Євроопейський проект «E-motional Bodies and Cities»

У середині квітня міні-фестиваль «E-motional» відсвяткував «артистичний процес та експеримент.

România Internațional, 27.04.2013, 18:12

У середині квітня міні-фестиваль «E-motional» відсвяткував «артистичний процес та експеримент з надією зробити видимими дуже часто невидимі речі», які стоять за створенням танцювальної вистави сучасного чи перформативного танцю. Так звучить по простому мета фестивалю «Е-моційний: тіла&міста в русі», сформульована культурним менеджером Штефанією Феркедеу, однією з двох авторів та координаторів заходу. Фестиваль завершив європейський проект мобільності та артистичних обмінів «E-motional Bodies and Cities», розпочатий та організований фундацією ім. Габріели Тудор з 2011 по 2013 рік.

Проект, фінансований через програму Європейського союзу «Культура 2007-2013» та Культурною європейською фундацією з Амстердаму, залучив і декілька інших культурних асоціацій Європи. Хореограф та культурний менеджер Космін Манолеску, другий автор проекту, розповів про те, що вони задумали зробити з допомогою проекту «E-motional Bodies and Cities», розпочатого у травні 2011 року: «Ми задумали розвинути, в першу чергу, проект мобільності з танцювальними організаціями в дуже різних контекстах, з якими Румунія не мала до цих пір контакту. В цьому сенсі ми почали переговори з партнерами з Кіпру, Латвії, Ірландії, Туреччини, Великобританії. В концепції проекту ми пробували вкладати в різній мірі і в артистів, і в менеджерів, тих людей, які стоять в тіні артистів і розвивають проекти. І вони мали можливість відвідати різні заходи, побачити різні фестивалі чи взяти участь в курсах підготовки професійного розвитку, які тривали 2-3 тижні в одній з країн-партнерів проекту. Також, ми організували і два мастер-класи культурного менеджменту в Ризі та Лімассолі, де ми намагалися представити учасникам декілька методів роботи, які б допомогли їм краще управляти культурними проектами та часом.».

У цифрах, проект «E-motional Bodies and Cities» означав 6 країн-учасників та 9 міст; 18 прав на тимчасове місцепроживання хореографів, 27 стипендій мобільності, 13 стипендій від фундації ім. Габріели Тудор, 5 тимчасових місць проживання для артистичного дослідження в Дубліні, Ризі, Лімассолі, Лондоні та Бухаресті, 15 вистав, представлених у 4 країнах, 2 мастер-класи культурного менеджменту та фестиваль «E- motional» . Що стосується числа осіб, які скористалися прямо чи посередньо цим проектом, то хореограф і культурний менеджер Космін Манолеску стверджує, що воно досить високе: «Фестиваль підтримав прямо понад 150 осіб та менеджерів танцю у всіх 6 компонентах діяльності. Посередньо, через людей, які взяли участь в різних мастер-класах, курсах, презентаціях, гадаю, їх було понад 400-500 осіб. У випадку вистав все залежало від кожної країни. Отже, загалом гадаю, що було понад 2 тисячі людей, які взяли участь у проекті за 2 роки».

Одним із тих, хто взяв участь у проекті прямо, була й Богдана Паскал, румунський відеоартист, яка частково документувалася із робочих зустрічей тих двох груп артистів, які отримали право на тимчасове проживання для досліджень: «Моя присутність в цьому проекті мала дві складові. З одного боку, я була румунським відеоартистом й учасником проекту. Я повинна була охопити певні моменти їхнього артистичного процесу, але — і тут я повернуся до другої складової моєї участі — по мірі того, наскільки те, що робили вони, могло допомогти моїй меті. Я мала свою тему дослідження, яка полягала в тому, що вже досить довгий час я не відчуваю себе туристом, коли подорожую кудись, відбувається зміна статусу туриста, бо я не можу відчути себе й місцевим мешканцем, я знаходжуся десь посередині. Через натуру та перформативну мету артистів, з якими я зустрілася, я мала нагоду трішки дослідити цю тему. Тому що і вони мали темою свого дослідження шукати різні підходи до міста. Мене цікавило, чи вони відчули, що місто може піклуватися про них, захищати їх, чи вони відчувають себе в безпеці, чи відчувають, що воно може прийняти їх… Це запитання, які ставлю перед собою і я».

Проект «E-motional Bodies and Cities» завершився, як ми вже казали на початку, є фестивалем «Е-моційний: тіла&міста в русі». Програма заходу включала, між іншими, і уривки з праці тих двох груп-учасників процесу артистичного дослідження. Члени однієї групи, які назвали себе «Layers», зустрілися в Ризі, Лондоні та Бухаресті. До цієї групи відносився і кіпріот Алексіс Вассіліоу, в своїй основі — музикант, а в останні роки — хореограф та перформер сучасного мистецтва. Для Алексіса це був, мабуть, найважливіший проект сучасного танцю, у якому він взяв участь: «Кіпр — це країна, яка дуже недавно увійшла в сучасне мистецтво. І гадаю, що бути партнером на такому великому заході є й для нас дуже важливим кроком. Як артист, можу сказати, що це моє перше право на тимчасове місце проживання. Нам вдалося налагодити між нами дуже сильний зв’язок, і знаю, що будь-коли ми можемо зустрітися попрацювати знову разом, якщо захочемо. Особисто мені як артисту проект дав речі, над якими я можу подумати та розвинути, і ще більше речей, щоб узяти до уваги».

У групі «Layers» був і латвієць Каспарс Ліелгалвіс, який вважає, що ці дослідження, у яких він узяв участь як артист, важливі і для публіки, тому що навчає передавати людям ідеї, які в щоденному житті через поспіх вони, можливо, і не помічають: «Мені по-справжньому сподобалися 2 речі. Одна з них — це можливість поекспериментувати співпрацю з артистами сучасного танцю, тому що я візуальний артист. Я не великий прихильник сучасного танцю, але було дуже цікаво спробувати співпрацювати з іншими формами мистецтва. Друга річ — для мене було дуже цікаво, тому що я керую центром мистецтв у Ризі, який був відкритий три роки тому, і нас все більше й більше цікавлять проекти, які просувають міждисциплінарність між мистецтвами».

Завершимо нашу передачу висновками, сформульованими хореографом та культурним менеджером Косміном Манолеску про завершення проекту «E-motional Bodies and Cities», який багато хто вважає найважливішим проектом сучасного танцю з Румунії: «У момент, коли ми розпочали проект, я не знав напевно, у що ми запрягаємося. Цією конструкцією з багатьма залученими країнами та багатьма організаціями дуже складно управляти. Проте найважливішим є те, що між артистами та організаціями були створені зв’язки, що є інші проекти, які народжуються в рамках цього проекту. В той же час, маю задоволення повідомити публіці, що проект продовжуватиметься ще 2 роки в іншому форматі, але під цим же куполом емоції та руху. Ми отримали від ЄС новий грант, який дозволить нам повести далі проект аж до 2015 року».