ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Письменниця та есеїстка Габрієла Адамештяну

Габрієла Адамештяну стала лауреатом престижної румунської премії «Opera Omnia» ім. Герогія Кречуна.

Письменниця та есеїстка Габрієла Адамештяну
Письменниця та есеїстка Габрієла Адамештяну

, 01.09.2018, 06:50




Премія
«Opera Omnia» ім.
Герогія Кречуна була присвоєна в рамках ХІІ-го Гала-вечора журналу «Observator Cultural/Культурний спостерігач», прозаїку та есеїсту Габрієлі Адамештяну. ЇЇ книги прози,
зокрема романи «Одна дорога кожен день», «Втрачений ранок», «Зустріч», «Тимчасовість» та збірки коротких оповідань «Подаруй собі день відпочинку» і «Літо-Весна», були перекладені на 15 мов і здобули чимало відзнак.





Роман «Однадорога кожен день» був номінований на
французьку літературну премію ім. Жана Моне, роман «Втраченийранок» був номінований на премію Латинського Союзу, а
роман «Тимчасовість» у 2013 році став бестселером на книжковому ярмарку «Salon du Livre» у Парижі.




Про
роман «Втрачений ранок» (опублікований в 1975 році) англійський
поет Алан Браунджон написав у літературному додатку публікації «The Times» наступне: «Частково, це прекрасно дивне і оригінальне дослідження забутих обіцянок і
нездійсненних мрій, але книга може бути прочитана і як зухвалий погляд, в стилі пізнього
модернізму, на суспільство в цілому. Це надзвичайна панорама сучасного
румунського життя».




Роман «Тимчасовість» (2010 р.), на думку критика Алекса Голдіша
є: «найбільш специфічним романом письменниці, яка вільніше ніж будь-коли поставила у всі можливі рівняння індивідуальність і політикум. «Тимчасовість» демонструє, що Габрієла
Адамештяну остаточно повернулася до літератури і продовжує працювати
над зворушливою сагою зображення «людини як дзеркала часу», -вважає критик.




Книги «Одержимість політикою» (1995 р.) та «Дві Румунії» (2000 р.) є результатом журналістської діяльності
Габрієли Адамештяну, яка 13 років була директором газети «22» та ще сім років – директором її культурного додатку «Bucureştiul cultural/Культурний Бухарест». За свою журналістську діяльність у 2002 році вона була
нагороджена премією ім. Хеллмана-Хамметта, яка присуджується організацією «Human Rights Watch».
Письменниця і журналістка Габрієла Адамештяну була віце-президентом (2000-2004
рр.), а потім президентом (2004-2006 рр.) румунської філії ПЕН-центру. Так само вона була членом журі
Латинського Союзу (2007-2009 рр.) та почесним президентом комітету з
присудження Гонкурівської премії в Румунії (2013 р.). У 2014 році Габрієла
Адамештяну була нагороджена французьким Орденом мистецтв та літератури.




Кармен
Mушат, Шеф-редактор журналу «Observator Cultural/Культурний
спостерігач», розповіла про творчість лауреата премія «Opera Omnia» ім. Герогія Кречуна Габрієлу Адамештяну. «Мова йде про надзвичайно сильну
письменницю, яка і до 1989 року видавала романи та короткі оповідання, які
завойовували визнання критиків і читачів, але сьогодні, перед іншою аудиторією, з іншими очікуваннями, вона «не має зморшок».
Проза, яку вона пише, «не має зморшок». Це проза, яка описує світ простих людей в
різних життєвих ситуаціях, проза в якій відчувається уважне око і завжди
нагострене вухо письменниці, яка вміє помічати найдрібніші нюанси людського
існування, а також вміє будувати як у невеликому просторі короткої прози, так і
в значно більшому просторі роману можливі та вигадані всесвіти, здатні
привернути до себе увагу читача, поглинути його. Йдеться про такі романи як «Втрачений ранок», «Одна дорога кожен день», «Літо-Весна», «Зустріч», «Тимчасовість», і не тільки про прозу, а й про публіцистику. Це
не просто високоякісна, а й витончена публіцистика, це різноманітні інтерв’ю,
записані з особами, які є виразниками дуже різних соціальних категорій, дуже
різних культур, дуже різних професій.
Це авторка, яка побудувала не тільки літературну творчість, а й протягом
багатьох років журнал, який не був таким же, після її відходу. Мова йде,
зрозуміло, про Габрієлу Адамештяну.»





