Сучасне румунське мистецтво в Монреалі
Три румунські і три канадські художники різних поколінь вже деякий час співпрацюють у спільних проектах, з виставками в Румунії та Канаді.
România Internațional, 20.07.2013, 11:22
Три румунські і три канадські художники різних поколінь вже деякий час співпрацюють у спільних проектах, з виставками в Румунії та Канаді. “Juste pour le plaisir” — це остання спільна виставка, організована в галереї мистецтв “L’espace contemporaine” в Монреалі в другій половині червня (18-30 червня 2013 р.). Дві різні культури, зустріч між Квебеком та Румунією — нагода для кожного експозанта представити різні процеси творчості, спільні для їхньої пристрасті до візуального мистецтва.
Розповідатимуть художники Валеріу Стойка та Ана-Марія Васілеску. Валеріу Стойка: “Ми маємо безперервність у виставках. Організатором цього проекту є Кармен Смунтяк. Вона закінчила образотворче мистецтво у Клужі, і після першої успішної виставки в галереї “Горизонт” з Бухареста покинула країну. Оселилася в Канаді і продовжувала бути поруч з нами посередництвом робіт, представлених на виставках в Румунії. Будучи дуже доброю художницею, нещодавно вона виграла міжнародний конкурс, організований Асоціацією художників Квебеку. Кармен є художницею з великим досвідом, мала досить постійну міжнародну діяльність. Крім того, Кармен є моєю давньою приятелькою, понад 20 років, і я надсилав їй туди роботи, навіть ікони, які були дуже добре прийняті публікою.”
Випускник Школи церковних художників, яка діє при Румунській Патріархії, Валеріу Стойка зайнявся і станковим живописом, маючи багато особистих та групових виставок, як, наприклад, в Національному музеї мистецтв Румунії, в Палаці Шуцу (Історичний музей міста Бухареста). Валеріу Стойка: “Поступово мені вдалося знайти своє місце у світі, який я люблю ще з раннього дитинства. Це сталося органічно, це була органічна потреба — як казав Кандинський: “Артист повинен бути кольором, їсти колір, перетворюватися на колір.”
Посилаючись на Меланію Флореску, третю учасницю групи румунських художників, Валеріу Стойка заявив: “Є однією з найталановитіших художників, яких я мав нагоду пізнати. Має особливу графіку, а ще я побачив у неї класичний професійний талант. Вона розвиває досить витончене сучасне мистецтво, маючи основою те, що дає класична культура. Вона відноситься до нового покоління, покоління Ани-Марії Васілеску.”
Поруч з Кармен Смунтяк, група трьох канадських художників складається з Лорен Буржі та Джека Дісента, двох артистів вже не першої молодості. Про них розповість Валеріу Стойка: “Вони присутні в нашій групі вже вдруге чи втретє. Вони взяли участь зі своїми роботами у виставці з минулого року в Констанці. Один з них відносить себе до більш революційної, пролетарської категорії, і інший є мрійливим, це досить цінний артист, у мистецтві якого є щось дивовижне. Група була присутня в галереї ”L’espace contemporain” в Монреалі.”
Нещодавно мистецький критик Драгош Чобану писав (цитуємо): “Випускниці Національного університету мистецтв Бухареста, факультет образотворчого мистецтва, відділ живопису, з магістратурою в цьому ж факультеті, Ані-Марії Васілеску вдається ввести спонтанну колористичну свіжість фігуративно-абстрактного стилю, якого вона торкається. Вона мала чисельні виставки живопису, фотографії та церковного живопису як в Румунії, так і за її межами. Окрім живопису, молода артистка бере участь у різних проектах, головною метою яких є, звичайно ж, мистецтво: як тренер, вона проводить тімбілдінг для багатонаціональних компаній, організовує культурні заходи і бере участь у ярмарах ручних виробів із власними роботами” (кінець цитати).
Ана-Марія Васілеску вирізняється своєю хроматикою, досить чіткою власною символістикою. Захоплюючись Полєм Сезанном, Ана-Марія Васілеску зізнається: “Мені подобаються кольори, сіре не має що шукати в мене. Кольори нас збадьорюють, підтримують нашу душу молодою і гарною, так я думаю. І мої роботи кольорові. Акрил на полотні, олія менше. Я розпочала з абстракту, який зараз дещо спав, так я помітила. В останній час мене дуже приваблюють пейзажі.”
Після цих присутностей в Монреалі, після масштабної виставки, яка була проведена в Констанці в липні 2012, Валеріу Стойка думає про близьке майбутнє: “Наступним проектом є продовження “Вертикальних рівнин” через “Людина, змальована на небі” — ця назва натхненна з відомої поеми Іона Карайона. Я зрозумів, що на цьому світі можна багато зробити і одного життя для цього замало. Мене не можна визначити як церковного художника, чи художника на мольберті, я теж є частиною природи.”
