Жінки на вулиці Матасарі
Захід, проведений вже уп'яте, пропонує собі дати можливість жінкам висловитися в різних формах. Їзда на велосипеді чи конкурси на вулиці, жінки з дітьми чи без дітей показують ще раз, ким вони є, на фестивалі Жінки на Матасарі.
Ana-Maria Cononovici, 23.06.2015, 10:13
Захід, проведений вже уп’яте, пропонує собі дати можливість жінкам
висловитися в різних формах. Будь то їзда на велосипеді по різних маршрутах в
місті чи конкурси на вулиці, жінки з дітьми чи без дітей показують ще раз, ким
вони є, на фестивалі Жінки на Матасарі.
Ми запросили до мікрофона Юліана Векеряну, голову асоціації Бенева, якою є організатором цього фестивалю, розповісти нам, про що йде мова: Жінки на Матасарі – це фестиваль, який хоче розфарбувати місто, тому що
починає із зернятка правди, стосовно з яким про вулицю Матасарі говорилося
мешканцями Бухареста, що це вулиця з сумнівною репутацією. Це все стара
історія, тому що вулицю Матасарі населяють гарні люди, які вміють надати
цінності Бухаресту тим, що вони роблять, і ми прийшли на вулицю Матасарі лише
для того, щоб підкреслити це. Підкреслити це красою, мистецтвом, музикою та
великою енергією, яку приносять з собою люди, які приходять на Матасарі в ці
три дні. Починаючи з першого випуску, ми вийшли на вулицю святкувати заснування
громади, яка вірить у зміни і яка хоче більшого від сірого міста, яка хоче
розфарбувати його тим, що вміє робити найкраще: дати колір вулиці.
Якими були головні приваби фестивалю – дізнаємося все від Юліана Векеряну: Вулиці
належать місту, а місто – людям, тож люди приходять пізнати, в першу чергу, давні нетрі Матасарів, про
які цього року дуже гарно розповіли члени ARCEN – волонтери, які знають давню
історію Бухареста і які збирають декілька тисяч людей, щоб розповісти їм про
будинки з Матасарі. Ще ми віримо, що добра музика є тією, яка змінює місто, тож
маємо дуже добре обладнану сцену для концертів, потім звертаємося до дизайну,
графіки. Маємо й блошиний ринок та ярмарок з великою
кількістю об’єктів. Жінки на Матасарі є фестивалем, присвяченим жінкам, які
вірять, що вулиця є їхньою і вдень, і вночі, і не відчувають загрози міста,
коли йдуть вулицями міста незалежно від години.
Фестиваль Жінки на Матасарі зібрав на першому випуску максимум двісті
людей, декількох артистів та неурядових організацій, щоб дійти цього року до
майже 20 тисяч людей. Ми запросили Юліана Векеряну розповісти нам, які
асоціації приєдналися до заходу і що сталося протягом трьох днів фестивалю: Це
гарний захід, який відбувається, граючись. Окрім того факту, що на фестиваль
Жінки на Матасарі приходять дуже сильні організації, які займаються саме
соціальними проблемами жінок і намагаються запропонувати в ці два-три дні
декілька рішень, до нас приєдналися асоціація Free Румунія, асоціація Touch
Румунія, асоціація Визволення, асоціація Мати для матерів та багато інших.
Окрім цього, поточного року нашим головним партнером був ARCEN. Приєдналися і
дівчата зі Skirt Bike, які вважають, що місто треба завоювати педаль за
педаллю, тому що Бухарест у літні дні стає нестерпним у машині. Вони
пропонують дуже гарну альтернативу завоювати місто, поїхавши на велосипеді, що
означає й дуже багато екології, й дуже багато вільного часу. Окрім цих
організацій, нашим партнером був Театр Mignion, який був серцем цього
фестивалю. Театр Mignion є кокетливим
театром, який опинився посередині вулиці, із червоними стільцями, з виставами
високої якості. Окрім цього, центр традицій і культури Бухарестського муніципалітету
CreArt повірив у нас і надав нам підтримку в організації фестивалю.
Вулиця Матасарі переповнилася у ці три дні фестивалю багатьма гарними
людьми, як розповів нам Юліан Векеряну, додавши із задоволенням, що за п’ять
років фестивалю можна було побачити, що місто належить людям, а не машинам. І так як однією з приваб фестивалю були велосипедні тури, організовані
дівчатами з Skirt Bike, ми запросили приєднатися до нас Алексію Урсаке,
блоггера Skirt Bike та одну з організаторів, від яких ми дізналися, що на
фестивалі Жінки на Матасарі педалюють понад дев’ять сотень жінок. Skirt
Bike почав у 2010 році, тоді це була несмілива спроба. На першому заході були
присутні десь 50 дівчат. Сестри, які ініціювали цю ідею, подумали, чому б не
вийти нам, дівчатам, і сказати, що ми тут, щоб нас побачили й почули водії,
тому що ми знаємо, що жінки дещо стриманіші виїжджати по Бухаресту на
велосипеді через високий транспортний рух. Відтоді ми почали мати успіх, до нас
почали приєднуватися жінки різного віку, навіть з дітьми, із сім’ями, які їх
підтримують. Заходи Skirt Bike сконцентровуються в літні місяці, але ми
заохочуємо їзду на велосипеді протягом усього року. І хочемо показати, що можна
їздити на велосипеді без проблем і будучи елегантно одягненим, у діловому одязі.
Як і в
минулі роки, Skirt Bike спинився у лузі з парку Херестру, присвяченому
культурним заходам, де учасникам були вручені премії. Це був вдалий фестиваль,
який бажає залишатися в культурній пропозиції Бухареста і який в наступному
році підготує своїм учасникам інші сюрпризи.
