Голова аналітичного центру GlobalFocus Оана Попеску-Замфір вважає, що цей випадок виявив проблему, значно ширшу, ніж сама поява морського дрона в румунських водах. На її переконання, Румунія досі не має достатньо відпрацьованих механізмів координації між структурами, відповідальними за безпеку, оборону та кризове реагування. Крім того, багато чинних інструментів і процедур створювалися для протидії традиційним загрозам і поки що недостатньо пристосовані до викликів гібридної війни, де межа між цивільним інцидентом, військовою провокацією та операцією впливу часто є розмитою.
В інтерв’ю нашій радіостанції Оана Попеску-Замфір наголосила, що Румунія має чіткіше визначити інституційну відповідальність та адаптувати механізми реагування до сучасних безпекових викликів.
«У будь-якій країні, не лише в державі-члені НАТО, а в будь-якій країні, де належним чином функціонує система цивільного захисту, є доволі простий протокол дій. Щойно надходить повідомлення або виявляється об’єкт невідомого походження, який може становити вибухову чи будь-яку іншу загрозу для людей, автоматично мають бути задіяні відповідні інституційні механізми.
Насамперед необхідно ізолювати територію та якнайшвидше направити на місце спеціалізовані групи, готові діяти за будь-якого розвитку подій, незалежно від характеру виявленого об’єкта. Особливо це важливо, коли йдеться про стратегічний об’єкт.
Далі мають діяти чітко визначені протоколи реагування, які встановлюють відповідальність кожної установи та порядок її дій. Головне завдання на першому етапі – переконатися, що немає загрози для людей і майна. Лише після цього можна переходити до встановлення природи об’єкта та ухвалення рішення щодо його знешкодження, якщо це необхідно, а також перевірки, чи не містить він обладнання для спостереження або збору розвідувальної інформації».
У цьому контексті оперативність реагування та ефективна взаємодія між усіма залученими інституціями набувають не меншого значення, ніж технічне оснащення чи сучасні системи спостереження. Саме тому дискусія, що розгорнулася після цього інциденту, стосується не лише механізмів реагування на подібні загрози, а й спроможності держави здійснювати належний моніторинг морського простору.
Мер Констанци Верджил Кіцак, колишній командувач Військово-морських сил Румунії, вважає, що країна, принаймні теоретично, володіє необхідними засобами для контролю та спостереження за морською акваторією. На його думку, ключове питання полягає не стільки у відсутності технічних можливостей, скільки в ефективності їхнього використання та координації дій між відповідальними структурами.
«Теоретично наша система є добре організованою, однак на практиці існують певні прогалини. Ми маємо Бригаду радіоелектронного спостереження, систему SCOMAR – Систему спостереження, моніторингу та контролю судноплавства, відповідні структури Адміністрації морських портів, а також кораблі Військово-морських сил. Тобто, з погляду наявних ресурсів і повноважень, Румунія має можливість здійснювати моніторинг морського простору від виключної економічної зони аж до внутрішньої акваторії порту»
Водночас колишній командувач Військово-морських сил Румунії висловив сумнів у тому, що дрон міг тривалий час залишатися непоміченим. За словами Верджила Кіцака, за сприятливих погодних умов і спокійного моря виявити такий об’єкт було цілком можливо ще на підході до порту. «Коли він перебував за 36 морських миль від входу до порту, а море було спокійним, малоймовірно, що його не помітили», – заявив Кіцак. На його думку, після входження до акваторії порту Констанца безпілотний плавзасіб тим більше мав бути зафіксований системами спостереження або помічений персоналом, який здійснює моніторинг руху суден. «Неможливо, щоб він увійшов до порту, і ніхто цього не побачив», – наголосив мер Констанци.
Окрім питань, пов’язаних із виявленням та моніторингом морських загроз, інцидент у Констанці знову актуалізував дискусію про стан військово-морської оборони Румунії та рівень інвестицій у цей сектор. У цьому контексті мер Констанци та колишній командувач Військово-морських сил Верджил Кіцак виступив з однією з найгостріших критичних оцінок державної політики щодо розвитку флоту впродовж останніх років.
