Словник літературних місць в Бухаресті

Cловник бухарестських літературних місць, книга, написана Андрією Ресучану та Коріною Чокерліє, розповідає 167 історій про літературний Бухарест.

Corina Sabău, 08.08.2020, 06:31

Cловник бухарестських літературних місць, книга, написана Андрією
Ресучану та Коріною Чокерліє,
розповідає 167 історій про літературний Бухарест. Спочатку дві авторки
винайшли дві тисячі місць та міських легенд, важливих для персонажів румунської
літератури, для реальної та літературної географії міста. Реальні чи
вигадані: вулиці, алеї, бульвари перетинаються та реагують, породжуючи низку
взаємопов’язаних історій: від вулиці Амзей до площі Романе, від
Атенеуму до парку Херестреу, від палацу Котрочень до кварталу
Дудешть, траєкторії персонажів малюють віртуальну карту
Бухареста, за допомогою якої читач
може зорієнтуватися у своїх столичних прогулянках», написали
автори «Словника бухарестских літературних
місць» Андрея Ресучану та Коріна Чокерліє. Бульвар Каля Вікторієй, вулиця
Ментуляса, парк Іоанід, парк Чішміджіу,Постоялий
двір Манука, шосе Віртуці, Каля Векерешть,
будинок на вулиці Сіренелор, Готель Універсал,
Східний вокзал – кілька з місць,
перелічених у Словнику.

Андрея Ресучану,
письменниця та літературознавець: Спочатку ми
трохи злякалися. Це було досить страхітливою перспективою, що нам доведеться
знову перечитати велику частину румунської літератури, і це навіть так й сталося.
Так ми й почали, перечитуючи твори багатьох румунських письменників. Ми
вирішили почати з декількох центральних пунктів, перечитавши спочатку твори ХІХ
століття і зупинившись потому на творах міжвоєнних письменників. Потім,
очевидно, дійшли до сучасних письменників, про яких я вже писала раніше, але на
цей раз я намагалася не повернутися до тих письменників, про яких написала у
своїх попередніх книгах. Коріна Чокерліє була для мене надзвичайною партнеркою,
з ентузіазмом, який прийшов на зустріч моєму ентузіазму. Думаю, що саме в цьому
лежить секрет цієї книги, обидві ми маємо надзвичайну пристрасть до Бухареста
та його історій. Так само, ми, природно доповнили одна одну, тому що цього разу
я хотіла дослідити околиці Бухареста, а
Коріна залишилася у його центральній частині. Я також хотіла написати про
мальовничий Бухарест, про передмістя столиці, про околиці, про Яму Куцаріда
(місце, яке отримало свою назву від інженера Ніколая Куцаріда, героя в романі
письменника Єуджена Барбу Яма, опублікованого в 1957 році), про квартал
Бузешть (розташований неподалік ринку Бузешть) з його надзвичайними корчмами,
які змушують читача відкрити очі на життя, як зізнається інший персонаж
роману. Я також написала про передмістя Філантропія, про вулицю
Грівіца, про ту зону Бухаресту, яка досі некартографована, порожню
територію, де можна реально побачити містобудування, можна бачити, як піднімається
зараз місто.

Словник бухарестських літературних місць має на меті бути
«своєрідною помстою понівеченого, зниклого
безвісти Бухареста», – каже літературознавець та доктор філологічних
наук Коріна Чокерліє: На
сторінках Словника, квартал Уранус ще не було зруйновано, будинок Скинтеї не
замінив іподром Беняса. Зал Даллеса зберіг свій модерністський фасад з 1930-х
років, а за готелем Лідо все ще можна почути приманку «знаменитого
басейну із хвилями». Навіть із книгарні, в якій ми зараз знаходимося, Хуманітас
Чішміджіу, якщо ми подивимось в уявне вікно, ми побачимо надзвичайний бульвар Королева
Елісабета. Постійне шоу з барвистими плакатами, яскравими рекламними білбордами,
туалетами та ексцентричними зачісками, із любовними пристрастями, з перелюбом і
зрадою, як у фільмах. Між парком Чішміджіу та пивоварнею Гамбрінус, з одного
боку, кінотеатром Капітолій та Центральним будинком офіцерів,
з іншого, якщо ми б подивилися у вікно уяви, то побачили би представників
аристократії міжвоєнного роману, починаючи з Норі Бальдовіна (головної героїні
роману Коріння, опублікованого Хортензією Пападат Бенджеску в 1938
р.), продовжуючи Емілією Рекітару (персонажа роману Прокустове ложе,
опублікованого письменником Камілем Петреску в 1933 р.) і закінчуючи місіс Т.
(головної героїні того ж роману Прокустове ложе Каміля Петреску). Нічого
не було б нудним, фасади будинків не були б облупленими, кінотеатри не були б закриті.
А Летіціа Браня, героїня роману пиьсменниці Габрієли Адамештяну, щойно прибувша
до Бухареста з Парижа в романі «Фонтана ді Треві», не шкодувала б про те, що
«Бульвар Елісабета» став похмурим ландшафтом, із облупленими будівлями та
напівзруйнованими карнизами, де єдиною яскравою плямою є книгарня Хуманітас
Чішміджіу, що знаходиться в двох кроках від реставрованої пивоварні Гамбрінус.

Поза переліком вулиць, у Словнику бухарестських
літературних місць перераховані пам’ятники, вокзальні станції,
перехрестя, парки, ринки, площі, кафе, корчми,
готелі, кінотеатри, навіть антикварні чи газетні кіоски – кожен
представляє собою орієнтир, вузол у символічній мережі міста.