Фестиваль “One World Румунія”
VII-ий фестиваль документального кіно One World Румунія, присвячений правам людини, зібрав у Бухаресті з 17-23 березня багату програму фільмів цього жанру.
Corina Sabău, 29.03.2014, 10:12
VII-ий фестиваль документального кіно “One World Румунія”, присвячений правам людини, зібрав у Бухаресті з 17-23 березня багату програму фільмів цього жанру. Всього 50 фільмів, особливі проекції, денні сеанси для школярів, майстерня документального кіно, театральні вистави, дебати, майстер-клас польського кінематографіста Марцеля Лозинського та навіть особливий туристичний маршрут в центрі Бухареста. Цього року 5 головними відділами фестивалю були “Через 25 років”, “Повстанці заради справи”, “Крива держава”, “І любов є правом людини” та “Клініка мас-медіа”.
Адіна Бредяну є дослідником DocWest Вестмінстерського університету з Великобританії. Разом з Александру Соломоном, директором фестивалю, вона провела відбір фільмів для цьогорічного фестивалю: “На те, як ми відбираємо фільми для цього фестивалю, дуже сильно впливає те, що відбувається в соціальному та політичному плані, як в Румунії, так і у світі. Наприклад, ми вирішили зробити відділ, зосереджений на мас-медіа, слідкуючи за тим, що діється в румунських засобах масової інформації в останні роки. Точніше, за спробою різних олігархів контролювати те, що пишуть, про що говорять та повідомляють в сьогоднішній Румунії. Надзвичайна потреба в непідлеглій пресі в Румунії змусила нас створити спеціальну програму, присвячену мас-медіа”.
Розділ “Через 25 років” містить 6 нещодавніх фільмів, які переглядають комуністичний період, а також і програму з 5 короткометражних румунських стрічок, створених в період з 1963-1983 студією “Сахія”. Розділ “Повстанці заради справи” звертає увагу нещодавно обуреного мешканця Бухареста на приклади нетрадиційного активізму в посткомуністичному просторі та дві румунські прем’єри, які доповнюють картину сучасного активізму: фільм “Румунська осінь” режисера Матея Будеша та “Бухаресте, де ти?” Влада Петрі. Влад зібрав документальну базу про соціальний рух у Бухаресті 2012-2013 років, публікуючи регулярно в онлайн-просторі фільми та фотографії з місця подій. Його зайняття основується на дослідженні реалій та соціальних перетворень, до яких він причетний. “Найбільше мене цікавить “площа” як громадський простір для дебатів, пропозицій, протестів. Мене цікавить, як утворюється цей простір, як він перетворюється, якими є його соціальні наслідки. Мене захоплюють люди, які там збираються, їхні позиції, те, як озвучується їхніій месидж. Я вирішив частіше виходити на “площу” і розповсюджувати зняті там фільми виключно в онлайн-просторі, намагаючись йти в ногу з динамікою подій”, – каже режисер.
З цього інтересу до “площі як громадського простору для дебатів” народилася й ідея створення документальної стрічки “Бухаресте, де ти?”, відібраної до Роттердамського міжнародного кінофестивалю. Влад Петрі: “В цілому ми мали майже 50-60 годин зйомок, з яких були змушені зробити відбір, тож кінцевий варіант фільму має вісімдесят хвилин. Це було дуже складно, завжди шкодуєш через те, що треба від багато чого відмовитися, що можна показати лише частину того, що ти бачив. Але за цю годину й двадцять хвилин ми намагалися представити структуровану й змістовну історію того, що сталося на вулицях міста. І намагалися бути якомога щирішими по відношенню до цього матеріалу. Ми намагалися зробити зі знятого на вулиці матеріалу певну історію, ми хотіли повести глядача в певному напрямку. Для нас це був період досліджень, відкриттів, і ми почали бачити всю подію по-іншому в період монтажу.”
Фільм Матея Будеша “Румунська осінь”, представлений у відділі “Повстанці заради справи”, є стриманою елогією румунам, які минулої осені вийшли на вулиці, щоб протестувати проти гірського проекту “Рошіа Монтана”, та їхнім причинам і випробуваній єдності. Режисер Матей Будеш: “Я не хотів зробити вичерпне дослідження, рентгенівський знімок протестів і всього того, що сталося восени. Це, скоріше всього, суміш багатьох тенденцій та моментів, які були помітні ще з самого початку, потреба мати дебати, потреба кращої організації. Я б сказав, що фільм зроблено з серії моментів періоду вересень-жовтень 2013 року. Можу сказати, що я, як і більшість моїх співвітчизників, не маю в крові громадянського відчуття. З іншого боку, я мав контакт з людьми, які були задіяні в цей протест і які мене заразили. Тобто, незалежно від того, яку освіту я отримав, зустріч з цими людьми та певними моментами змінила мене, допомогла мені стати уважнішим до довколишнього світу, хотіти й собі взяти участь. Я б сказав, що громадянське відчуття, потреба брати участь в соціальних проблемах йде від зараження. Звичайно ж, що якби я не взяв участь в протестах, якби не говорив з людьми, які були до цього причетні, я б не був таким зацікавленим у створенні цього фільму. З іншого боку, я родом з Бирладу, що дуже близько від Пунджешть, де протестували проти експлуатації сланцевого газу, тож я був змушений бути уважним до того, що діється довкола”.
Ретроспектива “One World Румунія-2014” була присвячена режисеру Марцелю Лозинському. В рамках цієї ретроспективи під назвою “Марцель Лозинський — володар непередбачуваності” відбулася проекція 10 фільмів цього режисера: “Happy End”, “Візит”, “Лобове зіткнення”, “Тест мікрофону”, “Практичні заняття”, “89 км до Європи”, “Як це робиться”, “Батько й син в подорожі”, “Може статися будь-що” та “Щоб не боліло”. За 40 років, відколи він займається кінематографією, Лозинський заявив про себе не тільки як один з найбільш новаторських режисерів свого покоління, але і як один з найважливіших критиків комуністичного суспільства. Багато з його короткометражних стрічок говорять про неузгодженість між реальністю та гаслами офіційного життя, про вплив преси як інструмент доктринування, про брехню та компроміс. І це йому дорого коштувало. Із 12 фільмів, створених з 1972-1980 рік, лише 4 були розповсюджені. Найновіший фільм Лозинського “Батько й син в подорожі”, спроектований на Фестивалі “One World Румунія”, є фільмом-подорожжю, в якому він та його син, теж режисер, подаються в подорож по Європі в житловому трейлері.
