ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Національна премія за поезію ім. Міхая Емінеску

За короткий час після грудневих подій 1989 року у м. Ботошань народжується премія, яка стане орієнтиром у світі сучасної румунської поезії.

Національна премія за поезію ім. Міхая Емінеску
Національна премія за поезію ім. Міхая Емінеску

, 25.01.2014, 12:25

За короткий час після грудневих подій 1989 року у м. Ботошань народжується премія, яка стане орієнтиром у світі сучасної румунської поезії: Національна премія за поезію ім. Міхая Емінеску. Ідея належала поету Джеллу Доріану, уродженцю м. Ботошань. Наскільки давньою була ця ідея? Дізнаємося від її ініціатора: ”Клопотання розпочалися зразу ж після Революції, таки влітку, у червні 1990 року. Ми дуже добре знаємо, що у червні 1989 року виповнилося сторіччя від смерті Емінеску. Зразу ж після Революції, щоб змінити формат тих зустрічей, занадто урочистих і повних різних речей, пов’язаних з біографією та життям Міхая Емінеску, різних фальшивих елегій, які не мали там що шукати … Ми вирішили змінити цей формат і ініціювати в Ботошань через мерію муніципалітету Національну премію за поезію ім. Міхая Емінеску. Лише у березні 1991 року міськрада, після багатьох дискусій, вирішила дати рішення про заснування в Ботошань цієї премії”.



Національна премія за поезію ім. Міхая Емінеску – Opera Omnia не надається будь-кому, тому їй і вдалося впродовж років здобути цінність. Доказом цього є й зізнання цьогорічного переможця — клузького письменника Іона Мурешана, який вважає її ”вступною карткою в елітний клуб румунської поезії, тому що найважливіші поети останніх 50 років отримали цю премію”. Поет Джеллу Доріан про те, яким чином надається ця премія: ”З самого початку ми задумали, щоб цією премією було нагороджено сучасного румунського поета при житті за всю його творчість. Звідси й синтагма ”Opera Omnia” наприкінці назви премії. В той же час, щоб узаконити цю нагороду, ми задумали національне журі, до складу якого входили б важливі особистості з галузі критики та історії літератури, професори університетів з чотирьох культурних центрів країни: Бухареста, Ясс, Клужу, Тімішоари. Таким чином, тодішньому заступнику голови Спілки письменників, покійному Лауренціу Улічу, сподобалася ця ідея, він підтримав нас і сформував журі, яке впродовж 10 років, з невеликими змінами, присуджував цю премією, і під керівництвом цього журі її отримали 10 поетів. Критеріями були, в першу чергу, цінність. На протязі року ми продумуємо номінації поетів-лауреатів з безлічі поетів, які вже мають багату творчість. Ми проводимо опитування в різних середовищах, від соціального, у школах та ліцеях, до культурних установ, редакцій журналів, видавництв… Перші десять поетів входять в цей рейтинг і культурний фонд ”Хіперіон Ботошань” займається цим. П’ятеро, чи в останні 2 роки семеро поетів розглядаються журі, склад якого теж збільшився. Сім особистостей голосують за визначення лауреата. Отже, це досить складно, це означає відповідальність, тому що, справді, в румунській поезії багато цінностей. Ми не можемо нагородити усіх. Ми вже ”повернули” 23 важливі імена — всі вони важливі поети сучасної румунської літератури”.



До цих ”повернених” імен, як висловився поет Джеллу Доріан, впроводж майже чверті століття увійшли поети Джеллу Наум, Ана Бландіана, Штефан Августін Дойнаш, Дорін Тудоран, Іляна Меленчою. Остання є переможицею премії п’ятого випуску, вона була й тією, яка запропонувала ідею створення премії за дебют. Таким чином, у 1998 році почала присуджуватися Національна премія за поезію ім. Міхая Емінеску – Opera Prima, якою займається Меморіальний центр з Іпотешть. До лауреатів 16 випусків відносяться Дору Мареш, Лівіу Джорджеску, Резван Цупа, Дан Сочу і цього року Штефан Багіу.



