Нагороди Ґопо 2024
У Національному театрі ,,І. Л. Караджале" в Бухаресті відбулася 18-та церемонія вручення нагород Ґопо, метою якої було відзначити досягнення румунського кіно за останні роки.
Коріна Сабеу і Христина Манта, 13.07.2024, 07:52
У Національному театрі ,,І. Л. Караджале” в Бухаресті відбулася 18-та церемонія вручення нагород Ґопо, метою якої було відзначити досягнення румунського кіно за останні роки. “Свобода”, режисера Тудора Джурджіу, була кінострічкою, яка зібрала 10 статуеток Ґопо, найбільше цього року, включаючи нагороду за найкращий повнометражний фільм. Фільм Раду Жуде “Не чекай занадто багато від кінця світу”, визнаний міжнародною пресою, нагороджений “Срібним леопардом” – спеціальним призом журі в Локарно, пропозиція Румунії на “Оскар” 2024 року, отримав лише дві нагороди: премію за сценарій, яку розділив з цьогорічним фаворитом Гали–премій Ґопо “Свобода”, та нагороду за найкращу жіночу роль, яку отримала Ілінка Манолаке.
Одна з найпопулярніших румунських актрис, Родіка Мандаке, була нагороджена на гала-вечорі премією Ґопо за життєві досягнення. Серед останніх ролей Родіки Мандаке на великому екрані – фільм “Головоломка” (режисера Андрея Зінке, 2012), де вона грає разом з акторами Даном Нуцу, Адріаном Тітієні та Іоаною Павелеску. У 2020 році Родіка Мандаке знялася разом з Іштваном Тегласом, Маделіною Краю та Анді Васлуяну у фільмі “Лука” режисера Гораціу Мелеєле. За роль у цьому фільмі Родіка Мандаке отримала нагороду за найкращу жіночу роль другого плану від Спілки кінематографістів Румунії. Родіка Мандаке була однією з найулюбленіших актрис Бухарестського національного театру та театру “Одеон”, де зіграла у численних виставах.
Актор Маріус Маноле вручив її нагороду за життєві досягнення на 18-й церемонії вручення премії Ґопо: “Для мене, для мого покоління і для сотень ваших студентів, які зараз є чудовими акторами на сценах країни, ви є найкращим орієнтиром, який утримує баланс. Ви – людина, яка дає нам відвагу, ви – людина, яка показує нам, що енергія ніколи не вмирає. Ви показуєте нам, що коли виступаєте у виставі, навіть якщо можете виглядати як листок на вітрі, коли виходите на сцену, ти стаєте горою сили. У момент, коли мені важко, а ви тримаєте мене за руку, все стає легше. На жаль, ми вже не маємо тієї допитливості, яку ви зберегли, і було б добре навчитися цьому знову. Ви показуєте нам, що готові вчитися у будь-кого, слухати будь-кого і говорити з будь-ким. Шість десятиліть роботи, шість десятиліть життя, по-справжньому присвячених цій захоплюючій і прекрасній професії, яку ми всі любимо. Найважливіша порада, яку я отримав від Родіки Мандаке, полягає в наступному: часи завжди важкі, сезон завжди поганий, але публіку ніколи не можна обманювати”.
Кар’єра актора Дана Нуцу, що триває понад п’ять десятиліть, була відзначена нагородою “За життєві досягнення” на 18-й церемонії вручення премії Ґопо. Режисер відомий своїми незабутніми ролями у фільмах “Неділя о 6-й годині” (реж. Лучіан Пінтіліє, 1965), “Меандр” (реж. Мірча Сеукан, 1966), “Ранок хорошого хлопця” (реж. Андрей Блайєр, 1966), “100 леїв” (реж. Мірча Сеукан, 1973) та “По той бік пісків” (реж. Раду Габря, 1974), а також документальними фільмами, знятими в рамках програми “Майстерня Аристотеля”, яку він заснував у 2006 році. Маючи бунтарську вдачу і часто порівнюваний з Джеймсом Діном або Томом Куртеней, Дан Нуцу раптово перервав свою кар’єру наприкінці 1970-х років, щоб емігрувати до США, повернувшись до країни після 2000 року. Разом з продюсеркою Крістіною Гофман, Дан Нуцу заснував у 2006 році Aristoteles Workshop – майстерню документального кіно, присвячену митцям з усього світу. На сьогоднішній день цей проєкт створив понад 40 фільмів, багато з яких були відібрані та нагороджені призами на відомих фестивалях.
Актриса Оана Пелля вручила Дану Нуцу нагороду “За життєві досягнення”: “Я хочу подякувати Тудору Джурджу за те, що дав мені можливість публічно розповісти про велике кохання мого життя. Людину, яку обожнювала і обожнює камера. Людину, яка одного дня обрала свободу, залишивши позаду виняткову кар’єру. Людину, якій Бог подарував чарівність і красу. Мені шкода нових поколінь, які ніколи не мали можливості полюбити його. Якби я свого часу навіть емігрувала до Америки, то емігрувала би заради нього. Я тоді ще не відкрила для себе Де Ніро”.
Нагороду “Молода надія” отримав Ніко Беккер за роль Думітру у фільмі “На північ”. Ще одну нагороду за фільм “На північ” отримав Джордже Кіпер-Ліллемарк за найкращу операторську роботу. “Між революціями” режисера Влада Петрі був визнаний найкращим документальним фільмом. У категорії короткометражних фільмів нагороду Гопо отримав фільм “Туди, куди не допливають човни” режисера Влада Бузеяну.
