ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Артисти, запрошені на захід “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“

Впродовж двох тижнів Бухарестський Національний центр танцю був ґаздою концертів під назвою “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“, характерних для сцени сучасного польського танцю.

Артисти, запрошені на захід “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“
Артисти, запрошені на захід “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“

, 19.04.2014, 01:31

Впродовж двох тижнів Бухарестський Національний центр танцю був ґаздою концертів під назвою “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“, характерних для сцени сучасного польського танцю. Сьогодні ми спробуємо ознайомити вас з польським танцем, представляючи вашій увазі декількох артистів, які розкажуть, як вони підходять до танцю у своїх виставах.



Дні польського танцю були відкриті Театром “Dada von Bzdülöw“ із Гданська, заснованого у 1992 році Лєшєком Бздилєм й Катажиною Хмєлєвською. Вони представили виставу “Неіснуючі дуети“, темою якої є зустріч між чоловіком та жінкою в усіх формах. Багато з вистав, створених цими двома засновниками, надихані з літератури, як і у випадку вистави “Неіснуючі дуети“. Лєшєк Бздил: “В основі цієї вистави лежить книга Італо Калвіно “Невидимі міста“. Ми прочитали її й вона видалася нам цікавою. Марко Поло намагається розповісти хану Губілаю історію деяких міст, але ці міста не існують. Кожне місто переповнене запахами, кольорами, ідеями, філософіями… Ми запозичили цю ідею невидимих міст у нашій виставі й подумали, що було б цікаво поговорити про жінку та чоловіка так, як говорив Марко Поло хану Губілаю про ті міста“.



На фоні текстів, які розповідають історії, два танцівники розповідають історії рухами свого тіла. Хореограф Лєшєк Бздил: “Довкола нас багато слів. Коли йде мова про життєву ситуацію, спочатку ми намагаємося описати її з допомогою слів. Але використовуємо копії слів з інших ситуацій. Тому я вирішив представити цю історію між чоловіком та жінкою, не використовуючи слів. Тільки бути присутніми на сцені, а слова, поема, текст — довкола нас. Тут йдеться про рівень розуміння, про те, що ми хочемо побачити. Наприклад, спроектований на екрані текст є поезією одного друга, але не про нас. Це його історія про чоловіка й жінку. Інший текст належить польському композитору і є поезією іншого роду. Він намагається розповісти щось про жінку й чоловіка, але врешті-решт доходить до того, що розповідає про себе. Це є викликом для публіки: що б ви хотіли побачити? Ви б хотіли побачити свою власну історію чи хотіли б бути з нами? Хотіли б бути зі словами, чи із жестами та чутливістю артистів зі сцени? “



На запрошення колективу “Комуна//Варшава“ танцівник та хореограф Миколай Миколайчик нагадав публіці в рамках проекту “RE//MIX“ про одну з легенд польського театру, який заклав основи його танцювальної карєри — Генрика Томашевського. Вистава “RE//MIX“ Генрика Томашевського була представлена і в Бухаресті в рамках “Днів польського танцю“. Миколай Миколайчик пояснює, що, на відміну від свого маестро, який приділяв найбільше уваги естетиці, техніці танцю, для нього найважливішим є контакт із глядачем та емоційний пласт вистави: “У цій виставі в найбільшій мірі є саме я, проте без Томашевського, який є моїм артистичним батьком, ця вистава не існувала б. Моє артистичне життя почалося тоді, коли Томашевський вдихнув його в мене. У виставі я намагаюся пояснили, що це означало для мене. Так я й завершую цю виставу: те, що вселив у мене Томашевський, стало моєю істотою. Я став артистом Миколаєм Миколайчиком завдяки Томашевському. З іншого боку, ця вистава є моєю спробою перерізати пуповину, яка з’єднує мене з моїм батьком. 20 років тому Томашевський запросив мене до свого театру. Він взяв мене за руку і потім відпустив. Так і я роблю із глядачами. Я хочу, щоб глядачі відчули саме ті ж емоції, які відчув я 20 років тому, коли Томашевський запросив мене до театру“.