На його думку, систематичне відкладання програм модернізації та недостатнє фінансування призвели до суттєвого відставання Військово-морських сил від сучасних вимог безпеки, особливо в умовах кардинальних змін, які принесла війна в Чорноморському регіоні. Він пов’язує нинішні труднощі з багаторічним недофінансуванням і затримками в модернізації Військово-морських сил Румунії. На його думку, саме флот протягом тривалого часу залишався найменш забезпеченим видом збройних сил з точки зору оснащення та оновлення техніки.
«Військово-морські сили були найбільш обділеним видом збройних сил у плані оснащення, і наслідки цього ми бачимо сьогодні. Достатньо згадати програму будівництва корветів, яка фактично зазнала провалу. Ще в листопаді 2016 року було ухвалене урядове рішення про будівництво корветів на верфі Damen у Галаці. Одночасно планувалося модернізувати та ввести до повноцінного бойового складу фрегати “Королева Марія” і “Король Фердинанд”. Однак минули роки, а ми досі не маємо ані нових корветів, ані модернізованих фрегатів. Фрегати прибули до Румунії ще у 2005 році, але й сьогодні вони не оснащені сучасними бойовими системами. Вони не мають сучасних бойових сенсорів, протикорабельних ракет, зенітних ракетних комплексів, буксированих гідроакустичних систем та сучасних радарів. Це показує, наскільки великим є відставання у сфері військово-морського оснащення»
На думку Верджила Кіцака, Румунія була б значно краще підготовлена до нинішніх безпекових викликів, якби програми модернізації та оснащення Військово-морських сил були реалізовані в заплановані терміни.
Однак на кону стоїть не лише військовий аспект. Чорне море набуває дедалі більшого значення й з економічної та енергетичної точок зору. Порт Констанца є одним із головних торговельних воріт регіону, а проєкт «Neptun Deep» вважається однією з найважливіших європейських інвестицій у сфері енергетики. У цьому контексті морська безпека набуває нового виміру. Експерти попереджають, що офшорна енергетична інфраструктура може стати мішенню для гібридних операцій, саботажу або дій з залякування.
Саме тому однією з пропозицій, що пролунали після інциденту, стало прискорення реалізації проєкту зі створення регіонального центру морської безпеки в Констанці. Ідею активно підтримує голова Global Focus Center Оана Попеску-Замфір, яка вважає, що такий механізм дозволив би забезпечити більш ефективну координацію між національними інституціями та партнерами по регіону.
«Прискорення створення хабу морської безпеки в Констанці у співпраці з Болгарією є, на мою думку, єдиним рішенням, яке забезпечить постійну та структуровану систему координації між румунськими установами та регіональними партнерами. Ми повинні захищати не лише власне узбережжя, а й стратегічні інвестиції в Чорному морі, зокрема проєкт Neptun Deep».
На п’ятий рік війни Росії проти Україні інцидент у порту Констанца засвідчує, що загрози, породжені конфліктом, більше не залишаються віддаленими від Румунії. Вони можуть проявлятися як у повітрі, що вже спостерігалося у випадку з Галацом, так і на морі – як це сталося в Констанці. Хоча вибух морського дрона не призвів до жертв і не завдав значних матеріальних збитків, подія актуалізувала потребу у прискоренні інвестицій у системи спостереження, морську оборону, інституційну координацію та регіональну співпрацю. Для Румунії головний висновок є очевидним: безпека в Чорному морі більше не може розглядатися як другорядне питання. Вона охоплює захист портової інфраструктури, енергетичних об’єктів і торговельних маршрутів, а зрештою – безпеку громадян. Інцидент у Констанці показав, що нові загрози сучасної війни можуть досягати румунського узбережжя значно швидше, ніж це раніше передбачалося.
