1010 років від початку закладення Софії Київської відзначили у м.Клуж-Напоці

11 грудня в Клуж-Напоці відбувся захід в онлайн-режимі присвячений 1010-ій річниці від закладення першого каменю Софійського собору в Києві, - культової споруди, яку вважають осередком українського духовного життя...

România Internațional, 20.12.2021, 12:34

11
грудня в Клуж-Напоці відбувся захід в онлайн-режимі
присвячений 1010-ій річниці від закладення першого каменю Софійського собору в
Києві, – культової споруди, яку вважають осередком українського духовного
життя, та найстарішої архітектурної пам’ятки в столиці сучасної України.
Організували цю подію Союз українців Румунії в співпраці з відділом української
мови та літератури при Департаменті слов’янських мов Філологічного факультету
Клузького університету імені Бабеша-Бойоя.

Ведуча
та співорганізаторка заходу Міхаєла Гербіл у вступному слові підкреслила, що
зазвичай клузькі події присвячені різним особистостям, культурним та
літературним діячам – письменникам, поетам, режисерам тощо. На цей раз мова йде
про красу архітектурної перлини України періоду Київської Русі 11-го століття,
про зведення візантійського та українського архітектурного шедевру – Собору
Святої Софії. Вона розповіла, що цей Собор є не просто «найдавнішим руським
храмом, серед тих, що збереглися», а колись він був головним державним храмом
Київської Русі та є свідком найважливіших духовних, політичних та культурних
подій упродовж тисячоліть.

Міхаєла
Гербіл додала, що це колосальне комплексне джерело знань про тодішні релігійні
уявлення людей та їхнє життя, про архітектуру, монументальний живопис та ікони.
А відтак ознайомлення з історією, рисами й особливостями цієї історичної
пам’ятки є важливим для пооцінувачів української культури та історії, додала
модераторка. Потім доктор-лектор Міхаєла Гербіл розповіла про історичну роль
Софії Київської, про її будівництво і розквіт у період Київської Русі, навали
ворогів, про пограбування монголо-татарами і про тривалий занепад, а потім відродження.

Доповідь
«Собор Святої Софії – символ українських земель від прадавніх часів до
сучасності», яку зачитала головний редактор журналу «Дзвоник» Людмила Дорош,
продовжила і розвинула почату раніше тематику. Було наголошено на важливих
змінах, що відбулися при відродженні будівлі у козацьку добу київським
митрополитом Петром Могилою та гетьманом Іваном Мазепою. Останній не тільки
вклав величезні особисті кошти у ремонт Софії Київської, але й надав їй риси
так званого українського бароко. Мазепа побудував і величезну барокову
дзвіницю, яка і зараз вважається однією з найвищих дзвіниць України. З часом
біля Собору було зведено і інші будівлі – палац митрополита, трапезна та
хлібня, келійний корпус. Їхнє будівництво та зміни є не менш цікавими і повчальними
сторінками. За весь час існування собору наймасштабнішою називають реставрацію,
розпочату 1843 року. Нею керував академік Федір Солнцев і тривала вона 10
років.

У
доповіді було звернуто особливу увагу і на сучасні часи – драматичну історію
України на початку 20 століття та її негативний вплив на історичні пам’ятки, а
особливо храми. Всеукраїнська академія наук врятувала Собор Святої Софії від
знищення радянською владою. А в 1934 році територія Софійського монастиря була
оголошена Державним історико-архітектурним заповідником. Щоправда, до того
комуністичним урядом її було пограбовано і знищено всі церковні атрибути.
Повторно Софіївський Собор пограбували вже в 1941-1943 рр. за
німецько-гітлерівської окупації Києва. Тоді найцінніші експонати Софіївського
архітектурно-історичного музею, частину дорогих ікон та фотоархівів було
вивезено до Німеччини. «У 1950-их були проведені нові реставраційні роботи,
під час яких були виявлені фрески 11 сторіччя та відновлені фрески 18 сторіччя.
А в 1990 році ансамбль Софійського монастиря було занесено до Списку об’єктів
Світової спадщини ЮНЕСКО» – підкреслила доповідачка.

На
закінчення було представлено документальну стрічку, яка дала змогу наочно
переконатися у величі і грандіозності Софійського Собору – однієї з найбільших
споруд свого часу. Вона зберігає в собі багато історичних і культурних надбань
українського народу, є місцем поховання великих князів. На внутрішніх стінах
досі збереглися розписи і мозаїки 11 століття, вартість яких неможливо оцінити.
Серед найвідоміших – мозаїка Божої Матері Оранти. Розписи ілюструють біблійні
перекази, історичні події, духовних та державних діячів і є предметом
дослідницьких робіт та нових відкриттів. Та найважливіше – Собор Святої Софії
продовжує вражати грандіозністю і досконалістю форм, внутрішнім спокоєм і
величчю. В незалежності від часів, можливостей і переконань він залишається у
центрі культурного та історичного життя українців. (Авторка: Ольга Сенишин)