30-денне припинення вогню як передумова для переговорів про сталий мир
Євросоюз та США наполягають на 30-денному безумовному перемир'ї як основі для початку мирного діалогу, погрожуючи Москві новими, більш жорсткими санкціями.
Василь Каптару, 14.05.2025, 12:39
Зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у Львові
9 травня, у День Європи, міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну здійснив візит до України, де взяв участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у Львові, на запрошення глави МЗС України Андрія Сибіги. Загалом у цей день у Львові перебували делегації 35 держав і Ради Європи.
Дипломати розпочали візит із вшанування на Марсовому полі Личаківського кладовища памʼяті українських героїв, які загинули, захищаючи Україну та всю Європу від російської агресії.
Пізніше вдень у Львові відбулося засідання міністрів закордонних справ ЄС за участі України, під головуванням високої представниці з закордонних справ і політики безпеки ЄС Каї Каллас.
У своєму виступі Еміль Гурезяну привітав проведення засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС у Львові як політичний сигнал, що підтверджує підтримку України з боку ЄС, у тому числі в контексті військових церемоній у Москві. Міністр закордонних справ Румунії зазначив, що Росія насправді не зацікавлена в досягненні миру і, що ЄС повинен продовжувати свої зусилля з підтримки України та залучення США до мирних зусиль української влади.
Говорячи про конкретні кроки щодо України на рівні ЄС, Еміль Гурезяну наголосив на важливості реалізації запропонованої Каєю Каллас ініціативи щодо військової підтримки, необхідності розблокування допомоги Україні через Європейський фонд миру та продовження мандатів двох місій ЄС в Україні: Місії допомоги (EUAM) та, відповідно, Місії військової допомоги (EU MAM). Міністр закордонних справ Румунії підтримав ухвалення 17-го пакету санкцій проти Росії та підтвердив важливість просування переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова.
Глави зовнішньополітичних відомств країн-членів ЄС відвідали й всеукраїнський центр «Superhumans», який спеціалізується на протезуванні, реабілітації, реконструктивній хірургії, відновленні слуху та психологічній підтримці українців, що постраждали від війни в Україні.
Core Group
Того ж дня Еміль Гурезяну взяв участь в зустрічі міністрів закордонних справ Коаліції держав зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (Core Group), до якої, разом з Україною, входять чотири десятки держав.
Зустріч урочисто відкрив Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль та модерувала заступниця Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра. Серед високих іноземних гостей, зокрема, були Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, який звернувся із відеозверненням, та Голова дипломатії ЄС Віце-президентка Європейської Комісії Кая Каллас.
З цієї нагоди Еміль Гурезяну підтвердив повну підтримку Румунією міжнародних ініціатив, спрямованих на притягнення до відповідальності всіх винних в агресії проти України і відшкодування Україні та її громадянам збитків, завданих внаслідок цієї війни. Серед них – участь у роботі ключової групи зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, передача прокурору Міжнародного кримінального суду розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, скоєних Російською Федерацією в контексті війни проти України, участь у Реєстрі збитків, завданих Російською Федерацією внаслідок агресії проти України, а також у переговорах щодо укладення міжнародного договору про створення Міжнародної комісії з питань відшкодування збитків, заподіяних Україні.
Учасники ухвалили за підсумками спільну Львівську заяву, яка стала першим політичним рішенням високого рівня про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Трибунал буде формалізований в рамках Ради Європи та розташований в Гаазі. Процедурно-формальне схвалення Трибуналу відбудеться незабаром у Люксембурзі під час засідання Комітету Міністрів Ради Європи.
«Сьогодні з ухваленням Львівської заяви ми повернули міжнародне кримінальне право до Львова. Міста, з яким тісно повʼязані дві видатні постаті — сер Герш Лаутерпахт, який запровадив концепцію злочину проти людяності, та Рафаль Лемкін, який є одним із засновників Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Це є серйозним кроком на шляху відновлення справедливості», – зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Саміт лідерів Коаліції рішучих
У суботу 10 травня в Києві відбувся саміт так званої коаліції рішучих у гібридному форматі, в якому по відезв’язку взяв участь і виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан. За підсумками зустрічі Іліє Боложан наголосив, що Румунія зацікавлена в якнайшвидшому досягненні тривалого і справедливого миру в Україні. «Це вимагає постійної підтримки та надійних гарантій безпеки для України. Я переконаний, що Румунія продовжить активно сприяти досягненню нашої спільної мети», – зазначив т.в.о. президента.
