Пісні, танці та традиції у Великому Бичкові

8 вересня 2024 року в місцевості Великий Бичків Марамороського повіту Союз українців Румунії організував захід під гаслом «Український фольклор (пісні, танці та традиції)».

Христина Штірбець, 19.09.2024, 14:53

Як відомо фольклор це стратегічний ресурс певної нації. Йде мова про пісні, танці, звичаї, народне вбрання та багато іншого, що дає нам розуміння, звідки ми походимо й куди прямуємо. Це велика низка надбань, які ми повинні передавати своїм дітям. Одним з ефективних шляхів вивчення, збереження та популяризації українського фольклору є організування різних фестивалів на цю тематику.

Таким чином 8 вересня 2024 року в місцевості Великий Бичків Марамороського повіту Союз українців Румунії організував захід під гаслом «Український фольклор (пісні, танці та традиції)». У заході взяли участь численні українські вокальні й танцювальні колективи з повіту Марамуреш та мистецький колектив «Сонячна струна» з України, представники СУРу та гості із сусіднього Великого Бичкова, що на заході України, в Рахівському районі Закарпатської області.

Більше деталей про цей захід подає Анна Самбор, вчителька пенсіонерка української мови, членка Ради Союзу українців Румунії та керівниця вокального гурту «Веселка» з Луга-над-Тисою Марамороського повіту: «Як знаємо фольклор становить поетичну біографію народу, його історію. Український народ зберіг свої звичаї, пісні і танці, у яких передав свої почуття, переживання і традиції. 8 вересня цього року Марамороська філія СУРу в партнерстві з Великобичківською організацією Сур, організувала свято пісні, танців та традиції, яке відбулося у Будинку культури місцевості Великий Бичків. Голова місцевої організації Михайло Бобрюк та його дружина Данієла, яка керує вокальною групою дівчат постаралися прийняти гостей  з хлібом і сіллю у прекрасно прибраному залі, підходящими предметами, які нагадували про звичаї та побут українського населення Великого Бичкова, де проживають також румуни та угорці. На свято були запрошені колективи Марамороської філії такі як: «Голос Полонини» з Полян, «Молоді гуцули» з Вишівської долини, жіночий гурт з Верхньої Рівни, а такоє гурт молодих хлопців і дівчат з Рони, які співали і танцювали, з Кричуново,  з Луга, а також гурт бандуристок «Сонячна струна» з України, які зачарували глядачів своїми виступами. Між намит були і почесні гості з України, на чолі з мером з Великого Бичкова. На святі брав участь і депутат у Румунському Парламенті, голова СУРу  Микола-Мирослав Петрецький, який весь час приділяє увагу і підтримує такі заходи. У своєму вітальному слові пан депутат оцінив старання організаторів, підкреслив роль таких заходів у згуртуванні українців, а головно молоді у заходах, організованих СУРом, заохочення молоді до культурної діяльності, що призводить до збереження і розвиток рідної мови, культури та звичаїв. Голова Марамороської філії Микола-Мирослав Петрецький подякував гостям за участь та організаторам за гостиприємність та підкреслив те, що збільшилося число молодих вокальних і танцювальних груп а саме у Вишівській долині, у Роні та Великому Бичкові. Я похвалила організаторів за гарно прибраний зал, звернулася до молоді не соромитися носити вишивану сорочку бо вона представляє зв’язок з рідним, любити, поважати і прощати одні одним. Свято відкрили колективи з Великого Бичкова з танцями та декількома піснями, а потім виступили всі запрошені колективи. Наша лужанська «Веселка» виступила з піснею на побутову тематику, яка зберігає символ України калину, а саме «Зацвіла калина», а потім українську народну пісню про кохання «Тиха вода» і нашу лужанську весільну пісню вже позабуту «Дала мені мама корову». Радувало нас те, що зал співав разом з нами. Останню пісню разом з нами співали і гості з України. Пан мер з Великого Бичкова   навіть сказав, що наша пісня містить більше куплетів і вони повинні від нас навчитися.

Далі пані Анна Самбор говорить про важливість передання українського фольклору молодому поколінню: «Для української громади з Румунії український фольклор та його зберігання мають велике значення тому що не залишають нас забувати своє рідне корінне. Це робить молоде покоління більш свідомим і ще глибше примушує їх усвідомлювати красу рідного слово і рідних звичаїв. Радує нас те, що все більше молодих осіб бажають вчитися українських пісень і танців, почали зберігати народні костюми. У цьому велику роль відігравають такого роду заходи. На мою думку свято видалося вдалим, вс і запрошені мали веселий настрій і щиро подякували організаторам.»