Міжнародний фестиваль повітряних куль у м. Бая Маре

У перший тиждень жовтня над м. Бая Маре можна було побачити барвисті повітряні кулі.

România Internațional, 22.10.2013, 00:20

У перший тиждень жовтня над м. Бая Маре можна було побачити барвисті повітряні кулі. Немов величезні китайські лампіони, вони пливли за вітром, піднімаючи своїх пасажирів до 1.000 метрів над землею. Зверху Марамуреш виглядає таким же гарним, як і тоді, коли дивишся на нього зблизька. Але в повітрі ті, хто насмілюються піднятися на платформу повітряної кулі, експериментують інше відчуття свободи. Іон Істрате є засновником фестивалю, який називається «Марамуреш International Balloon Fiesta».

Хоча ідея прийшла йому не з книг Жуль Верна, він закоханий в політ і не втрачає жодної нагоди розповісти про поезію польоту: «Тут не йдеться про адреналін, як очікують усі від польоту. Це практично плавання на висоті. Унікальним в цьому польоті є те, що людина, яка знаходиться в повітряній кулі і піднімається на висоту 300, 500 чи 1.000 метрів, постійно свідома того, що відбувається, що вона літає з вітром. Вона не одягає ремінь, тому що це не потрібно. Вона вільна пересуватися з одного боку платформи в інший, має видимість на 360°. Коли повітряна куля опускається, вона може літати й на дуже низькій висоті, скажімо, 30-50 метрів, тож можна взаємодіяти з тими, хто знаходиться на землі, можна привітатися з кимось і отримати відповідь. Це сукупність відчуттів, які неможливо отримати іншими видами апаратів для польоту. Окрім цього, повітряна куля рухається з невеликою швидкістю, зазвичай літає тоді, коли швидкість вітру є помірною. Все відбувається повільно, ти маєш час насолодитися тим, що з тобою відбувається, і живеш ці моменти максимально. На вищій висоті всі шуми пом’якшуються, чуються здалека, це немов ти сидиш із зачиненими вікнами і чуєш десь далеко гавкання собаки чи автомобільний сигнал».

Іон Істрате був першим, хто привіз повітряну кулю в Румунію у 1997 році. Він працював в компанії з організації подій, яка хотіла імпортувати повітряну кулю для рекламних цілей. Він згадує, що в ті часи нелегко було знайти будь-що, як сьогодні: «Мої дослідження мали в основі в першу чергу бібліотеки, факси та телефони до клубів здоров’я з-за кордону. І ось так від Великобританії, Нової Зеландії я знайшов повітряну кулю таки у наших сусідів з Угорщини. Так розпочалася історія польоту на повітряній кулі і в Румунії. Перша повітряна куля була зареєстрована, як будь-який літальний апарат. Його треба протестувати, скласти документи, які засвідчать льотно-технічні характеристики літального апарату, подати їх до Авіаційної служби і на основі перевірки видається свідоцтво про реєстрацію та льотну придатність. Коли я придбав цю повітряну кулю, виробник запропонував і підготувати нас для отримання ліцензії і я навіть здав ліцензійні іспити в Угорщині. Пізніше процедура була адаптована й для румунського законодавства і тепер можна отримати ліцензію і в Румунії. У червні 1998 року перша повітряна куля була зареєстрована і перші два пілоти вже пройшли підготовку і були готові на ній літати».

Тепер в Румунії повітряні кулі вже не є рідкістю. Люди в захопленні на них дивитися і навіть спробувати в ній політати. Для мешканців Бая Маре, «Марамуреш International Balloon Fiesta» став заходом, з яким вони вже звикли. Іон Істрате розповість нам історію цього фестивалю: «У 2011 році, коли розпочався фестиваль, у ньому взяло участь 23 екіпажі з 11 країн, як із Заходу, так і зі Сходу континенту, починаючи з Англії, Бельгії, Голландії, Франції і закінчуючи Україною, Молдовою, Угорщиною, Словаччиною та Словенією. Вранці були вільні польоти, а в суботу та неділю проводилися обмежені польоти для публіки. Обмежений політ означає, що повітряна куля, прив’язана мотузкою до землі, піднімається над землею до висоти 20-30 метрів. Цей підйом дозволяє широкій публіці поекспериментувати відчуття польоту на повітряній кулі, не піднімаючись до великих висот, навіть маленькі діти і ті, хто бояться польоту, можуть насолодитися ним впродовж декількох хвилин. Таким чином, такими підйомами зможуть насолодитися велика кількість людей. Це дуже барвистий захід, з візуальної точки зору — це грандіозне видовище. Повітряні кулі такі кольорові, їхній політ такий повільний і захоплюючий. Це дуже великі теплові аеростати, про які ти думаєш, що вони неповороткі, але все-таки бачиш, як вони літають, немов китайські лампіони. На мою думку, це варто бодай побачити, якщо не спробувати».

Цього року в м. Бая Маре зустрілися 20 екіпажів з 9 країн. Окрім цього, починаючи з другого випуску фестивалю, організатори включили і соціальну складову: «Із зібраних від публіки доходів від обмежених польотів частина грошей відійшла на утримання однієї дівчинки з Бая Маре, яка проживає і вчиться в несприятливих умовах. З отриманих коштів нам вдалося знайти для неї помешкання і ми перевели її в іншу школу. Ми й надалі будемо допомагати цій дівчинці».

Є щось величне в польоті повітряних куль по небу Мараморощини чи будь-де в іншому місці, де їх можна побачити. Найбільшим ризиком є не спуститися в неочікуваному місці чи повиснути десь через відсутність вітру. Найбільшим ризиком, як каже Іон Істрате, є закохатися у відчуття польоту: «Якби 15 років тому хтось сказав би мені: «Через 15 років ти будеш пілотом повітряної кулі і літатимеш на ній» я сказав би, що це неможливо і, мабуть, мене плутають з кимось іншим, я не хотів цього ніколи і ніколи не літатиму на чомусь подібному. І ось я роблю не тільки це, а й не можу уявити своє життя без повітряної кулі. Відверто скажу, я не знаю, чи міг би почати все спочатку, почати щось інше, знаючи, що у мене є ця можливість. Коли тебе заразить мікроб польоту — ти вже ніколи його не позбудешся».

Кажуть, що «коли ти спробував літати, то завжди ступатимеш по землі з очима, піднятими до неба, туди, де ти побував, і зажди прагнутимеш туди повернутися». Бажаємо вам спробувати бодай обмежений політ, і чому б ні — навіть в Бая Маре.