Продюсер Ада Соломон

Після того, як фільм «Аферім!» завоював «Срібного ведмедя» в категорії «За найкращу режисуру» Берлінського кінофестивалю, продюсер Ада Соломон заявила, що ця премія є нагородою «за мужність»...

Corina Sabău, 18.04.2015, 10:00

Після того, як фільм «Аферім!»
завоював «Срібного ведмедя» в категорії «За найкращу режисуру» Берлінського
кінофестивалю, продюсер Ада Соломон заявила, що ця премія є нагородою «за
мужність», яку вона отримала разом з кінематографістом Раду Жуде за «доведення
до кінця цього надзвичайно комплексного проекту».

Один з найбільших
румунських кінопроектів останніх років, «Аферім!» є історичним фільмом, дія
якого відбувається у Валахії початку XIX століття, коли цигани були рабами.
Один румунський військовий чиновник, роль якого зіграв актор Теодор
Корбан, разом зі своїм сином, якого зіграв Міхай Коман, шукають
раба-втікача, якого зіграв Кузін Тома. Стрічку «Аферім!» було знято
в Добруджі, в Горах Мечінулуй та в зоні Джурджу, а його бюджет становив 1
мільйон 400 тисяч євро. Переважну більшість декорацій було реконструйовано, щоб зобразити турецький вплив. Ада Соломон вважає повнометражну стрічку «Аферім!»,
представлену в березні в румунських кінематографах, найбільш комплексним проектом
її кар’єри продюсера. ««Аферім!» є фільмом з найширшою логістикою, порівняно зі
всіма зробленими до цього часу проектами. Це історичний фільм, де багато
статистів, що означало створення декорацій в пропорції до 70%, а існуючі
декорації були адаптовані. Окрім цього, комплексність цього проекту походить і
від того, що це фільм, який включає цілу низку соціальних тем, який містить
дуже цінні історичні джерела, візуально недосліджені. Це фільм, чий сценарій
було побудовано, маючи в основі народну літературу та класичну літературу ХІХ
століття. Усе це робить цей фільм важливим не тільки для мене, а й для
румунської кінематографії.»

«Найважливіший румунський
фільм від 2010 року й дотепер (тобто з року «Автобіографії Ніколае
Чаушеску» Андрея Ужіке та «Аврори» Крістіана Пую, називається «Аферім!» (…) Цей твір мистецтва, який в майбутньому стане
класикою румунської кінематографії, є ударним втручанням в порядок денний
громадських дебатів моменту», – пише критик Андрей Горзо. Продюсер Ада Соломон: «Я не вірю, що артист ставить перед собою цілі, що
робить речі програмно. Артист робить речі, які відчуває, так, як відчуває, в
певний момент життя. Це справа критиків класифікувати, порівнювати, давати
оцінювані судження. Про фільм було сказано надзвичайно почесні слова, і я
вражена великою кількістю відгуків з Румунії стосовно цієї кінострічки. Я
хотіла, щоб його добре сприйняли й він викликав інтерес, але я й не уявляла, що
інтерес до нього буде настільки великим, що про нього буде стільки написано, що
його будуть так глибоко аналізувати. Для мене найважливішою компетенцією цього
фільму залишається передача вчень від батька до сина, і якимось чином це є й елементом
наступності в творах Раду Жуде, тому що в центрі всіх його фільмів є сімейні
відносини, зв’язок між батьками й дітьми. І цей фільм є природним продовженням.
Хоча його дія й відбувається в іншу епоху, іншому декорі, фільм розповідає, в
першу чергу, історію відносин між Йоніце та Константіном.»

Ада Солоном є продюсером найважливіших фільмів
Раду Жуде: «Лампа із шапкою» (2006 р.), найбільш нагороджений короткометражний
фільм в історії румунської кінематографії, який є володарем понад 50 відзнак на
міжнародних фестивалях, серед яких кінофестиваль «Санденс» та фестивалі у
Сан-Франціско, Лос-Анджелесі, Упсалі, а також фільм «Александра» (2007 р.),
відібраний до Клемон-Феррана й премійований в Оберхаузені. Говорить Ада
Соломон: «Не знаю, чи я обрала Раду, або ми обрали одне одного. Гадаю, що все
приходить із обох сторін, я дуже рада, що Раду повірив у мене і вирішив, що я
найкраща людина для того, щоб допомогти йому втілити в практику його ідеї. Ці
відносини розвинулися з часом, підтримуючи один одного, тому що речі
відбуваються з обох сторін. Що вражає мене в Раду – це широта перспективи. Тому
що завжди елементи з його фільмів аргументовані, завжди мають набагато більше
ниток, ніж здається на перший погляд, тобто фундамент дуже солідний. Я дуже
багато навчилася від Раду, з ним діалог та обмін ідеями є завжди задоволенням,
навіть якщо ми не завжди згодні один з одним. Обмін ідеями породжує свого роду
вправу на ставлення і це мене дуже цікавить. Усі фільми, які зняв Раду, є й
прикладами ставлення. Це не тільки твори мистецтва, вони розповідають набагато
більше, порушують ряд проблем. Окрім цього, мають і таку якість – вони не
судять, не дають вироків, а залишають речі відкритими».

Хоча і вважає неможливою відмову від упереджень
про рромів, Ада Соломон є дуже задоволеною, що фільму «Аферім!» вдалося викликати безліч різних реакцій. «Це
здається мені надзвичайним: люди зі всіх зон аналізують фільм із різних
перспектив. Чи це політична сторона, чи соціальна, ясно одне – фільму вдалося
привернути увагу не тільки людей зі світу кінематографії. Мені здається цікавим
те, що на цей фільм відреагувало багато політичних аналітиків, а з
соціо-антропологічної точки зору цей фільм є дуже добрим інструментом для
вивчення, обговорення й вправ стосовно того, ким є ми, звідки походимо і якими
ми є. Мене дуже цікавило ставлення більшості до меншості, і не має значення чи це
рроми або євреї. У випадку рромів звичайно, що ці 500 років рабства залишили
сліди, є нормальним, що меншина не наважується пройти повз деякі приниження.»

Ада Соломон була продюсером короткометражних
стрічок, створених Крістіаном Немеску («Марілена з П7»),
повнометражної дебютної стрічки Резвана Редулеску («Фелічія, в першу чергу»),
Паула Негоєску («Місяць у Таїланді»), Валі Хоті («Роксанн»), а також
документальних фільмів Александру Соломона («Капіталізм, наш секретний рецепт»,
«Холодні хвилі – війна на хвилях раідо»). У 2013 році Ада Соломон отримала
премію «Євроімідж», відзнаку від Європейської кіноакадемії, яка визнає
вирішальну роль співпродукцій у кіноіндустрії Європи. Також, Ада Соломон є ініціатором і директором бухарестського Міжнародного кінофестивалю «NexT», присвяченого
пам’яті Крістіана Немеску та Андрея Тонки, який є найбільшим фестивалем
короткометражних фільмів у Румунії.