Генеральний вікарій Української ГКЦ Румунії про Папу Франциска
Інтерв'ю з Генеральним вікарієм Української Греко-Католицької Церкви Румунії, отцем Василем Колопельніком у зв'язку зі смертю Папи Римського Франциска та спогади про Нього.
Христина Штірбець, 24.04.2025, 08:26
Мільйони людей у світі сумують з приводу смерті Папи Франциска на другий день Великодня, після 12 років понтифікату. Його життя було присвячене служінню Богу, Церкві та людям. Він надихав людей своїм смиренням та чистою любов’ю до нужденних. У Румунії, переважно православній країні, яку Франциск відвідав у травні 2019 року новина про його смерть викликала смуток серед католиків, греко-католиків, і навіть православних та людей інших віросповідань.
Сумують за Папою Римським і українські греко-католики Румунії. Отож сьогодні пропонуємо Вашій увазі Інтерв’ю з Генеральним вікарієм Української Греко-Католицької Церкви Румунії, отцем Василем Колопельніком у зв’язку зі смертю Папи Римського Франциска та спогади про Нього. Запрошуємо Вас послухати це інтерв’ю.
– Отче Вікарю Української Греко-Католицької Церкви Румунії, Василю Колопельнік, які у Вас спогади про Папу Франциска та його повчання?
– Папа Франциск був найавторитетнішим голосом покинутих, бідних та іноземців. Він відомий своєю позицією на користь іммігрантів і біженців з бідних або охоплених війною країн. Для мене знаковим був візит Папи до найбіднішого району Блажа (Румунії), району Барбу Лаутару, де проживає близько 3.000 рромів. Тут, Папа приніс подарунки сотням дітей, які на нього чекали, але найбільш вражаючим жестом, який зробив Святіший Отець, було попросити пробачення у рромів від імені Церкви «за ті моменти, коли протягом історії ми дискримінували вас, погано поводилися з вами, дивилися на вас неправильно, поглядом Каїна, а не поглядом Авеля, і ми не знали, як вас розпізнати, цінувати і захистити у вашому специфіку», – таке було послання Папи. Ще одним вражаючим жестом, який вразив мене і на якому я був присутній, була гуманітарна допомога, яку Папа надіслав в Україну через Його Еміненцію кардинала Сандрі 4 червня 2022 року через митницю в Сігету Мармацієй, де я волонтерив з українськими біженцями. У 2023 році, я брав участь на Синоді єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який відбувся у Римі й ми були в аудієнції у Папи у Ватикані. Тут синодальні єпископи представили Святішому Отцеві ситуацію на Україні і Папа співчував з українським народом, висилав гуманітарну допомогу на Україну, молився за мир на Україні і дипломатичними шляхами старався спинити жорстоку, несправедливу війну.
– Чи є у Вас й інші спогади у зв’язку з триденним, державним, пастирським та екуменічним візитом Папа Франциска до Румунії, який пройшов з 31 травня по 2 червня 2019 року під гаслом «Прямуймо разом!»
– Вразило те що на Площі «Свободи» у Блаж, своєю присутністю, Папа з’єдинив усіх людей, різних віросповідань. Ми подорожували ніччю із Сігету і по дорозі, у коротких зупинках на заправках ми зустрічали паломників з інших регіонів держави. Тоді я собі уявив, що … усі дороги ведуть до Риму – до Малого Риму, тобто до Блажу, як його назвав національний поет М. Емінеску).
– Що означає для Української Греко-Католицької Церкви Румунії та для її вірян гасло «Прямуймо разом!»?
– Життя наше це подорож, мета якої є Бог. Усі прямуємо до Бога. І Папа нас запрошує ламати всі бар’єри, всі труднощі, які стоять на перешкоді до цієї мети. Прямувати разом, незважаючи на відмінності, буде легше і ми впізнаємо один одного як братів. Подібно, Папа висловився рік пізніше, під час Пандемії на Площі Св. Петра у Римі: «Ми всі в одному човні, ніхто не спасеться сам…».
– Під час Свого візиту Верховний Понтифік відвідав міста Бухарест, Ясси і Блаж, а також Святилище Діви Марії в Шумулеу Чук. Папа Франциск в Блажі, здійснив беатифікацію семи греко-католицьких єпископів, які пожертвували своїм життям за віру під час комуністичного режиму. Про кого йде мова?
