ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

«Зелений» бізнес та залучення громади

У 2020 році, в розпал пандемії, коли ідею зміни способу життя, нав'язану спочатку ззовні, почали усвідомлювати й всередині, у Бухаресті було відкрито перший екологічний магазин без пластику і хімії.

«Зелений» бізнес та залучення громади
«Зелений» бізнес та залучення громади

, 26.01.2022, 07:40






У 2020 році, в розпал пандемії, коли ідею зміни способу
життя, нав’язану спочатку ззовні, почали усвідомлювати й всередині, у Бухаресті
було відкрито перший екологічний магазин без пластику і хімії. Задуманий за
принципом «zero waste» (без відходів і сміття), магазин був відкритий з
ініціативи Ани Марії Редукану, яка таким чином хотіла продовжити й в Бухаресті бізнес
за принципами економіки сталого розвитку.




Ана Марія Редукану розповідає: «У 2018 році я повернулася до
Румунії, після кількарічного проживання в екоселах за кордоном, у міжнародній
екологічній спільноті, яка організувала все своє життя відповідно до сталого
стилю та з повагою до природи. Коли я повернулася сюди, розбіжність у підходах
до цього питання була величезною і я не мала можливості робити покупки, не
створюючи гори пластику та сміття. Мені було дуже важко пристосуватися до цього
життя, знаючи, що є рішення і що можна жити інакше. Тож у жовтні 2018 року я
вирішила, що зроблю цей простір насамперед через потребу змінити спосіб життя.
Це поки єдиний у Бухаресті магазин, який пропонує такі рішення для покупок без
пластику та з мінімальною кількістю відходів.»




Будучи першим і єдиним
магазином такого типу в столиці, як швидко жителі Бухареста звикли до цього
поняття і що воно означає? Ана Марія Редукану каже, що багатьом покупцям ця ідея
сподобалася: «Безвідходний магазин – це місце, де людина може купити все без одноразового
пластику. Тут також заохочується циркулярна економіка. Замість того, щоб
купувати продукти в одноразовій пластиковій упаковці чи будь-якому іншому виді
упаковки, сюди ви приходите зі своїми контейнерами. Наприклад, люди приходять
зі своїми баночками, сумками чи багаторазовими бавовняними плетеними торбинами і
купують необхідні їм продукти. Продукція доступна у нефасованому вигляді або в тарі
для повторного використання, як, наприклад, банки, які ми приймаємо та
відправляємо назад виробнику для наповнення. Або в компостній упаковці і ми приймаємо
органіку назад, з якої потім робимо компост. Тож ми гарантуємо, що все, що йде
від нас, не піде на сміттєзвалище.»




Хоча протягом багатьох
років у Румунії такі ідеї, як стійкий та екологічний спосіб життя, максимально
природне харчування та недопущення використання пластику, набувають все більше
і більше прихильників, вони все ще залишаються нішевими концепціями. Тож хто є
клієнтами Ани Марії Редукану? «Перші люди, котрі переступили наш поріг дуже
чекали створення такого магазину. Коли вони увійшли до нас я помітила, що вони
відчули полегшення, зітхнули з полегшенням, наче прийшли додому і багато з них
сказали мені, що вони раді, що нарешті знайшли місце, де їх більше не вважають
диваками тому що вони приходять в магазин з власною торбиною. Це було невелике
ядро ​​людей, які вже жили в цьому дусі і не знали де робити покупки в такий
спосіб. Потім були й ті, кому було
цікаво прийти і подивитися, що це за магазин, зрозуміти цю модель. З моменту
відкриття магазину я констатувала, що основна кількість покупців залишається
незмінною, я маю на увазі це перше ядро, але завжди приходять нові люди. Вони хочуть
побачити і багато з них кажуть, що чули про цей магазин вже давно, але не мали можливості прийти раніше. Я вважаю, що ми все ще не знаємо один одного і що нас
набагато більше, ніж ми собі уявляємо. Нам також потрібен такий простір, щоб
функціонувати як невеликий доступний для якомога більшої кількості осіб вузол.
У магазині я стала свідком надзвичайних моментів, коли багато людей зустрічалися
і виявляли, що у них є спільні інтереси, мають спільні проєкти та дають поради
дітям.»




