ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Виставка «Пілігрим» скульптора і художника Влада Чобану

На початку грудня минулого року в столиці, в Бухарестській міській бібліотеці (БМБ), в рамках Артотеки БМБ, відбувся вернісаж виставки одного з найбільш популярних сучасних румунських художників-пластиків - Влада Чобану.

Виставка «Пілігрим» скульптора і художника Влада Чобану
Виставка «Пілігрим» скульптора і художника Влада Чобану

, 27.01.2024, 06:09




Скульптор Влад Чобану,
один з найвідоміших
образотворчих митців Румунії,
помер на 76 році життя. З 1990 року
він викладав у Національному університеті мистецтв у Бухаресті. Протягом своєї
кар’єри він отримав численні нагороди, в тому числі Премію Спілки образотворчих митців Румунії за скульптуру у 2005 році. Влад Чобану був
координатором і куратором кількох випусків Міжнародного симпозіуму скульптури «Майстерні Бринкуша» у місті Тиргу-Жіу на південному заході Румунії з 2005 по 2021 роки. Він написав численні статті, доповіді та есе про
відомого румунського скульптора Константіна Бринкуша. Мав численні персональні та групові виставки вдома та за кордоном, у Нідерландах, Італії, Іспанії, Сербії, Болгарії, Австрії,
Німеччині, Франції. Відомі пам’ятники, створені Владом Чобану знаходяться в Александрії – «Невідомий герой», Алба-Юлії- «Король Фердинанд», Онешти- «Димитрій Кантемір». З 4 грудня 2023 року по 8 січня 2024 року в
галереї Артотека Бухарської
міської бібліотеки проходила
остання персональна виставка Влада Чобану «Пілігрим». Наприкінці виставки Влад Чобану дав
інтерв’ю, можливо, останнє нашій радіостанції, яке ми пропонуємо вашій увазі у
сьогоднішній рубриці «Світ культури».

Виставку
«Пілігрим» відкрив спеціальний гість художника і скульптора, відомий мистецтвознавець
Павел Шушаре. На вернісажі він зазначив, що виставка малюнків Влада Чобану – це
спосіб відволікти увагу від справжнього задуму. «Насправді він тонко, але не
непомітно подає скульптуру. Тому що
все, що він тут представляє відноситься до спектру монументальності, спектру
форм, які майже
вибивають відвідувача зі комфортного положення перед малюнком. Це не
графіка, це не малюнок, хіба що в конвенції кодів, конвенції мови. По суті, це надзвичайно складні конструкції,
дуже міцні, що свідчать про те, що Влад Чобану вже давно демонструє і
сповідує. Це його спосіб вписати себе в лінію, яка ближча до східного,
візантійського простору, ніж до того, що приніс скульптуру, а саме
середземноморського, класично-ренесансного простору. Малюнки, які він тепер
представляє як форма безпосереднього контакту, насправді більше належать до категорії ікони,
до сфери
статуї, до простору східного аскетизму, в якому важлива не стільки ідентифікація форми, скільки ставлення до форми.»




Про свою виставку в Бухарестській міській бібліотеці, про те,
що представлено у галереї Артотека БМБ розповів Влад Чобану: «Я виставив роботи
з двох циклів, в основному з циклу «Пілігрим», а також з циклу «Земля, що
молиться». Це свого роду образи, в тому сенсі, що я відштовхувався від ідеї, що
паломник має мету, пошуки і ця мета і пошуки перетворюють його, будують його і
він сам стає цим колом, цією метою, цими пошуками. А якщо говорити про «землю,
що молиться», то варто сказати, що в цьому світі є багато релігійних споруд, відомих,
і земля, на яких вони зведені преображається, тому що це земля, на якій звучать
молитви стає священною. Більше того, як відомо, сама людина є землею, що молиться,
тому що Адам в перекладі означає «червона земля». І далі є ще кілька робіт з синім,
жовтим і червоним кольорами, суть яких, як неважко здогадатися, полягає у вшануванні
цієї країни, яку ми все менше і менше любимо, на жаль, і в той же час, в
зображенні, символіці хроматичних зображень, синій колір присвячений Отцю,
червоний, як відомо, Сину, а жовтий – Святому Духу. І тут з’являється Той, хто
спускається сходинками, отже, Той, хто сходить з Трійці, щоб нас спасти. Усі
троє пов’язані між собою і для мене більше схожі на молитви. Можливо, там є
якісь роздуми, якісь рефлексії, але в значній мірі для мене вони є формами
молитви. І у мене є ще два малюнки, на честь Нікіти Стенеску, на честь однієї з
елегій Нікіти. Ми були братами і до 90 років від його народження і 40 років від
його відходу у вічність, 13 грудня, я відчув потребу згадати про нього і
зробити на нього посилання.»




