Інноваційний румунско-український транскордонний проєкт в галузі відповідального лісоуправління

Для впровадження кращих практик управління мертвою деревиною у виробничих лісах, румунські та українські дослідники та експерти вирішили створити спеціалізовану транскордонну мережу...

Василь Каптару, 19.10.2021, 06:37

Мертва
деревина (тобто напіввмираючі, стоячі мертві або вмираючі дерева, опалі колоди
та гілки, впалі дерева, які вже розкладаються) є одним з найважливіших
компонентів у структурі лісів та підвищення екологічної цінності біотопів,
заселених птахами і тваринами, збереження їх біорізноманіття. Вона відіграє
ключову роль для підтримки продуктивності лісів, природного відновлення,
підвищення стійкості до наслідків змін клімату та надає цілий ряд екосистемних
послуг місцевим громадам та громадськості загалом. Відсутність мертвої деревини
в лісах та неадекватне управління заповідними територіями є головними причинами
втрати біорізноманіття в цих лісах. Водночас,
адекватне управління мертвою деревиною вносить важливий внесок у стале
управління лісами і, безумовно, сприяє пом’якшенню деяких наслідків зміни
клімату.

Незаймані
ліси Європи, в тому числі у Румунії, можуть бути використані як живий доказ тісного
зв’язку між мертвою деревиною та біорізноманіттям. Мертва деревина в лісах
виконує цілу низку важливих функцій. Наприклад, накопичення в лісових
екосистемах біогенних елементів. Зокрема вуглецю, що особливо важливо в умовах
посилення наслідків зміни клімату.

Аби
забезпечити умови для співпраці, інновацій та досліджень на тему гармонізованої
практики відповідального лісового господарства по управлінню мертвою деревиною
був розроблений і впроваджується румунсько-український транскордонний науково-дослідницький
проєкт «Поводження з мертвою деревиною для стійких лісів у
румунсько-українському прикордонному регіоні (RESFOR)». Його імплементація
стартувала у січні і має бути завершена у грудні цього року.

А для
впровадження кращих практик управління мертвою деревиною у виробничих лісах, румунські
та українські дослідники та експерти вирішили створити спеціалізовану
транскордонну мережу зі щонайменше 30 членів, мінімум 22 установи та організації,
включаючи не менше 6 науково-дослідних інститутів у Румунії та Україні.

Оскільки
поводження з мертвою деревиною в цих двох країнах є відносно новою концепцією,
яка просувається лише з 2000-х років і, яку часто не добре розуміють на
практиці, румунські фахівці вирішили перевірити рекомендації щодо належної
практики безпосередньо на місцях разом із усіма учасниками у проєкті. Таким
чином 5 жовтня 2021 року учасниками проєкту був відвіданий праліс Слетіоара, який входить до природної спадщини ЮНЕСКО. Він
розташований в самому центрі Буковини, у підніжжі гірських масивів Рареу та
Джумалеу та є одним з найбільших і найкраще збережених незайманих змішаних
буково-ялицево-смерекових лісів в Європі. Тут учасники мали змогу ознайомитися
з перевагами мертвої деревини для природоохоронної території.

Наступного
дня учасники відвідали буковий праліс Гумосу, який має статус національного
заказника де також побачили оброблений ліс, щоб мати можливість порівняти два
ліси та поспостерігати за достовірністю висновків попереднього дослідження в
рамках проєкту, транспонованих в посібник передових практик щодо поводження з мертвою деревиною. Потім партнери
проєкту мали в розпорядженні два дні для обговорення зауважень та останні
висновки щодо посібника з належної практики.

Експерт
Сучавського університету імені Штефана Великого Кетелін Ройбу розповів про суть
цього транскордонного проєкту: «Він припускав створення кругових випробувальних
ділянок як у природних, так і виробничих лісах, у Румунії у пралісах Стримбу-Беюш
у Марамуреському повіті, що є полігоном ЮНЕСКО, та в Україні, де був впроваджений
аналогічний експериментальний проєкт. В основному, було інвентаризовано понад
30 характеристик кожного дерева, і врешті-решт ми запропонували і розробили
новий метод інвентаризації мертвої деревини, що є дуже швидким і дає чудові
результати, статистично значущі, і ті, хто працює у виробництві зможуть
впровадити цей новий метод. Нарешті, наукові дані проєкту були обговорені та
проаналізовані фахівцями з університетів Сучави та Ужгорода, лісівниками різних
рівнів з Румунії та України, а вся отримана інформація буде включена до
посібника з передових практик, який буде наданий тим, хто працює у виробничих
лісах, де відмерлу деревину потрібно зберегти у певному відсотку, з поясненнями
як проводити інвентаризацію, скільки деревини повинно залишитися у лісі.»

Українським
партнерам проєкту також були продемонстровані можливості дендроанатомічної
лабораторії Факультету лісового господарства Сучавського університету, а
польову практику завершено відвідуванням однієї з найбільших лабораторій
лісової біометрії в Європі. Під час цього візиту колегам з України було
представлено обладнання та новітні методи для інвентаризації та аналізу. У
дискусіях за результатами проєкту були напрацьовані кращі практики для
підвищення стійкості лісів.

Проєкт
виконується у рамках ENI програми транскордонного співробітництва Румунія -
Україна. Партнерами проекту є Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього фонду
природи (WWF-Romania), Марамуреська філія (Бая-Маре) і Університет ім. Штефана Великого
(Сучава), ГО «Екосфера» (Ужгород) й НДІ «Укргірліс» (Івано-Франківськ).