Ризики цифрового світу  

Від спілкування та освіти до розваг і соціалізації — цифровий світ пропонує безмежні можливості. Однак вони супроводжуються низкою серйозних ризиків, особливо для дітей та підлітків.

Коріна Крістя і Христина Манта, 10.04.2026, 06:23

Від спілкування та освіти до розваг і соціалізації — цифровий світ пропонує безмежні можливості. Однак вони супроводжуються низкою серйозних ризиків, особливо для дітей та підлітків. Тривале перебування в мережі може призвести до емоційних і соціальних проблем, а вплив на психічне здоров’я є одним із негативних наслідків надмірного використання цифрового середовища. Соціальні мережі найчастіше створюють ідеалізований образ життя, де люди показують лише щасливі моменти та успіхи, а постійне порівняння може призвести до зниження самооцінки, відчуття власної недостатності та, з часом, до тривоги або навіть депресії.

Особливо серед молоді потреба у визнанні через лайки та коментарі може стати надто сильною. Окрім емоційних проблем, цифрове середовище приховує й численні небезпеки, пов’язані з онлайн-шахрайством. Воно може набувати різних форм: від фейкових повідомлень до шахрайських сайтів, від вигаданих конкурсів до людей, які видають себе за когось іншого. А користувачі, особливо молоді та недосвідчені, можуть легко стати жертвами таких практик. Сільвія Богдан, голова неприбуткової організації «Школа цінностей», яка пропонує молоді та вчителям загальної середньої освіти досвід подолання дисфункціональних переконань та поведінки: «Присутність молоді в Інтернеті має як позитивні, так і, звісно, негативні сторони, з огляду на те, що їх не навчають і не завжди направляють у розумінні того, які існують небезпеки та як вони можуть захистити себе, а водночас зрозуміти, як вони можуть сприяти захисту, скажімо, соціальної та громадської. Очевидно, що спосіб поширення інформації, головним чином у соціальних мережах, а також поява штучного інтелекту ставлять дуже серйозні виклики і перед батьками, і перед вчителями, звичайно, і перед учнями, і в цьому контексті ми вважаємо, що має існувати освітня платформа, яка дозволить учням зрозуміти, як вони можуть інтегрувати цифрові технології та штучний інтелект у своє життя, але з точки зору демократичних цінностей та етики».

Не можна ігнорувати й таке явище, як кібербулінг, яке набуває дедалі більшого поширення. Онлайн-переслідування може мати руйнівні наслідки для жертв, викликаючи стрес, страх або навіть тривалі психологічні травми. На відміну від традиційного булінгу, онлайн-булінг може відбуватися в будь-який момент, без перерви, що позбавляє жертву безпечного простору, куди можна було б відійти. Ситуація стає ще більш тривожною, якщо врахувати вік, у якому діти починають користуватися інтернетом та соціальними мережами. Недавні дослідження показують, що в Румунії діти починають контактувати з цифровим середовищем вже з п’яти років – у віці, коли вони не здатні зрозуміти ризики, на які наражаються, і не можуть відрізнити безпечний контент від небезпечного. Сільвія Богдан: «Якщо говорити про маленьких дітей, то, на жаль, очевидно, що вони стикаються як у суспільстві, так і в дитячому садку, у школі з випадками булінгу, а в цифровому просторі — з кібербулінгом, і тому я вважаю, що важливо вже з дитячого садка починати впроваджувати програми, які допоможуть їм використовувати цю здатність до соціалізації в контексті, де вони розуміють важливість, насамперед, особистого благополуччя, а потім — процвітання групи, до якої вони належать, та того, як вони навчаються і живуть своїм життям, щоб вони розуміли важливість булінгу та кібербулінгу з цієї точки зору — те, що їх турбує, не поширювати далі на спільноту та інших однолітків».  

Ще одним серйозним ризиком є технологічна залежність. Час, проведений в Інтернеті, може швидко стати надмірним, що негативно впливає на сон, успішність у навчанні та соціальні стосунки. Діти та підлітки можуть почати віддавати перевагу віртуальним взаємодіям замість реальних, що призводить до ізоляції та ускладнює розвиток соціальних навичок. Крім того, постійне перебування перед екранами може негативно вплинути на фізичне здоров’я, спричиняючи проблеми із зором або сидячий спосіб життя. Незважаючи на ці ризики, цифровий світ може бути надзвичайно цінним інструментом, якщо ним користуватися відповідально. І цифрова освіта відіграє в цьому ключову роль. Дітей потрібно змалку вчити, як безпечно користуватися Інтернетом, як захищати свої особисті дані та як розпізнавати небезпечні ситуації. Знову, Сільвія Богдан: «Особливості покоління дають про себе знати: вони набагато товариськіші, набагато прагматичніші, мають особливе чуття щодо того, як шукати інформацію та аналізувати її, але не обов’язково в контексті, в якому вони розуміють усі небезпеки та ризики, на які наражаються, піддаючись викликам, що з’являються на різних каналах, особливо з точки зору груп, до яких вони належать. Тобто, ми всі знаємо, що є канали соціальних медіа, які, на жаль, піднімають різні виклики, на які дуже багато дітей, підлітків та юнаків, зокрема, реагують, намагаючись здатися крутими, і в результаті завдають шкоди собі або суспільству та громадам, в яких вони живуть.”  

Важливу роль у всьому цьому процесі відіграють, з одного боку, батьки, які повинні брати активну участь, стежити за діяльністю дітей в Інтернеті та встановлювати чіткі обмеження щодо часу, проведеного перед екранами, а з іншого боку, школі, яка завдяки впровадженню курсів з цифрової освіти може допомогти дітям навчитися не лише користуватися технологіями, а й захищатися від пов’язаних з ними ризиків.