На церемонії вручення премії Габрієла
Адамештяну згадала про зустріч з письменником Георгєм Кречуном. Це сталося в
2005 році, коли разом з іншими
румунськими письменниками вони брали участь у фестивалі «Les Belles
Etrangères» у Франції, який став початком перекладу сучасної румунської літератури
на інші мови та її відкриття для інших культур. Після отримання премії Габрієла
Адамештяну подякувала тим, хто підтримав її на початку її літературної кар’єри. «Тут знаходиться Мірча
Мартін, один з тих критиків, хто прочитав мою дебютну книгу. Перша книга завжди
дуже важлива. У залежності від неї письменник може йти вперед або відмовитися. Є
різні люди, іноді наші шляхи розійшлись, але які назавжди залишилися в моїй
пам’яті, як наприклад Нора Юга або Паул Гома, мої редактори, тому що, коли я показувала свої
книги, перекладені за кордоном, мені завжди казали: «А-а-а, ти прийшла з
Румунії Ніколая Чаушеску, як ти зуміла там видати ці книги?» Я не маю як
пояснити цим людям, що й тоді була література і, що мої романи опублікувало
краще видавництво «Картя роминяске», на чолі з двома великими письменниками,
яких я хочу згадати: Маріном Предою та Джорджем Белеїце, які мабуть мало відомі
нинішньому молодому поколінню. І, звичайно, я повинна додати ім’я мого
нинішнього редактора Сільвіу Лупеску, який підтримав всю нову літературу після
2003 року. Я також хотіла б згадати Кетеліну Бузояну, яка організувала для мене
магічний творчій вечір, який залишився канонічним, видатну артистку в країні,
де іноді важко бути жінкою та артисткою. І нарешті – мою родину, з якої мабуть
мала б почати, в якій були запроваджені надзвичайно болісні, але
корисні інтелектуальні стандарти. Так само й ті, хто був поряд з сім’єю в
професії, яка не рекомендована жінкамі незважаючи на це ми маємо так багато виняткових письменниць!»





У 2008
році видавництво «Polirom»
ініціювало серію книг «Авторські зібрання. Габрієла Адамештяну».



виставка Why We Should All Be Feminists
Світ культури Субота, 14 Лютого 2026

Виставка Чому ми всі повинні бути феміністками/феміністами

Після успіху виставки «Touch Nature» у 2024 році куратори Сабіне Фелнер та Алекс Іон Раду...

Виставка Чому ми всі повинні бути феміністками/феміністами
Програма «CRESC» — освіта та терапія через танець
Світ культури Субота, 07 Лютого 2026

Програма «CRESC» — освіта та терапія через танець

Починаючи з лютого цього року, сучасний танець стає місцем зустрічі мистецтва,...

Програма «CRESC» — освіта та терапія через танець
Програма «Культиватори життя»
Світ культури Субота, 31 Січня 2026

Програма «Культиватори життя»

Програма «Культиватори життя», започаткована бухарестською організацією...

Програма «Культиватори життя»
Фільм «Не дай мені померти»
Світ культури Субота, 24 Січня 2026

Андрей Епуре дебютує з фільмом «Не дай мені померти»

Якщо минулого тижня ми представили фільм «Молочні зуби», то в сьогоднішній...

Андрей Епуре дебютує з фільмом «Не дай мені померти»
Світ культури Субота, 17 Січня 2026

“Молочні зуби” – віха сучасного румунського кіномистецтва

У 2022 році Міхай Мінкан дебютував фільмом «На північ», натхненним реальним...

“Молочні зуби” – віха сучасного румунського кіномистецтва
Світ культури Субота, 10 Січня 2026

2025 рік у культурі – віхи та зустрічі

Протягом року ми багато розповідали про кіно та образотворче мистецтво —...

2025 рік у культурі – віхи та зустрічі
Світ культури Субота, 03 Січня 2026

«Жовта краватка», фільм про диригента Серджіу Челібідаке

Фільм «Жовта краватка», що вийшов у кінотеатрах наприкінці 2025 року, розповідає...

«Жовта краватка», фільм про диригента Серджіу Челібідаке
Світ культури Субота, 27 Грудня 2025

Театр майбутнього – лабораторія театральних досліджень

У грудні H.O.T. Collective представив прем’єру вистави «Театр майбутнього», що стала...

Театр майбутнього – лабораторія театральних досліджень

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company