Іліє Боложан також сказав, що усі учасники саміту підтримали пропозицію про повне і безумовне 30-денне припинення вогню в Україні та необхідність продовження тиску на Росію, включно з новими санкціями, якщо перемир’я не буде дотримано. Вони також підкреслили ключову роль США та тісну співпрацю з цим стратегічним союзником.
Ультиматум
Нагадаємо, що лідери Німеччини, Франції, Великої Британії та Польщі під час офіційного візиту до Києва в суботу закликали Кремль до 30-денного перемир’я, починаючи з понеділка. Вони попередили, що у разі незгоди Росії зупинити вогонь, ЄС запровадить нові жорсткі санкції.
Згодом Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц похвалив Володимира Зеленського за готовність особисто взяти участь у переговорах у Туреччині попри складні обставини, додавши, що вимагати нових поступок від України більше неприпустимо. Німецький канцлер пообіцяв посилити санкції проти Росії, якщо цього тижня не буде досягнуто прогресу в припиненні війни. І президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв у разі відмови Росії від безумовного припинення вогню запровадити проти неї санкції. Він заявив, що метою Франції та європейських держав загалом є перемирʼя «на землі, в повітрі та на морі для обговорення питання територій та гарантій безпеки». У відповідь прессекретар президента Росії Дмітрій Пєсков заявив, що для діалогу із Москвою використання ультиматумів неприйнятне.
Переговори в Туреччині
Коментуючи в інтерв’ю нашій радіостанції ймовірність прямих переговорів між Зеленським і Путіним у Стамбулі, аналітик з питань зовнішньої політики Клаудіу Деджерату назвав їх малоймовірними. «Дійсно, очікування зараз пов’язані, зокрема, з рівнем та інтенсивністю нових санкцій, які, як ви бачите, обговорюються, дискутуються, очікуються і, можливо, до останнього моменту ми не дізнаємося багато деталей про них. Після того, як сплине час терміну ультиматуму ми, напевно, дізнаємося більше деталей, більш-менш, що європейці мають намір робити в плані посилення санкцій. Я вважаю, що Росія все ще намагається через Вашингтон звести нанівець цю спробу застосувати нові санкції, але, як бачимо, Вашингтон цього разу дає зрозуміти, що підтримає європейську ініціативу. Це вже друга велика поступка, зроблена Україною, президентом Зеленським, який, як ми бачили, сказав, що буде особисто в Стамбулі.»
Запровадження нових санкцій вимагає від членів блоку більшої єдності, але за словами аналітика Клаудіу Деджерату наразі немає багато обнадійливих ознак європейської солідарності щодо нових, набагато більш просунутих, набагато серйозніших санкцій проти Російської Федерації. «Наразі увага зосереджена на чотирьох країнах: Великобританії, Франції, Німеччині, Польщі, і я очікую, що після цього до них приєднається інша, менш залучена група – Італія, Іспанія… Важко сказати, що ми досягли рівня залученої солідарності за кілька місяців, що минули від початку цих переговорів. Це, скоріше, слід розглядати як дію коаліції чотирьох держав і, звичайно, навколо цієї коаліції, різних прихильників, інших країн, але я не думаю, що ми матимемо солідарність на суттєво іншому рівні, ніж той, якого можна було б очікувати, а саме різноманітність національних політик у застосуванні санкцій з більшою чи меншою переконаністю.»
Україна завершила ратифікацію «угоди про надра» із США та усі процедури для запуску Американсько-Українського фонду відбудови, поклавши крапку в багатомісячному і суперечливому переговорному процесі між Києвом і Вашингтоном про співпрацю в галузі основних корисних копалин. Чи вплине це на позицію США щодо мирних переговорів? Клаудіу Деджерату: «Можна сказати, що позиція України після цієї угоди посилилася в тому сенсі, що американська сторона безпосередньо побачила і переконалася в добросовісності України і намірі реалізовувати мирний план президента Дональда Трампа. Тому що, як ви бачили, це все тривало досить багато, ці переговори довкола угоди, але вона ніколи не була відкинута і не було жодного серйозного глухого кута в цьому процесі. Обговорювалися різні варіанти. У будь-якому випадку, в цілому позиція України була конструктивною і Вашингтон, напевно, і надалі зберігатиме позитивне ставлення до, скажімо так, української справи, тому що з цією угодою американська допомога буде розблокована, звичайно, можливо, на іншому рівні і з більш поступовим відновленням, але, повторюю, позиція України, мені здається, була посилена для потенційних прямих переговорів з Російською Федерацією в Стамбулі чи Анкарі.»