– Під час свого візиту у Румунії, Святіший Отець проголосив блаженними сім єпископів греко-католицьких які померли під час комуністичного безбожного режиму у різних тюрмах, на засланнях, на каторгах, у муках, у самітності, за віру, за Церкву, за вірність Апостольському Престолу, за державу. Зрадити Церкву це означало зрадити і державу і народ. Акт проголошення їхньої беатифікації це офіційне признання їхньої святості та геройства, і папа це зробив на їхній землі! Ці блаженні є: Єп. Васіле Афтеніе – помер у тюремній лікарні у Викирешті (Văcărești), вночі 9/10 травня 1950 р. Йому було 51 рік, Єп. Валеріу Траіан Френціу – помер у тюрмі у Сігеті 11 липня 1952 р. Йому було 77 років, Єп. Іоан Сучу – помер від голоду у тюрмі у Сігеті 27 червня 1953 р. Йому було 46 років, Єп.Тіт Лівіу Кінезу – помер у тюрмі у Сігеті 15 січня 1955 р. Йому було 51 рік, Єп. Іоан Балан – помер у примусовому проживанні у православному монастирі Чорогирла (Ciorogârla) 4 серпня 1959 р. Йому було 79 років, Єп. Александру Русу – помер у тюрмі у Герлі 9 травня 1963 р. Йому було 79 років, Єп. Кардинал Юлію Госсу – помер у примусовому проживанні у православному монастирі Килдирушані. Йому було 85 років.
– Що означав для мирян Української Греко-Католицької Церкви Румунії візит Папи Франциска до нашої країни?
– Візит Папи Римського Франциска до Румунії у 2019 році був історично важливою подією для вірян Української Греко-Католицької Церкви Румунії. Ось кілька основних моментів: 1. Визнання і підтримка: Візит Папи Франциска був знаком підтримки для греко-католиків, які протягом десятків років мали труднощі у Румунії, особливо під час комуністичного режиму. Папа підкреслив важливість їхньої ідентичності та духовності. 2. Екуменічний діалог: Папа Франциск відомий своїм прагненням до екуменізму. Його візит посилив діалог між католиками і православними в Румунії. 3. Духовне піднесення: Для вірян це було важливе духовне переживання, яке надихнуло багато людей на вдосконалення їхньої віри і участі в церковному житті. Отже, візит Папи Франциска до Румунії мав величезне значення для вірян УГКЦ, підкреслюючи їхню важливість у релігійному та соціальному житті країни. Мав також велике символічне значення для зміцнення віри та спільноти серед українців у Румунії та за її межами.
– Як вшановує цими днями пам’ять Папи Франциска Українська Греко-Католицька Церква Румунії та її віряни?
– Хоча це світлий та радісний час Воскресіння Христового, смерть Папи принесла смуток кожному християнинові. У цей період трауру усі вірні запрошені, щоб молитися за упокій душі Святішого Отця. Під час літургійних відправ ім’я папи споминають відтепер між померлими. У кожній церкві дзвонять о 12.00 годині кожного дня аж до похорону та виставляється траурний прапор.
– Розкажіть коротенько, будь ласка, про Генеральний Вікаріат Української Греко-Католицької Церкви Румунії: про осідок, керівництво, скільки парафій налічує та про її вірян.
– Наш Вікаріат має майже 100 років. Був заснований як спеціальна структура для українців у 1930 р. блаженним Єп. Александру Русу з Мараморської єпархії. Осідок Вікаріату знаходиться у Сігету Мармацієй. Канонічно належимо до Мараморської Греко-Католицької Єпархії у Бая Маре. Вікаріат відповідає за духовне, літургійне життя та адміністративний розвиток греко-католицьких парафіях двох деканатів: Буковинського та Мараморського. На Буковині служать 8 священиків (2 пенсіонери), які обслуговують 12 громад (6 парафій та 6 філій). На Мараморощині діють 6 священиків (1 пенсіонер) і 1 диякон які обслуговують 8 громад. Усіх вірників більше 2.000 осіб. У наших богослужіннях молимося та співаємо на українській мові та намагаємося зберігати український обряд та звичаї й мову. Тримаємо стислий зв’язок з УГКЦ з України та її головою Блаженнішим Патріархом Святославом.
– Щиро дякую, Отче Вікарію за цікаву, змістовну та емоційну розмову!