Яким був 2023 рік для скульптора і художника Влада Чобану? І що спонукало його представити на виставці «Пілігрим»
в Артотеці БМБ виключно малюнки? «Я працював не дуже багато, але пошуки менш
помітні, ніж моменти успіху. Я хотів виставити й скульптуру, але спочатку вирішив
побачити, як малюнки поєднуються, чи об’єднуються вони в єдиний світ, а потім
привезти скульптуру, і в міру того, як малюнки стануть паразитувати, я б їх
вилучив та залишив би тільки те, що органічно вписується у виставку. Але
врешті-решт я не приніс скульптури, тому що, природно, з 21-22 грудня по 7
січня виставка закрита, тому що це приміщення належить бібліотеці ім. Садовяну.
І тоді я сказав, що це досить велика робота та з огляду на обмеженість
приміщення, її майже не видно. Тоді я вирішив зробити цю виставку знову десь в
іншому приміщенні. Це приміщення досить маленьке і, на жаль, досить непомітне.
Але виставка зроблена насамперед для того, щоб зрозуміти, чи варто мені йти тим
же шляхом і чи ця виставка, окрім самих робіт, складає якийсь всесвіт, світ, який
я пропоную. І мені здається, що її можна продовжити. Отже, підсумовуючи, 2023
рік був для мене гарним роком, оскільки я зміг прийти, хоча й до попереднього,
але важливого висновку.»




На початку нового календарного
року, але також робочого і насиченого культурними подіями, Влад Чобану
розповів, чого він очікує від 2024 року і що він готує в плані виставок і
мистецьких симпозіумів: «Я був запрошений на кілька симпозіумів. Останнім часом
не маю часу та кураторство. Обмежуюсь тільки участю у симпозіумах, перший,
мабуть, буде у Плоєштах. Водночас я готую виставку в Яссах, у Купольній залі.
Так само, ще одну велику виставку, дещо ретроспективну, у Палаці культури в
Яссах. Я, як виразник цього регіону, вирішив почати звідти і, мабуть, буду дуже
зайнятий цим. Я також працюю над трьома книжками, але більше під впливом
моменту, не систематично, тому що скульптура забирає майже весь час. Отже маю достатньо
проєктів. Господь дає мені здоров’я, сподіваюся, що Він має якість плани зі мною.»

Filmul „Horia”, debutul în lungmetraj al regizoarei Ana-Maria Comănescu
Світ культури Субота, 11 Травня 2024

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ант-Марії Коменеску

«Горія», повнометражний дебют режисерки Ани-Марії Коменеску, нещодавно вийшов на...

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ант-Марії Коменеску
Expoziția „Pavel Obreja si Hanna Kozeletska - Aprilie”
Світ культури Субота, 04 Травня 2024

Виставка “Павел Обрежа та Ганна Козелецька – КВІТЕНЬ”

У Бухарестському культурному центрі імені Міхая Емінеску у квітні пройшла...

Виставка “Павел Обрежа та Ганна Козелецька – КВІТЕНЬ”
expo Eugen Raportoru
Світ культури Субота, 27 Квітня 2024

Solo Show – Еуджен Рапортору

У квітні і травні, між католицьким і православним Великоднем, в бухарестській...

Solo Show – Еуджен Рапортору
«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості
Світ культури Субота, 20 Квітня 2024

«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості

Понад 30 років Андрей Урсу бореться за правду про смерть свого батька. Георге Урсу...

«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості
Світ культури Субота, 13 Квітня 2024

Румунія на Лондонському книжковому ярмарку 2024

Через 35 років після Румунської революції Румунський інститут культури відзначив...

Румунія на Лондонському книжковому ярмарку 2024
Світ культури Субота, 06 Квітня 2024

Проєкт Румунії на Венеційській бієнале

“Що таке робота /What Work Is” – обраний проєкт, який представлятиме Румунію на...

Проєкт Румунії на Венеційській бієнале
Світ культури Субота, 30 Березня 2024

Виставка «Жіночність і материнство в праісторії» у НМІР

Березень: символізує початок весни і вшанування жіночності – це міжнародні...

Виставка «Жіночність і материнство в праісторії» у НМІР
Світ культури Субота, 23 Березня 2024

Документальний фільм «Амар» переможець кінофестивалю «Астра»

Минулого року нагороду «Нові перспективи» кінофестивалю «Астра» отримав...

Документальний фільм «Амар» переможець кінофестивалю «Астра»

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company