Займаючи унікальне й незрівнянне місце в історії танцю, Вацлав Ніжинський, якого вважають попередником сучасного танцю, писав у своєму щоденнику: “Я Бог всередині себе. Всі мають це відчуття, але ніхто не використовує його”. Цей Щоденник став основою вистави “Ніжинський. Свято мрій”, створеної командою з трьох артистів. Вистава починається з ідеї режисера Славека Кравчинського, який надихнувся з процесно-орієнтованої психології, розробленої швейцарцем Арнольдом Мінделлем. Танцівник Томаш Взгода про створення вистави: “Цей метод психології, зорієнтованої на процес, був дуже цікавим,тому що працює більше із психікою, а Ніжинський після того, як припинив працювати, почав мати психологічні проблеми, діагностовані як шизофренія. Я працював особливо з уявою, із сильними імпульсами, з його думками. Він знаходився на сцені, щоб дати людям енергію для життя. Він був здоровим, скільки часу танцював. Коли зупинився, він перестав використовувати ту енергію, перестав її перетворювати і віддалився від життя. Було дуже цікаво слідкувати за цією історією і знаходити рухи, які показували все це. Особливо цікавим у цьому сенсі є метод, яким я скористався для створення хореографії, це метод процесно-орієнтованої психології. І це не тільки хореографія, це скоріше всього психопроцес Ніжинського“.



“Дні польського танцю“ в Бухаресті закінчилися сольними виступами у виконанні двох молодих хореографів Агати Машкевич та Агати Шінярської, які є характерними для того, що стається зараз в сучасному польському танці: через відсутність фінансування переважна більшість хореографів вирішують танцювати соло. Захід “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“, організований Бухарестським Національним центром танцю в партнерстві з Польським інститутом, входить в наміри БНЦТ підняти питання про відносини, які має румунський танець з хореографічними культурами цієї зони.

Фестиваль європейського кіно
Світ культури Субота, 23 Травня 2026

Фестиваль європейського кіно

Фестиваль європейського кіно наближається до завершення ювілейного 30-го випуску...

Фестиваль європейського кіно
20-та церемонія вручення премії Ґопо
Світ культури Субота, 16 Травня 2026

Премія Ґопо-2026

Цього року церемонія вручення премії Ґопо відбулася вже в 20-те – у...

Премія Ґопо-2026
Афіша фільму
Світ культури Субота, 09 Травня 2026

«Межа» – між реалізмом і гумором

Село в Республіці Молдова, дві сусідні родини та шматок землі, який стає причиною...

«Межа» – між реалізмом і гумором
Виставка «Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча» у Муніципальному музеї міста Бухарест
Світ культури Субота, 02 Травня 2026

Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча

У Бухарестському муніципальному музеї (MMB), головній будівлі в Палаці Суцу,...

Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча
Світ культури Субота, 25 Квітня 2026

Інсталяція про чорні діри «Event Horizon»

У бухарестському Національному технічному музеї імені професора інженера...

Інсталяція про чорні діри «Event Horizon»
Світ культури Субота, 18 Квітня 2026

Gipsy Queen — ідентичність і мужність

Аліна Шербан, перша ромська артистка, нагороджена Орденом «За заслуги в...

Gipsy Queen — ідентичність і мужність
Світ культури Субота, 11 Квітня 2026

Кизим – між традицією і свободою

«Кизим», новий фільм Раду Поткоави, вперше демонструє на екрані історію,...

Кизим – між традицією і свободою
Світ культури Субота, 04 Квітня 2026

Проєкт Book.art.est – 2026

«Book.art.est #2» — це міжнародний проєкт, започаткований «Штабом мистецтва», що...

Проєкт Book.art.est – 2026

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company