«Пані Буйке», документальний фільм режисера Еуджене Буйке
Відібраний для участі в місцевому конкурсі 30-го Міжнародного фестивалю документального кіно ASTRA, документальний фільм Пані Буйке режисера Еуджене Буйке вийшов на екрани румунських кінотеатрів наприкінці минулого року.
Corina Sabău, 10.02.2024, 19:58
Відібраний для участі в місцевому конкурсі
30-го Міжнародного фестивалю документального кіно ASTRA, документальний фільм
Пані Буйке режисера Еуджене Буйке вийшов на екрани румунських кінотеатрів наприкінці
минулого року. Втікаючи від комуністичної епохи, румунська сім’я живе
американською мрією, але не може позбутися гріхів балканської душі. Кохання,
скандал, трагедія і розлучення батьків на очах у сина, який все це документує.
Коли в 1998 році частина родини Буїке
ненадовго повертається з Америки (їхньої прийомної країни) до рідної Румунії,
пані Буїке грайливо нападає на чоловіка зі злими коментарями. Їхньому синові Еуджену
вдається зафіксувати дисфункцію пари та коли їхній шлюб
розпадається. У 2000 році Еуджену вдається зняти професійні інтерв’ю з кожним із батьків у
Нью-Йорку. Пані Буіке знаменує собою важливий
момент в кар’єрі Еуджена Буіке, яка вирізняється його неабиякими досягненнями як
актора, режисера, сценариста та педагога. У фільмі зібрані кадри, зняті
протягом 24 років у Румунії та Америці.
Хоча він
працював з багатьма акторами коли викладав акторську майстерність, Еуджене Буйке
каже, що рідко зустрічав кращих акторів, ніж його батьки. Крім того, у
документальному фільмі Пані Буйке він хотів розповісти їхню історію: «Я дуже швидко зрозумів, у 1998 році, коли почав працювати над цим
фільмом, що цих людей – моїх батьків – любить камера, а камера, в свою чергу,
любить їх. Тому за дуже короткий час вони забувають, що вони перед камерою, що
їх я знімаю. Тому вони навіть не піддаються самоцензурі, коли говорять. Вони
стають дуже природними за дуже короткий час, тому я сказав, що це було схоже на
роботу з акторами, надзвичайно динамічними виконавцями, які розповідають
історію. Мене
запитували, чи допоміг мені цей фільм у терапевтичному сенсі, а я відповідав,
що не робив його з такою метою, зі мною все гаразд. Ідея полягала в тому, щоб
кінематографічно розповісти хорошу історію, зняти хороший фільм. Якби я знайшов
кращу історію тоді, наприкінці 90-х, я б зняв інший документальний фільм.
Дійсно, ця історія пов’язана з моєю родиною, але я вирішив розповісти її не
з цієї причини. Я вирішив зняти цей фільм, тому що він має драматичний ефект,
люди сміються, люди плачуть, у цьому вся суть. Я хотів розповісти гарну
історію, а не набриднути людям, які прийшли в кінотеатр на дві години. Я
вважаю, що треба дати глядачам щось таке, що їх якось зацікавить.»
Еуджене Буйке народився в Бухаресті,
а у віці 10 років переїхав із сім’єю до Нью-Йорка. Він є випускником Університету в Пенсильванії, потім The Neighborhood Playhouse у Нью-Йорку, де його
вчителем акторської майстерності був легендарний Сенфорд Мейснер. Як актор
зіграв ролі у понад 50 п’єсах, фільмах, телесеріалах, рекламних роликах. Серед
помітних театральних виступів – Звуки музики на Бродвеї,
Коріолан у театрі МакКартера в Прінстоні та Лебідь у
Лінкольн-центрі на Мангеттені. З фільмів можна згадати Скляна
краватка, Група, Торговці з Венери,
Поплавок і, зовсім недавно, Поштовх (з Кейт
Бекінгсейл), а з серіалів: Швидка допомога, Хороша
поведінка, Дні нашого життя або Бекер. У
документальному фільмі Пані Буйке Еуджене Буйке розповідає про напружену історію своїх батьків, яку, попри всі непорозуміння та сварки між
ними, він порівнює з симфонією: «Я також думав про цей фільм як про борг перед
батьками. Я знаю, що це ризикована історія, але я все одно вирішив її
розповісти, адже всі важливі речі містять елемент ризику. І можу сказати, що я
дуже щасливий, що зняв цей документальний фільм, адже, як я вже казав, ризик
існує завжди, незалежно від того, чи ми говоримо про театр, кіно, режисуру,
письменництво, мистецтво, загалом. Крім
того, кожен матиме свою думку, і завжди знайдуться люди, яким не сподобається
те, що ви зробили. Але що мене радує в цьому документальному фільмі, так це те,
що поки що більшість людей, які подивилися фільм і написали рецензії, висловили
надзвичайно схвальні думки. І якщо я не виправдав чиїхось очікувань, не біда,
таке може статися, я не проти цього. Думаю, було б розчаруванням зняти
звичайний фільм, який нікого не засмутив і не заінтригував, нудний фільм, де
батьки мило розмовляють і роблять один одному компліменти. Я міг би це зробити,
тільки я б не розповідав ні своєї історії, ні їхньої.»
У
2000-2019 роках Еуджене Буйке
був художнім керівником і засновником Акторської академії «The Acting Corps», яка принесла користь як американській,
так і міжнародній спільноті, підготувавши понад 4.700 акторів.
