Герта Мюллер, гостя Ясського Міжнародного фестивалю літератури й перекладознавства
Запрошена на Ясський Міжнародний фестиваль літератури й перекладознавства, який пройшов у жовтні, Герта Мюллер відгукнулася на запрошення.
Corina Sabău, 15.11.2014, 01:23
Запрошена на Ясський Міжнародний фестиваль літератури й перекладознавства, який пройшов у жовтні, Герта Мюллер відгукнулася на запрошення. На сцену Національного театру письменниця румунського походження, лауреат Нобелівської премії, піднялася у супроводі письменника й журналіста Іона Віану та перекладача Ернеста Вінера, директора Берлінського Будинку літератури, який виступив і в ролі модератора. Після зустрічі з Габріелем Ліічану (яка відбулася в Румунському Атенеумі) у 2010 році Герта Мюллер не спілкувалася з румунською публікою, тож дебати в рамках Ясського Міжнародного фестивалю літератури й перекладознавства стали для переважної більшості присутніх справжнім сюрпризом.
Якщо 4 роки тому розмови велися довкола політики та опору, де Герта Мюллер дала уїдливу відповідь Ліічану, критикуючи переважну більшість румунських інтелектуалів, яких звинуватила в пасивності під час комунізму, то на теперішньому Ясському Міжнародному фестивалі Нобелівська лауреатка говорила особливо про літературу й зачитала зі своїх останніх збірок на румунській. Герта Мюллер потрапила в поле зору колишньої румунської політичної поліції Секурітатя і стала переслідуваною після відмови у співробітництві та її дружби зі членами товариства ”Банатської ініціативної групи”. У 1982 р. дебютує збіркою ”Нижні землі” (Нідерунгер, Критеріон, Humanitas Fiction, 2012), яка була масивно цензурована і вийшла у світ у ФНР в 1984 р. Починаючи з 1985 р., твори Герти Мюллер були заборонені в Румунії. Зростаючий тиск з боку Секурітате змусив її емігрувати в 1987 р. до Німеччини, й відтоді вона проживає в Берліні.
Вечір, присвячений Герті Мюллер в рамках Ясського Міжнародного фестивалю літератури й перекладознавства, дебютував читанням авторки з її останньої збірки ”Сьогодні мені було б краще не зустрічатися з самою собою”, яка побачила світ у видавництві Хуманітас. Коротко роман звучить так: ”В божевіллі тоталітаризму молода жінка не хоче відмовлятися від щастя. Це роман з великою силою спогадів, із жорсткою силою слів, які перетворюються на поезію і красу, один з найважливіших романів німецької письменниці, народженої в Румунії. Цим романом Герта Мюллер пропонує нам магістральне й хвилююче дослідження того, як диктатура заволодіває всією людською душею”.
Критики вважають, що збірка ”Сьогодні мені було б краще не зустрічатися з самою собою” разом з іншими двома романами ”Людина є великим фазаном на світі” та ”Звір серця” утворюють трилогію завдяки подібній тематиці. Герта Мюллер: ”Критики завжди кажуть, що йдеться про трилогію. Для мене це не зовсім так. Дійсно, йдеться про три книги, але я не запланувала собі, щоб так сталося. Сталося так, що, закінчивши одну книгу, я взялася за іншу. Можливо тому, що моя проблематика не заспокоїлася, а я постійно відчувала, що ці проблеми переслідують мене й далі. Коли я покинула Румунію, я була такою розбитою, що не могла думати ні про що інше. Особливо в перші роки після відїзду, коли знала, що й надалі Румунією керує режим Чаушеску. Я знала кількох десятків людей, якими дорожила, і знала, що кожного дня з ними можуть статися речі, які пережила і я. А ці люди не мали можливості врятуватися, як це вдалося мені. Так що всі ці проблеми залишилися для мене дуже живими, і я б ніколи й не подумала писати про щось інше. Вірніше, я б не змогла писати про щось інше”.
”Не ми обираємо теми, а теми обирають нас”, – втрутився у розмову Іон Віану, а Герта Мюллер продовжила з поясненнями: “Існує така категорія письменників, до якої я занесла б і Іона Віану. Це письменники із досвідом занадто сильним, щоб залишитися неушкодженими. Була згадана й справа Олександра Солженіцина, яка є дуже красномовною для дискусії. Є люди, які пережили війни, концтабори, ГУЛАГ, мабуть, половина бібліотеки світу містить книги з цими досвідами. Це книги людей, які не обирали для себе теми. Тому що теми були настільки вірулентні, що письменники були майже змушені зайнятися ними. Тема зайнялася мною, а не навпаки”.
Письменник Іон Віану про літературу Герти Мюллер: ”У творах Герти Мюллер мене задаровує надзвичайна широта, комплексність почуттів. Існує дуже терпка й іронічна сторона, існує й сумна, похоронна, але є й витончена. А ще є посилання на любов і колір. І все це потопає у свого роду гуморі. Література Герти Мюллер не тільки серйозна. Вона й забавна. І ця комплексність робить з Герти Мюллер дуже велику письменницю, на даний момент одну з моїх найулюбленіших у всьому світі. Література Герти повна кольорових метафор, Герта є кур’єром метафор, тому що вона мала настільки прямий контакт із життям і навчилася відрізняти відтінки”.
Дуже близько до мотивації Нобелівського журі у 2009 р., Нобелівська премія з літератури була надана письменниці Герті Мюллер, яка описує своєю зосередженою ліричністю та повною щирості прозою всесвіт знедолених.
