Ромулус Русан
Ім’я письменника Ромулуса Русана є синонімом відновлення пам’яті про роки комунізму — пам’яті, яка до революції грудня 1989 року серйозно постраждала внаслідок репресій та цензури.
Стеліу Ламбру і Христина Манта, 18.05.2026, 07:39
Ім’я письменника Ромулуса Русана є синонімом відновлення пам’яті про роки комунізму — пам’яті, яка до революції грудня 1989 року серйозно постраждала внаслідок репресій та цензури. Разом зі своєю дружиною, поетесою Аною Бландіаною, він створив справжню приватну інституцію, завдяки якій румунській та іноземній громадськості повертається право знати історію без цензури.
Ромулус Русан народився у 1935 році і помер у 2016 році у віці 81 року. За освітою інженер-механік, Русан мав також талант до літературної творчості. Дебютував у літературному журналі «Steaua»( укр. «Зірка») у 19 років з текстом літературної критики. Також писав кінокритику, короткі оповідання, подорожні враження та був автором інтерв’ю. Опублікував 16 книг, однією з найуспішніших з яких стала «Америка сірого гончака», що вийшла у 1977 році, — есе про американський континент. Після 1989 року був одним із засновників неурядової організації «Громадянський альянс» та «Меморіалу в Сігеті» — масштабного проєкту з перетворення в’язниці в місті Сігету Мармацієй на музей комуністичних репресій. Заснував і координував програму усної історії в рамках Меморіалу в Сігеті, а також організовував у цій установі симпозіуми, конференції, літні школи, випускав журнали та збірники документів та інтерв’ю з тими, хто постраждав у період з 1945 по 1989 рік. У Меморіалі в Сігеті виступили з лекціями такі сучасні особистості, як британський історик Денніс Делетант, французькі історики Стефан Куртуа та Тьєррі Волтон, російський дисидент Володимир Буковський. Ромулус Русан був науковим директором Міжнародного центру досліджень комунізму при Меморіалі жертв комунізму та опору, урядової організації, яка вивчає, документує та підтримує суспільну обізнаність щодо історії комунізму в Румунії. Він був нагороджений багатьма установами та у 2000 році отримав Національний орден «За заслуги» за видатні художні досягнення та популяризацію культури.
У кількох публічних виступах Ромулус Русан підсумував обставини, за яких народився відомий Меморіал жертв комунізму та опору: «Оскільки це була, так би мовити, «вільна в’язниця», тобто вона була закрита понад десять років тому, колеги з Сігета повідомили нам, що є можливість подати заявку на відновлення цієї будівлі, адже вона перебувала в руїнах. Вона була в жахливому стані. Потім ми могли б розмістити в ній музей і створити на кладовищі архітектурну композицію на згадку про померлих у тій в’язниці та по всій країні. З іншого боку, Сігет, хоча й був невеликою в’язницею порівняно з Герлою, Аюдом та Пітешть, мав особливу емоційну насиченість, адже саме там було знищено міжвоєнну еліту, еліту Великої Румунії, засновників сучасної Румунії: Юліу Маніу, Братієни, священики, селяни, військові, всі, хто був лідером у науці, літературі, журналістиці міжвоєнного періоду. Більшість із тих, кого знищили, було знищено саме в Сігеті. Отже, ці дві обставини — наявність в’язниці та те, що там було знищено еліту — зробили Сігет місцем, яке я з самого початку обрав для Меморіалу жертв комунізму».
В’язниця в Сігеті була побудована в 1897 році як в’язниця загального режиму за часів австро-угорської адміністрації. Після 1945 року сюди почали доставляти політичних в’язнів, яких утримували в нелюдських умовах, і багато хто з них тут загинув. Вона була відома також як «в’язниця міністрів». У 1977 році її було закрито, і вона почала руйнуватися. У 1994 році в’язниця стала об’єктом масштабної реконструкції з метою перетворення на музей, який відкрили у 2000 році. Вся в’язниця присвячена болю, стражданням і роздумам, а також тут можна побачити твори мистецтва. Скульптурна група «Кортеж жертв» скульптора Аурела Влада сьогодні є символом ідентичності музею. До складу Меморіалу також входить «Кладовище бідняків», де поховані політичні в’язні, які померли тут.
Особливості «Громадянського альянсу» як громадської організації та його участь у спорудженні першого меморіалу жертвам комунізму в Сігеті стали вирішальними для створення першого у світі меморіалу такого роду. Ромулус Русан розповів, яку роль відіграв «Громадянський альянс» у тому, яким є сьогодні Сігетський меморіал: «Громадянський альянс став основою цього проєкту, і з самого початку його перевагою було те, що він належав громадянському суспільству. З того часу, щоправда, пізніше, з’явилися й інші меморіали, але їх створювала держава — або державні музеї, або навіть уряд, як це сталося з «Будинком терору» в Будапешті. Наявність Громадянського альянсу дозволила нам одразу розпочати проект усної історії по всій країні, у понад 15 повітах. Це було записування спогадів тих, хто пройшов через ГУЛАГ. Інших можливостей у нас тоді не було».
Після його смерті, його дружина, поетеса Ана Бландіана заснувала премію імені Ромулуса Русана, яка цього року вручається вже вп’яте. А переможницею 2025 року стала письменниця Смаранда Вултур за книгу мемуарної літератури «Французи в Банаті, банатці у Франції».
