Румуни в Карлсбаді
Ідея відпустки та вільного часу, проведення тижня чи двох у відпустці, з'явилася в історії відносно недавно. Починаючи з 19 століття, з появою колективних прав, туризм стає доступним для інших соціальних класів, а не тільки для еліт.
Steliu Lambru, 10.10.2022, 07:37
Ідея відпустки
та вільного часу, проведення тижня чи
двох у відпустці, з’явилася в історії
відносно недавно. Починаючи з 19 століття,
з появою колективних прав, туризм стає
доступним для інших соціальних класів,
а не тільки для еліт. Не поспішають
з’являтися і туристичні курорти. Вони
розвиваються особливо
поблизу місць, раніше відомих цілющими
властивостями води,
повітря та інших властивостей навколишнього
середовища на організм. Одним із
найвідоміших бальнеологічних курортів
Європи був Карлсбад,
нинішні Карлові Вари в Чехії, на західному
кордоні цієї країни з
Німеччиною. Курорт, відомий ще з
середньовіччя своїми термальними водами
з цілющими властивостями від багатьох
захворювань, приймав
великий потік туристів. Серед відомих
імен, які відвідували купальні в Карлсбаді
– російський імператор
Петро Великий, Мустафа
Кемаль Ататюрк, перший президент
Туреччини, письменник Йоганн Вольфганг
Гете, музикант Людвіг ван Бетховен.
Однак
румуни також прибули до Карлсбада,
історію їх присутності там написав
історик Раду Мирза у
книзі «Румунські мандрівники та
пацієнти в Карлсбаді»: «Історія
Карлсбада як курорту починається в
середньовіччі, приблизно в 14 столітті.
Але історія Карлсбада, з резонансом,
який має ця назва сьогодні, починається
приблизно у 18 столітті. Ми згадали та
задокументували кілька імен людей, які
походять з румунського простору. Перший
персонаж, про якого ми справді багато
знаємо, це боярин на ім’я Барбу Штірбей,
олтенський боярин, який
подорожує до Карлсбада наприкінці 18
століття».
Наукові
дослідження підтвердили благотворну
дію курорту на здоров’я
організму і відновлення працездатності,
і лікарі починають рекомендувати
його. Завдяки термальним водам і чудовому
природному ландшафту Карлсбад став
одним із п’яти найкращих курортів
Європи. До них додасться архітектура
зведених тут споруд. Як і інших
туристів, румунів також приваблюють
чудодійні властивості місця та краса
прирои. Раду Мирза:
«Я виявив, що ці
румунські відвідувачі або мандрівники,
котрі
їдуть туди, нічим не відрізняються від
інших відвідувачів, які приїжджають з
інших місць. У тому сенсі, що вони ідеально
вписуються в цю, скажімо так, моду ходити
лікуватися
термальними водами.
І не тільки в Карлсбад модно було
їздити, а
й до багатьох
інших курортів в Європі, чи
навіть в Румунії. Очевидно, що вони у
румунському просторі курорти
мають набагато
менші розміри, престиж і можливості,
ніж Карлсбад. Але явище те саме».
Хто
з румунських знаменитостей побував на
курорті в Чехії? Раду Мирза
відповів, що в списку є імена політиків,
але є більш-менш інформація і про інші
імена: «Александру
Вайда-Воєвод там був лікарем і він сам
є особистістю, не лише як лікар його
постать варта пам’яті. Були також,
наприклад, Йонел Бретіану,
Королева
Марія, різні прем’єр-міністри, включно
Юліу Маніу, Ніколає Тітулеску, Костянтин
Арджетояну
чи інші громадські діячі. Про
деяких особистостей є кілька джерел, є
більше документальних відомостей, інші,
можливо, відвідали
цей курорт
більш анонімно, так би мовити. Крім того,
ми точно не знаємо про їхню присутність,
але присутність деяких дуже добре
задокументована».
Відвідування
лазні в Карлсбаді також набуває
соціального виміру, а не лише лікувального,
як каже Раду Мирза:
«Карлсбад має таку
славу і в румунському просторі. Я
навіть знайшов
дуже цікаве джерело з 20-х років, статтю
в румунському журналі, з якої виявляється,
що непристойно
запитувати
в Бухаресті влітку чи на початку літа,
де ти будеш проводити свій літній сезон?
Бо було очевидно, що це
буде курорт
Карлсбад. Проведення
відпустки на цьому курорті було
певним
соціальним
обов’язком.
Тому Карлсбад – було
місцем,
куди обовязково
треба провести
відпустку, пройти певне лікування, а
також щоб бути побаченим і побачити,
зустрітися з різними людьми зі свого
оточення».
Однак
Карлсбад був дорогим курортом для нижчих
верств суспільства, але румунський
середній клас міг собі це дозволити.
Тут відпочивали вчителі, службовці,
банківські службовці, дрібні торговці.
Після 1945 року, після встановлення
комуністичного режиму та націоналізації
в Румунії та Чехословаччині, певна
частина робітничого класу та
селянства могла дозволити собі відвідати
Карлсбад. Але й тоді це не стає масовим
явищем через міцні кордони та низькі
доходи населення.
