Сад зі шкільного двору
На початку шкільного року йдемо у шкільний двір, щоб побачити результати одного проекту, зробленого дітьми. Йдеться про проект Сад зі шкільного двору, який нещодавно був нагороджений на Галі Бухарест у відділі екологія...
Ana-Maria Cononovici, 22.09.2015, 09:50
На початку шкільного року йдемо у шкільний двір, щоб побачити результати одного проекту, зробленого дітьми. Йдеться про проект Сад зі шкільного двору, який нещодавно був нагороджений на Галі Бухарест -ТИ у відділі екологія, в рамках якої мерія міста Бухарест відзначає тих, хто змінює речі на краще в місті.
Проект Сад зі шкільного двору розпочався як дитяча гра. Від директора Бухарестської гімназійної школи Фердинанд І Віолети Даскелу дізнаємося, як він розпочався: Ідея прийшла у співпраці з асоціацією Румунія в транзиції, яка прийшла до нас три роки тому і почала організовувати в школі разом із дітьми майстерні садівництва. І так як це відбувалося у школі, ми назвали це Садом зі шкільного двору. Це був комплексний проект, створений разом із архітекторами, дизайнерами та інженерами, тому що в його складовій є й елементи іншого роду. А саме: дощова вода скопичується у великій посудині, в резервуарі, стікає в переповнений резервуар, звідки потім вона дренована до вологих зон. Шари були створені шляхом знесення старих шарів й були удобрені компостом, який діти зробили разом із членами асоціації Румунія в транзиції.
З вірою в те, що формування умінь та навичок сталого життя через практичну діяльність екологічного садівництва та спостереження за природою з боку молодого покоління є одним із ключів розумного співжиття в сучасному суспільстві, координатор цього проекту Йонуц Бедіке вселив у дітей бажання пізнати й оберігати навколишнє середовище саме у дворі їхньої школи. З подробицями Віолета Даскелу, директор Бухарестської гімназійної школи Фердинанд І: Діти дізналися, що означає кожен природний елемент, яблучні огризки чи бананова шкірка, і як вони можуть перетворитися на компост. Скошена у дворі й саду трава, яка була теж спеціально обладнаним простором, ставала компостом, який сприяв заплідненню ґрунту. Діти зробили канави, через які дренували воду. Для зелених ділянок разом із координаторами вони сплели соломяні покриття, створюючи дуже гарні моделі у формі квітки, півкола, які б радували око й подобалися дітям. А потім почалася наукова сторона, повязана зі звязками між землею та рослинами, звязками між водою, ґрунтом, рослинами й повітрям. Отже, всі елементи природи наближені в дійсності до дитячої душі. А ще вони мали нагоду увійти в контакт з міжнародними тренерами, розповісти, що знають вони, що накопичили для себе. Є й батьки, які приходять до майстерні в суботу. Нас дуже радує, що й батьки підтримують дітей, пермакультура е нічим іншим як природним способом вирощування рослин в гармонії одна з одною, знаючи, що насправді природа є досконалою і що вона відновлюється. Практично, саме це ми передаємо дітям, не забуваючи й про те, що тут не використовується жодного штучного добрива, жодної хімічної речовини, і що висаджене тут насіння і все, що означає розсаду, походить із генетично немодифікованого насіння.
Ми запитали Віолету Даскелу, як сприйняли садівництво діти: Спочатку вони подивилися на це з цікавістю, ми почали зі стадії, коли посадили насіння в лютому і вони поливали те насіння й побачили, як ростуть ті тендітні рослинки в горщиках, які вони обрали й етикетували. Вони приходили щодня побачити, наскільки виросла рослинка. Потім були побудовані теплиці, де вони своїми руками садили й слідкували за тим, як росте рослина. Тут зявилися помідори, кабачки й огірки, редиска й зелень. Деякі діти захотіли зробити подібне і вдома, в багатоповерхових будинках, на балконі. І почали приходити батьки й запитувати нас, що ми зробили, що і їм тепер треба зробити на балконі сад, як у школі. Практично, діти перевиховують батьків.
Проект Сад зі шкільного двору розпочався в Бухарестській гімназійній школі Фердинанд І у 2012 році, а в 2014 році він був застосований і в Бекеу (схід Румунії) в школі Міхай Дреган. Діти й педкадри можуть пізнавати й оберігати довкілля щодня, даючи таким чином моделі рішень на такі проблеми як деградації довкілля, віддалення індивіда від його природного середовища, збільшення ожиріння й зменшення фізичної активності дітей.
І так як добрі звички треба зберігати, у школі з садом знання прикладного характеру стало позашкільним предметом, як розповіла нам Віолета Даскелу, директор Бухарестської гімназійної школи Фердинанд І: Наш проект є частиною іншого екологічного проекту Зелені школи, який розгортає інша неурядова організація. Це інший приклад того, як можна займатися екологією і як діти можуть зрозуміти природу по-справжньому й на практиці, і не тільки на уроках біології. Проект знаходиться на стадії впровадження електронного підручника, акредитованого міністерством. Цього року ми маємо додатково в школі цей інтерактивний і гарно зроблений підручник. Практично, зібрані ініціативи з боку громадянського суспільства стають для нас, тих, то займається освітою, джерелом і ресурсом для навчання дітей.
Таким чином, проект дає необхідні для школи інструменти для планування та впровадження сучасної системи вивчення довкілля.