Оскільки в Бухаресті все ще діє лише один такий магазин,
який має лише нішеву клієнтуру, навіть якщо кількість покупців стабільно
зростає, ціни у ньому дещо більші ніж у звичайних маркетах. Насправді, вартість
стійкого життя є однією з причин, чому органічні продукти не користуються
великим попитом. Але для Ани Марії Редукану та для тих, хто дотримується принципів
«нульових відходів», довгострокові витрати через сьогоднішні відходи можуть
бути ще більшими. «Вартість цих продуктів дещо ближча до реальної вартості.
Продукт у супермаркеті, який має величезний ланцюг дистрибуції та має доступ до
ресурсів іншого масштабу, може мати нижчу ціну, ніж маленький магазин, як наш.
Ми не можемо дозволити собі купити 5 тон нуту, щоб мати ціну як у супермаркеті.
Але важливо хоча б запитати, чому деякі речі є такими дешевими, яка насправді
ціна продуктів, які ми споживаємо, і хто за них платить. Зараз ми маємо цю дуже
дешеву споживчу економіку, тому що ми не платимо багато з того, за що насправді
будуть платити майбутні покоління. Я маю на увазі, що екологічні витрати не
включені в продукти, які ми зараз купуємо дуже дешево, але платіжка прийде майбутнім
поколінням, в яких вичерпаються ресурси, у яких буде дуже брудна вода і дуже
забруднене повітря. Їм буде все важче мати власний город, з якого будуть годуватись
і в цьому сенсі мені здається, що в дійсності ми дуже дорого платимо за те, що купуємо
зараз. Це дорого обійдеться нашим дітям та онукам.»






У бухарестському магазині «zero waste» можна
купити основні продукти харчування, такі як борошно або рис, спеції, олія,
різні види чаю чи солодощі з низьким вмістом цукру, і все це у нефасованому вигляді.
Крім того, тут можна купити органічну косметику та засоби гігієни, тобто все,
що ви знайдете в супермаркеті, але зі значно меншим вмістом шкідливих речовин.

Фото: pixabay.com
Суспільство сьогодні Середа, 24 Квітня 2024

Проблема ожиріння у Румунії

Щороку на початку березня відзначається Всесвітній день боротьби з ожирінням,...

Проблема ожиріння у Румунії
Скелелазіння: від терапії до спортивних досягнень
Суспільство сьогодні Середа, 09 Серпня 2023

Скелелазіння: від терапії до спортивних досягнень

Бухарестська асоціація спортивних клубів Climb Again, яку заснував і якою керує...

Скелелазіння: від терапії до спортивних досягнень
Переможниці домашнього насильства
Суспільство сьогодні Середа, 02 Серпня 2023

Переможниці домашнього насильства

Психологічне насильство стало головною темою театральної п'єси...

Переможниці домашнього насильства
Як виглядав ринок праці минулого року і чого чекати цього року?
Суспільство сьогодні Середа, 11 Січня 2023

Як виглядав ринок праці минулого року і чого чекати цього року?

Для ринку праці 2022 рік був дуже вдалим, - кажуть фахівці з підбору персоналу, маючи...

Як виглядав ринок праці минулого року і чого чекати цього року?
Суспільство сьогодні Середа, 23 Листопада 2022

Неповнолітні матері з малозабезпечених сільських громад 

10% пологів у Румунії походять від матерів-підлітків, так як 45% пологів у...

Неповнолітні матері з малозабезпечених сільських громад 
Суспільство сьогодні Середа, 09 Листопада 2022

Про страх людини у соціальному середовищі

Страх є психічним явищем, але може мати потужні фізичні прояви. Більшості з нас це...

Про страх людини у соціальному середовищі
Суспільство сьогодні Середа, 02 Листопада 2022

Via Transilvanica або про румунську ідентичність

НУО «Tășuleasa Social» допомогла молодим людям зрозуміти, що волонтерство - це...

Via Transilvanica або про румунську ідентичність
Суспільство сьогодні Середа, 19 Жовтня 2022

Румуни та спорт для відпочинку і здоров’я

38% європейців займаються спортом або займаються певною формою фізичної...

Румуни та спорт для відпочинку і здоров’я

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company