Новий документальний фільм Тудора Платона
Інтимна та зворушлива історія про спілкування між поколіннями, документальний фільм «Майже ідеальна сім'я», знятий режисером Тудором Платоном і вироблений компанією microFilm, нещодавно мав прем'єру в Румунії.
Коріна Сабеу і Христина Штірбець, 20.09.2025, 06:30
Інтимна та зворушлива історія про спілкування між поколіннями, документальний фільм «Майже ідеальна сім’я», знятий режисером Тудором Платоном і вироблений компанією microFilm, нещодавно мав прем’єру в Румунії. Фільм, представлений на міжнародних фестивалях, таких як Ji.hlava International Documentary Film Festival (Чеська Республіка) та DocPoint Helsinki (Фінляндія), також має серію спеціальних показів у Бухаресті та по всій країні за участю знімальної групи. Документальний фільм був показаний у передпрем’єрному показі в Яссах в рамках 16-го випуску «Вечорів румунського кіно», а також у Сібіу та Блажі на «Фільм від середи». Новина про розлучення батьків після 30 років шлюбу спонукала Тудора Платона спробувати дослідити стосунки навколо себе, використовуючи камеру як найпотужнішого союзника.
Тудор Платон: «Одного дня мама приїхала до мене в Бухарест і сказала, що тато пішов з дому. Це був для мене досить інтенсивний момент, і тоді я відчув потребу взяти камеру, щоб зняти те, що відбувалося навколо мене. З того часу я почав знімати, з того часу, як мама повідомила мені цю новину. Так все почалося, з моєї потреби використовувати камеру, коли я відчуваю, що навколо мене відбувається щось емоційно інтенсивне. І я можу сказати, що так, камера додає сміливості, час від часу вона допомагає мені бути уважним і до інших речей, а не тільки до тих, що відбуваються поруч зі мною. І це дає мені можливість перепочити, допомагає мені таким чином не сприймати все на свій рахунок. Камера для мене працює як посередник і допомагає мені бачити все ретроспективно, я можу переглядати моменти з минулого. Звичайно, це дуже пов’язано з щоденником, і поки що я не можу відмовитися від цієї звички носити камеру з собою. Я навіть назвав фолдер, де зберігаю свої відеозаписи, «відеощоденником».
«По мірі того, як моя родина переживала численні зміни, я знімав усіх близьких мені людей в інтимних розмовах і в моменти вразливості, щоб зрозуміти своїх батьків і подолати страх перед створенням власної сім’ї», — каже Тудор Платон, режисер, сценарист і оператор фільму. Глибину, яку Тудор Платон надає історіям, розказаним камерою, перетворює їх на дискурс про міжпоколіннєві травми, тему, яка дуже мало досліджувалася в румунському кінематографі.
Тудор Платон: «Це було дуже емоційно. Я почав знімати в 2018 році і закінчив монтаж у 2023 році. Але дві історії у фільмі, історія стосунків моїх батьків та історія між мною і Карлою, не почалися одночасно. Все почалося з тієї новини про розлучення моїх батьків, і був період, коли я намагався зрозуміти, що відбувається, за допомогою камери поруч. Потім поступово почали вимальовуватися і мої стосунки з Карлою, і, дивлячись на цей фільм, я розумію, що це ніби я дивлюся на своє життя кілька років тому, тим більше, що там є моменти, протягом моїх стосунків з Карлою, які дуже чітко позначають хронологічний шлях, включаючи те, що у нас народилася дитина. Що стосується поколінь та історій про дві пари з фільму, я вважаю, що між моїм поколінням і поколінням моїх батьків є досить велика різниця. Навіть якщо в моїх стосунках з Карлою бувають складні моменти, для мене дуже важливо, що ми можемо висловлювати, артикулювати те, що з нами відбувається, те, що ми відчуваємо. Ми можемо говорити і про те, що нам не подобається, і мені здається, що мої друзі намагаються робити те саме. Це модель, з якою я не виріс. Вдома я виріс з дуже довгими мовчанками, які присутні і в фільмі, мовчанками, з яких я нічого не розумів, хоча вони були дуже інтенсивними. Але за допомогою камери я набравсятрохи сміливості, яка допомагає мені висловлювати все набагато краще».
Монтаж фільму підписали Делія Оніга та Марія Саломія, за звуковий дизайн відповідали Іоан Філіп та Дан-Штефан Рукеряну. Режисер, сценарист та оператор – Тудор Платон. Продюсери: Карла Фотеа, Ада Соломон, Тудор Платон. Член Європейської кіноакадемії, Тудор Платон дебютував як режисер з документальним фільмом «Ляльковий дім» на Міжнародному кінофестивалі в Сараєво 2020 року, а національна прем’єра відбулась на Міжнародному кінофестивалі в Трансільванії в розділі «Дні румунського кіно». Цей фільм також був відібраний на Zagreb Dox, Astra Film Festival та Biografilm Festival.
Як оператор-постановник Тудор Платон працював над понад 20 фільмами, як документальними, так і художніми, такими як Новий рік, який не настав» режисера Богдана Мурешану, «Різдвяний подарунок» теж режисера Богдана Мурешану, «4:15 P.M. Кінець світу» режисерів Габі Шарги та Кетеліна Ротару та «Арсеній. Життя після смерті» режисера Александру Соломона.