Ще нещодавно у зв’язку з цією премією критик Мірча Мартін риторично запитував: ”Через скільки років один з премійованих дотепер дебютантів повернеться до Ботошаню, щоб увінчатися Головною премією? ” Це запитання поставила і я засновнику премії ім. Міхая Емінеску Джеллу Доріану: ”Без сумніву, всі поети, які отримали цю премію за дебют, знаходяться в процесі утвердження. Одні з них мають більше опублікованих книг, це випадок, наприклад, Лівіу Джорджеску, лауреата третього випуску. Дійсно, запитання професора Мірчі Мартіна, який входить до складу журі ще з першого випуску, а також й до складу журі, яке присуджує дебютну премію, є виправданим, і ми думаємо, що незабаром, десь із 20 випуску, можемо дійти й до такої номінації”.



Нагадуємо, що 23-а Національна премія за поезію ім. Міхая Емінеску — Opera Omnia була присуджена поету Іону Мурешану журі, головою якого був академік Ніколае Манолеску, а до складу журі увійшли Мірча Мартін, Корнел Унгуряну, Іон Поп, Александру Чістелекан, Мірча Дьякону та Іоан Холбан. Разом з Іоном Мурешаном номінованим був і письменник Мірча Кертереску, Лівіу Іоан Стойку, Лучіан Васіліу, Константін Абелуце, Овідіу Джерару та Васіле Влад. Премія вартістю в 20 тисяч леїв та трофей були вручені Іону Мурешану в рамках особливої гали, організованої з нагоди Днів Емінеску. Лауреат отримав, як і його попередники, титул почесного громадянина Ботошанського муніципалітету.



Національна премія за поезію ім. Міхая Емінеску надається щороку 15 січня — в день, який знаменує день народження національного поета Міхая Емінеску. А, починаючи з 2011 року, 15 січня є й днем, коли після прийняття закону у грудні 2010 року святкується День національної культури.



Афіша «Культиватори життя: вирощування розсадників знань»
Світ культури Субота, 03 Жовтня 2026

Дослідження про сади. «Cultivators of Life»

Програма «Cultivators of Life» або «Ми плекаємо життя» прагне об’єднати три види знань, які досі, як правило, залишалися розділеними: знання предків, …

Дослідження про сади. «Cultivators of Life»
Акторка Олівія Ніце
Світ культури Субота, 26 Вересня 2026

Акторка Олівія Ніце грає у фільмі «Сірий дім/The Gray House»

Міжнародна кінопродукція, повністю знята в Румунії, об’єднує Кевіна Костнера, Моргана Фрімена та режисера Роланда Жоффе у фільмі «Сірий дім/The Gray H…

Акторка Олівія Ніце грає у фільмі «Сірий дім/The Gray House»
Виставка «Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча» у Муніципальному музеї міста Бухарест
Світ культури Субота, 19 Вересня 2026

Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча

У Бухарестському муніципальному музеї (MMB), головній будівлі в Палаці Суцу, виставка «Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Мін…

Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча
Актриса Доріна Лазер / Фото: Agerpres
Світ культури Субота, 12 Вересня 2026

Доріна Лазeр отримала нагороду за видатні досягнення у кар’єрі

Актриса Доріна Лазер отримала премію за видатні досягнення у кар’єрі на церемонії вручення премій Гопо 2026. Ця нагорода відзначає акторський шлях, що…

Доріна Лазeр отримала нагороду за видатні досягнення у кар’єрі
Світ культури Субота, 05 Вересня 2026

Програма «Культиватори життя»

Програма «Культиватори життя», започаткована бухарестською організацією «Транзит» у партнерстві з MODEM — Дебреценським центром сучасного мистецтва та…

Програма «Культиватори життя»
Світ культури Субота, 29 Серпня 2026

CATANE  –  дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно

Після успішного міжнародного туру, світової прем'єри на IFFI Goa/ Міжнародному кінофестивалі в Індії, номінації на Голлівудську премію за оригінальну …

CATANE  –  дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно
Світ культури Субота, 22 Серпня 2026

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»

У 89 років Марина Войку залишається чарівною та напрочуд молодою душею. «Нічні метелики», дебютний фільм Андрія Реуцу, пропонує інтимний погляд на її …

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»
Світ культури Субота, 15 Серпня 2026

«Світле майбутнє» — архів колективної історії

Документальний фільм «Світле майбутнє», знятий режисеркою Андрою МакМастерс та спродюсований Монікою Лазурян-Горган, який мав свою світову прем’єру на…

«Світле майбутнє» — архів колективної історії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company