ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Письменник Мірча Кертереску на МФЛП

“Література є списом Ахілла: наконечником ранить, а протилежною частиною – виліковує“, – так сказав Мірча Кертереску в своїм діалозі з письменником та журналістом Чезарем Бедеску в рамках Ясського Міжнародного фестивалю літератури та перекладознавства.

Письменник Мірча Кертереску на МФЛП
Письменник Мірча Кертереску на МФЛП

, 22.11.2014, 10:04

“Література є списом Ахілла: наконечником ранить, а протилежною частиною — виліковує“, — так сказав Мірча Кертереску в своїм діалозі з письменником та журналістом Чезарем-Паулом Бедеску в рамках Ясського Міжнародного фестивалю літератури та перекладознавства (МФЛП), який пройшов у жовтні. “Література допомагає тобі зустрітися з самим собою, і ця зустріч із самим собою є найгіршою річчю, яка може тобі трапитися“.



На початку зустрічі на сцені Ясського Національного театру Чезар-Паул Бедеску спровокував автора “Ностальгії“, “Леванта“, трилогії “Осліплюючий“, фаворита останніх років Нобелівської премії розповісти про період, коли він керував літературним гуртком при філологічному факультеті і видав разом зі своїми студентами декілька колективних збірок, серед яких і “Сімейна картина“. Мірча Картереску: “Було два мотиви. Перший і найпростіший — це те, що наше покоління отримало щось безкоштовно. І коли отримуєш щось безкоштовно, належить передати далі безкоштовно. Ми отримали багато чого від критиків Ніколає Манолеску, Овіда Крохмелнічану, Еуджена Сіміона, Мірчи Мартіна, Іона Попа, від багатьох людей, які зумовили наше існування. Від людей, без яких ми не були б нічим. Тому мені здається надзвичайно природним, що речі, які ми навчилися від них, як теоретичні, так і моральні, етичні, слід передати далі. А другий мотив, через який я зайнявся літературним гуртком, полягав у тому, що я відчував себе одним із вас. Я відчував себе одним із вас, відчував, що я одного віку з вами, і період, коли я займався цим гуртком, був найгарнішим періодом в моєму житті. Для мене було дуже великим задоволенням і радістю, що ви прийняли мене серед себе. Ви прийняли мене як одного з вас, хоча я був старшим на 15 років. І мені подобалося працювати над нашими книгами. Я кажу “нашими“, тому що то були антології з написаними мною передмовами.“



“Література була для мене всім, хоча я не можу сказати, що був тільки літературою“ — відповів Мірча Кертереску на запитання, що дає йому література: “Це немов би мене запитали, що означає для мене повітря. В одному з листів Кафки до Феліче Бауер, вічної його нареченої, він писав так: “Врешті-решт, я є нічим іншим як літературою“. Дуже багато разів я задумувався, що це означає. Що означає, коли людина повністю перетворюється в літературу. Через який хімічно-психічний процес можливо, що людське тіло, людський мозок стає літературою, як сталося з Кафкою особливо наприкінці його життя. Тому що перед тим, як померти, Кафка вже не був людиною серед людей, він був героєм своїх книг, був самою літературою. Звичайно, що дуже мало з нас доходять так далеко. Дійти так далеко означає зробити колосальні жертви. Означає зруйнувати своє життя, щоб відновити по-іншому. Нікіта Стенеску сказав колись: “Ми всі хотіли б мати твори Eмінеску, але хто б захотів прожити життя тих, хто є нічим іншим, як літературою? Обрати це означає бути певним чином мучеником.“



Без літератури, як казав Мірча Кертереску, він не міг уявити власного життя. “Для мене писати означає жити, ось і все“, — заявив Мірча Кертереску, якого переважна більшість критиків та читачів вважають найважливішим сучасним румунським письменником. Мірча Кертереску:“Я не знаю, чи те, що я пишу, є терапією. Я не можу зрозуміти. В мене стільки аномалій, стільки внутрішніх ран, стільки дивного, в мені стільки всього, поставленого криво й косо, що, мабуть, я б не зміг вилікуватися всією літературою світу. Але все-таки література є для мене свого роду секрецією панцира, оболонки. Я бачу літературу як орган мого тіла, так як мій череп є органом мого тіла. Таким є для мене й література, це скоріше орган мого тіла, ніж процес психоаналізу, сублімації. Я завжди відчував, що література є частиною мене.“



Запрошений на Міжнародний фестиваль літератури та перекладознавства, Мірча Кертереску висловився і про захід: “Він є на найвищому рівні. Це релевантний захід не тільки для національного культурного життя, а й, наскільки я розумію, це один із найбільших, якщо не найбільший, фестиваль східної Європи. Це велике досягнення“ — так заявив письменник Мірча Кертереску.

виставка Why We Should All Be Feminists
Світ культури Субота, 14 Лютого 2026

Виставка Чому ми всі повинні бути феміністками/феміністами

Після успіху виставки «Touch Nature» у 2024 році куратори Сабіне Фелнер та Алекс Іон Раду...

Виставка Чому ми всі повинні бути феміністками/феміністами
Програма «CRESC» — освіта та терапія через танець
Світ культури Субота, 07 Лютого 2026

Програма «CRESC» — освіта та терапія через танець

Починаючи з лютого цього року, сучасний танець стає місцем зустрічі мистецтва,...

Програма «CRESC» — освіта та терапія через танець
Програма «Культиватори життя»
Світ культури Субота, 31 Січня 2026

Програма «Культиватори життя»

Програма «Культиватори життя», започаткована бухарестською організацією...

Програма «Культиватори життя»
Фільм «Не дай мені померти»
Світ культури Субота, 24 Січня 2026

Андрей Епуре дебютує з фільмом «Не дай мені померти»

Якщо минулого тижня ми представили фільм «Молочні зуби», то в сьогоднішній...

Андрей Епуре дебютує з фільмом «Не дай мені померти»
Світ культури Субота, 17 Січня 2026

“Молочні зуби” – віха сучасного румунського кіномистецтва

У 2022 році Міхай Мінкан дебютував фільмом «На північ», натхненним реальним...

“Молочні зуби” – віха сучасного румунського кіномистецтва
Світ культури Субота, 10 Січня 2026

2025 рік у культурі – віхи та зустрічі

Протягом року ми багато розповідали про кіно та образотворче мистецтво —...

2025 рік у культурі – віхи та зустрічі
Світ культури Субота, 03 Січня 2026

«Жовта краватка», фільм про диригента Серджіу Челібідаке

Фільм «Жовта краватка», що вийшов у кінотеатрах наприкінці 2025 року, розповідає...

«Жовта краватка», фільм про диригента Серджіу Челібідаке
Світ культури Субота, 27 Грудня 2025

Театр майбутнього – лабораторія театральних досліджень

У грудні H.O.T. Collective представив прем’єру вистави «Театр майбутнього», що стала...

Театр майбутнього – лабораторія театральних досліджень

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company