Бджола супергероїня

Міжнародний геопарк ЮНЕСКО Край Ґацеґа привчив нас до особливих заходів. Геопарк включає елементи особливого геологічного інтересу поряд з елементами екологічного, археологічного, історичного та культурного інтересу.

Ana-Maria Cononovici, 05.10.2021, 06:11

Міжнародний геопарк ЮНЕСКО Край Ґацеґа привчив нас до особливих заходів. Геопарк включає елементи особливого геологічного інтересу поряд з елементами екологічного, археологічного, історичного та культурного інтересу. Починаючи з унікальних у світі динозаврів, виявлених у Краю Ґацеґа, Геопарк – це територія з природними та культурними цінностями, програма сталого розвитку, бренд, який пропонує подорож у часі в історії 4,6 мільярдів років Землі.

Один з тамтешніх найновіших проєктів присвячений бджолам. Крістіан Чобану з Міжнародного геопарку ЮНЕСКО Край Ґацеґа пояснив: «Ми, у Геопарку, маємо кілька тем, над якими працюємо. Йдеться про проєкти «Людський час», «Доісторична доба», «Час Землі», тобто геологія, також займаємося проєктом, що присвячений туризму, проєкт з питань освіти майбутніх поколінь, та проєкт, який так чи інакше відповідає на всі ці наші турботи: «Бджола супергероїня. 100 мільйонів років на службі довкілля». Це чутливе питання наших днів, а саме ситуація бджіл, яка не дуже добра».Крістіан Чобану описав видимий результат проєкту: «Ми бачимо художню інсталяцію, щось інноваційне, поєднання мистецтва та навколишнього середовища. Це інсталяція під назвою Спільне проживання митця Драгоша Неагоє, яку можна побачити в Центрі науки і мистецтва Геопарку в комуні генерала Бертло. Там митець створив споруду, на якій розмістив бджолину сім’ю. Драгош Неагоє є також пасічником. Ця бджолина сім’я, яка була вирощена спеціально для цього, тобто яка звикла до інших умов проживання, ніж в умовах вулика, продовжує будувати далі, доповнювати, додавати форми до праці митця. Отже людина і бджоли працюють разом».

Ідея проєкту бджоляра і скульптора Драгоша Неагоє бере свої початки з з реального світу, а саме з того що, багато бджолиних сімей гинуть, особливо під час збирання ріпаку та соняшнику через інсектициди та пестициди. Як скульптор, він намагався зайняти позицію, тож у 2019 році у палаці Могошоая він зробив невелику виставку на цю тему, даючи зрозуміти, що якщо ми не подбаємо про наше майбутнє, наші діти дивитимуться на бджоли, які знаходяться на межі вимирання, як на звір у зоопарку. З цього літа ця інсталяція, яка представляє людське обличчя, висічене у камені, збагачене працею бджіл, що знайшли тут свій дім, була розміщена в Геопарку. Крістіан Чобану розповів нам, як живуть зараз бджоли в Геопарку: «Вони зараз готуються до зими, тобто проєкт добігає кінця. Ми хотіли спочатку перенести звідти бджіл у вулик, але я думаю, що ми шкоріше облаштуємо для них зимовий простір, тут же, на цій структурі. Структуру також можна побачити онлайн, у нас є веб-камера, яка працює там постійно. Її можна побачити на веб-сайті геопарку: geoparc.ro.»

І це спілкування між людиною та природою виявилося більш ефективним, ніж очікували навіть автори інсталяції, тому що, як поділився з нами Крістіан Чобану: «Бджоли працюють швидше, ніж ми собі уявляли. Вони вже дуже добре прилипли до стіни скульптури. І вони виросли. Якщо ви подивитесь на веб-камеру у прямому ефірі або прийдете до Геопарку, то побачите, як красиво вони будуються природно, не обмежуючись вуликом. Ми зазвичай не бачимо, що бджоли роблять всередині вулика, щонайбільше, коли ми виймаємо рамку, ми бачимо, що вони там дуже зайняті, але тут у вас буде можливість побачити, що відбувається всередині, ніби у нас прозорий вулик. Ми хочемо, щоб цей проєкт тривав кілька років, і щоб бджоли продовжували свою роботу, можливо, розвинули її. Тому на цьому ми не зупинимось. Проєкт буде продовжуватися, тим більше, що це частина наших турбот щодо мистецтва. Це якимось чином продовження табору «Ленд-арт» з 2019 року».

Спільне проживання між скульптурою та повсякденним життям бджіл породжує тип гібридного мистецтва, що має просвітницьку роль та сприяє просуванню Геопарку та Краю Ґацеґа. Метою є популяризація природних, культурних та соціальних цінностей місцевих громад та зміцнення їх самобутності.